Санкції проти РФ, запроваджені рік тому, включали обмеження ціни на морську російську нафту у розмірі $60 за барель. Але реально цей захід виявився малоефективним, вважає Bloomberg. Чому нафтові санкції погано працюють
План санкцій був задуманий як спосіб обмежити нафтові доходи Росії, не викликаючи при цьому стрибка світових цін на енергоносії. Було бажання не допустити, щоб компанії з країн «Великої сімки» надавали Росії такі послуги, як доставка та страхування, якщо нафта продавалася за ціною понад $60. Європейський Союз заборонив майже весь імпорт нафти з Росії, яка до цього моменту була основним його постачальником, що привело Москву до двох домінуючих клієнтів: Китаю та Індії.
Побічним продуктом стала така перебудова фінансової архітектури нафтової та морської торгівлі, яку, на думку деяких експертів, буде важко повернути назад після можливого скасування існуючого режиму санкцій.
«Тіньовий флот та альтернативи західному морському страхуванню не нові. Іран використав їх протягом багатьох років», – сказав Едді Фішман, старший науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, який допоміг сформувати попередні санкції США щодо Ірану та Росії і виступає за використання вторинних санкцій, щоб надати дієвості існуючим заходам.
Хто перевозить російську нафту
Влада Греції стверджує, що вона безсила запобігти таємній судноплавній діяльності, що відбувається недалеко від узбережжя країни, але в міжнародних водах. Там нафту перевантажується з одних танкерів на інші.
Судна, що належать Греції, перевалили цього року більше московської нафти, ніж судна з будь-якої іншої країни, крім самої Росії. Вони перевезли 20% всіх постачань нафти з Росії у 2023 році і майже третину її експорту флагманського сорту – Urals.
Як довго це триватиме, невідомо. Але значущість тіньового флоту, що зростає, очевидна: цього року він перевезе близько 45% російської нафти.
Скільки коштує російська нафта
Доходи Росії від нафти, основного джерела податкових надходжень, майже подвоїлися у період із квітня до жовтня. Згідно з розрахунками Bloomberg, чисті доходи Росії від нафти у розмірі $11,3 млрд у жовтні становили 31% від загальних чистих доходів бюджету країни. Це найвищий показник із травня 2022 року, він перевищив показник до вторгнення в Україну.
Власники російського та тіньового флоту разом перевезли понад 70% російських нафтових вантажів за перші дев'ять місяців 2023 року, що дозволило Москві зберегти контроль над її експортом і поступово підвищувати ціни.
Офіційні дані індійської митниці показують, що ціна, сплачена за російську нафту цього року, на той час, коли вона досягла країни, в середньому становила $72 за барель. Дані Argus Media, які використовуються для обґрунтування політики «Великої сімки», показують аналогічний розрив із березня. Враховуючи, що цього року Росія експортувала близько 3,5 млн барелів нафти на день, це означає, що близько $11 млрд йде на те, що можна було б назвати спредом поставок. Частина цієї суми є законними витратами на доставку, але майже вся вона проходить через анонімних торговців або невідомі транспортні компанії.
Найбільші покупці російської нафти
До вторгнення в Україну більшість російської нафти продавалася крихітною групою надпотужних торговців, які працювали в Лондоні та Женеві. Домінуючими були Vitol Group, Glencore та Trafigura Group. 2021 року вони перевезли приблизно 40% нафти марки Urals. Ця трійка компаній публічно вийшла із торгівлі російською нафтою невдовзі після вторгнення. На зміну їм прийшла армія дрібних і важко відстежуваних організацій з неясною приналежністю та штаб-квартирами від Гонконгу до Дубая.
За винятком російського «Лукойлу», China National Petroleum Corp. та Indian Oil Corp., усі п'ять найбільших нині покупців російської нафти були невідомими організаціями, коли почався напад на Україну.
Деякі з них тісно пов'язані з окремими російськими виробниками. Наприклад, за перші дев'ять місяців 2023-го Bellatrix обробила близько 20% поставок «Сургутнафтогазу», третього за величиною експортера за цей період. 2021 року, у перший рік реєстрації, у неї не було жодного контракту. Nord Axis, заснована в Гонконгу 15 лютого 2022 року, купує нафту лише у «Роснафти», яка продає через неї третину своїх обсягів експорту.
Перспективи зміни санкцій
«Санкції запроваджувалися з добрими намірами, – сказав Бен Кехілл, старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень. – Але зрештою вони призвели до того, що великий флот старіючих танкерів працює поза досяжністю західних регулюючих органів, ймовірно, з неякісною страховкою».
Це не залишилося непоміченим. З 12 жовтня казначейство США наклало санкції на вісім нафтових танкерів за порушення цінового ліміту. Шість належать російському «Совкомфлоту», державній компанії. Влада США також звернулася до операторів близько 100 судів із проханням надати інформацію про потенційні порушення цінового обмеження. ЄС вивчає можливість запровадження системи повідомлень, яка вимагатиме дозволу на продаж танкерів. Це може ускладнити продаж танкерів тіньовому флоту державами-членами ЄС, такими як Греція.
Доходи РФ від продажу нафти
Міністерство фінансів США заявило, що тепер воно хоче збільшити витрати, з якими стикається Росія під час доставки нафти.
«Ми збираємося уважніше вивчити цінову межу», — заявив радник президента Джо Байдена з енергетичної безпеки Амос Хохштейн. Він додав, що «Казначейство США та інші» вживають заходів для того, щоб доходи Москви від торгівлі нафтою впали за зростанням цін на російську нафту.
Головне питання полягає в тому, чи справді США та їхні союзники хочуть скоротити потоки російської нафти, що потенційно може призвести до зростання світових цін на пальне – у рік виборів Байдена. Якщо вони це зроблять, то Москва має обхідні шляхи, які вона може використовувати: від свого тіньового флоту до заохочення західних постачальників послуг заплющувати очі на потенційно неправдиві свідчення трейдерів про ціну, за якою вони купують нафту.
Читайте також
