Скасування податкових пільг
Після 1 липня припинить діяти пільга щодо сплати єдиного податку в розмірі 2% і принцип добровільності під час сплати єдиного податку для низки категорій фізосіб — підприємців. Такі зміни передбачено урядовим законопроєктом № 8401 від 31 січня. The Page розповідає, із чим пов'язані ці зміни та наскільки вони загрожують роботі ФОП.
Які податкові зміни передбачено для підприємців з 1 липня 2023 року
Законопроєкт Кабміну передбачає, що окремі норми податкового законодавства діятимуть до скасування воєнного стану на території України, але не пізніше 1 липня 2023 року. Ці норми передбачають такі податкові пільги:
- можливість для ФОП і юридичних осіб бути платниками єдиного податку III групи із застосуванням ставки єдиного податку в розмірі 2% від суми доходу;
- можливість для ФОП – платників єдиного податку I і II груп не сплачувати єдиний податок;
- відмова від документальних перевірок;
- зупинення окремих строків, визначених податковим законодавством;
- незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, порушення під час сплати ЄСВ та порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Урядовий законопроєкт, крім скасування цих пільг, передбачає відновлення заборони на роботу програмних РРО в офлайн-режимі без виданого діапазону фіскальних номерів. У Кабміні вважають, що скасування єдиного податку в розмірі 2% дасть змогу додатково залучити до бюджетів 2023 року приблизно 8 млрд грн.
Податкові пільги запровадили з 1 квітня 2022 року. Передбачалося, що вони мають діяти до закінчення воєнного стану. Отже, якщо закон набуде чинності, бізнес загалом і ФОПи зокрема повернуться до тих податкових умов, які були до початку повномасштабної війни. Про новий тиск на ФОП із боку держави не йдеться, але, звісно, сплачувати «довоєнні» податки багатьом стане набагато важче.
Як на скасування єдиного податку відреагував бізнес
Партнер аудиторської компанії «Кроу Україна» Юрій Циганок вважає «більш ніж корисним» запровадження єдиного податку в розмірі 2%. Він упевнений, що держава в березні 2022 року й не мала іншого вибору. «Посилання було таке: ви тільки працюйте та хоча б щось сплачуйте до бюджету — ми однаково не зможемо проконтролювати», – зазначив юрист. Він і сам як ФОП перейшов із 5% на 2%. «Але зрозуміло, що нескінченно це тривати не може й у міру стабілізації військової ситуації держава має відходити від цього. На шиї іноземних донорів також не можна сидіти», – додав Циганок.
Доктор економічних наук, експерт НБУ та Мінфіну Анатолій Гулей вважає ідею податку в розмірі 2% правильною. Вона давала можливість відновити бізнес або перемістити його до безпечнішого регіону України, а також давала змогу відмовитися від складної системи обліку та податкової звітності. «Я вважаю, що це був компроміс між владою та бізнесом. Експеримент виявився вдалим», – зазначив він.
Оцінюючи відмову від цієї системи, експерт сказав, що правила бізнесу мають бути для всіх однаковими, ніхто не може мати неконкурентні переваги. «Ми бачимо, що бізнес в Україні відновлюється, перехідні періоди завершуються, тому підприємства мають стати на повноцінний податковий облік», – упевнений він.
«До ідеї єдиного податку в розмірі 2% можна буде повернутися в майбутньому, щоб стимулювати розвиток бізнесу в певних напрямках, наприклад у цифровій економіці. Стягнення податку з обороту дасть можливість для старту там, де поки що мало ясності щодо бази оподаткування. І такий принцип не перетворить податкову систему на сито, через яке малі можуть проскочити, а великі змушені платити», – вважає Ґулей.
Економічний експерт Борис Кушнірук зазначає, що ставку 2% можуть застосовувати великі компанії, що дає можливість для зловживань. Вочевидь цю норму треба скасовувати, але не треба посилатися на вимогу МВФ. «Питання в тому, яку податкову модель ми створюємо: яка в умовах війни дає змогу знизити податкове навантаження, але водночас і забезпечити надходження грошей до держбюджету», — пояснив експерт. Він вважає, що зараз обрано погану модель: скасовується податок у розмірі 2%, але зберігається податковий тиск на малий і середній бізнес.
Кушнірук пропонує встановити нульову ставку податку на прибуток, якщо він не виводиться з компанії, тобто фактично запровадити податок на виведений капітал. Також бажано для малого та середнього бізнесу зменшити ЄСВ, сплачувати його лише з мінімальної зарплати. Бо якщо компанія зараз працює та платить людям зарплати – це вже добре. Потрібно також знизити податки на доходи фізосіб. Це потрібно для того, щоб стимулювати людей залишатися в Україні й працювати тут. Основну частину податкових надходжень до бюджету формують ПДВ і акцизи. І якщо люди залишаються в країні, працюють і витрачають тут гроші, то надходження за цими двома податками зростатимуть.
Опитування в телеграм-каналі The Page показало, що більшість опитаних негативно ставляться до скасування єдиного податку в розмірі 2%.
Чим викликано бажання скасувати податкові пільги
Представники влади стверджують, що пільги скасовують на вимогу міжнародних партнерів України. Насправді, у меморандумі з МВФ, який підписали 8 грудня в рамках нової моніторингової програми для України, уряд узяв на себе низку зобов'язань. Одне з них – визначити додаткові джерела надходжень до держбюджету. Для цього він обіцяв до кінця січня подати до парламенту три законопроєкти, які з 1 липня мають призвести до податкових змін:
- про скасування мораторію на проведення податкових перевірок;
- про скасування ставки єдиного податку 2% і відновлення довоєнного режиму для цих платників податків;
- про повноцінне застосування РРО в торгівлі з поновленням відповідальності за порушення.
Додатково чиновники пообіцяли обмежити можливість ухилення від сплати податку на доходи фізичних осіб через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи.
У меморандумі, підписаному Україною та ЄС 16 січня для отримання допомоги в розмірі 18 млрд євро, є такий пункт: «Реалізація дорожньої карти щодо поступового скасування тимчасових надзвичайних заходів, вжитих після початку війни у сфері податкової політики, у чітко визначеній послідовності (1 – 2 квартали 2023 року)».
Як бізнес користується єдиним податком у розмірі 2%
Одразу після запровадження податкової пільги юристи звертали увагу на її обмеження та особливості застосування єдиного податку в розмірі 2%. Зокрема й із цих причин не було масового переходу на нову схему оподаткування.
За даними ресурсу «Опендатабот», станом на 1 травня на двовідсоткову ставку перейшли 161, 3 тис. ФОП і 38,6 тис. компаній. З-поміж тих, хто скористався цією можливістю, у травні були такі компанії, як-от «Епіцентр», «Нова Лінія», JYSK, «Антошка», «Інтерхім», «Галнафтохім», «Інтертоп».
«Ми опитали в боті понад 6 тис. підприємців щодо того, як вплинула на їхній бізнес можливість переходу на спрощену систему зі зниженим податком у розмірі 2%. 26% опитаних зазначили, що це допомогло їхній справі», – йшлося в повідомленні сервісу.
Один із респондентів так охарактеризував запровадження пільги: «Перехід на зменшений податок дав змогу довше залишатися на плаву, але не зробив бізнес прибутковим».
Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев повідомив, що станом на 1 січня в країні було 313 тис. ФОП і 53,5 тис. юросіб, які сплачували єдиний податок у розмірі 2%.
Платники єдиного податку 2%