Як новий закон про медіа «наблизив Україну до Європи» та кого й за що тепер можуть покарати

Автор

Валерій Моісєєв

Днями почав діяти новий закон про медіа. Його підготовку супроводжували палкі дискусії, багато заперечень учасників ринку було відкинуто. Ініціатори закону постійно повторювали, що він «наближає національне законодавство до Директиви 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги» й що ухвалення закону є однією з головних вимог Європейської комісії щодо набуття Україною кандидатства в члени ЄС.

Як змінюється роль регулятора медійного ринку в новому законі про медіа

Закон про медіа суттєво посилює роль Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення (Нацради). Попри свою назву вона стає регулятором для всього медійного ринку, включно з друкованими, інтернет-виданнями, мовленням на YouTube та соцмережами.

Відповідно до закону, оклад члена Нацради встановлюється в розмірі 75 прожиткових мінімумів, тобто цього року це 201 300 грн. Оклад голови Нацради має бути на 30% більше, тобто 261 690 грн. Але законом про держбюджет на 2023 рік дію цієї норми зупинено.

Кабмін встановив місячний оклад голови Нацради в розмірі 25 224 грн, а члена ради – 21 020 грн. Зазначимо, що чиновники зазвичай отримують різні надбавки, які часто сумарно перевищують суму окладу.

Що змінюється в ліцензуванні медіа

Раніше видані Нацрадою ліцензії продовжують дію до закінчення їхнього строку. Крім того, рішенням Кабміну дію всіх ліцензій і дозвільних документів продовжено на час дії воєнного стану та ще на три місяці після його закінчення.

Нові ліцензії та реєстрації проводитимуться лише після ухвалення підзаконних актів. Нацрада має до 30 червня 2023 року їх затвердити. Значну частину проєктів уже розміщено на сайті регулятора для публічного обговорення.

Що змінюється для окремих видів медіа в новому законі про медіа

Друковані медіа

З моменту визнання Верховною Радою певної держави агресором і протягом п'яти років від дня скасування такого статусу реєстрація друкованих медіа є обов'язковою та платною (2 684 грн). У мирний час реєстрація нових друкованих медіа буде добровільною.

Тим, хто зараз має свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ, необхідно протягом року пройти безплатну перереєстрацію.

Друковані медіа зобов'язані надсилати до Нацради екземпляри кожного свого випуску в електронній формі (за її наявності), а за запитом регулятора надсилати й паперовий екземпляр.

Інформаційні агенції

Інформаційні агентства мають визначитися зі своїм статусом і перереєструватися до 31 березня 2024 року як суб'єкти у сфері медіа. Ця процедура є безплатною.

Онлайн-медіа

Реєстрація онлайн-медіа (інтернет-видань) є добровільною. Збір за реєстрацію – 2 684 грн. У Нацраді називають такі переваги реєстрації для онлайн-медіа:

офіційний статус;
гарантії з акредитації та професійної діяльності;
можливість брати участь у тендерах і діяльності органів спільного регулювання після їхнього створення;
ліберальніший підхід до застосування санкцій у разі порушення.

Голова Нацради Ольга Герасим'юк – про основні аспекти нового закону про медіа (відео)

Поява самоврядування у сфері медіа

Для п'яти видів медіа (аудіовізуальних медіасервісів, аудіальних медіасервісів, друкованих, онлайнових і платформ загального доступу до відео) буде створено органи спільного регулювання. Їхнє завдання – розробити кодекси та критерії створення та поширення інформації, а також надання експертних висновків у конкретних справах щодо порушень у сферах спільного регулювання.

Процес створення таких органів розпочнеться 30 вересня 2023 року.

Новий закон про медіа: контроль структури власності медіа

Суб'єкти у сфері аудіовізуальних медіа та постачальники електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра (крім ФОП) зобов'язані подавати до Нацради інформацію про структуру власності. Ці відомості мають бути розміщено й на вебсайтах медіа.

Якщо структура власності не відповідає вимогам нового закону, її треба змінити до 30 вересня цього року.

Нові санкції до медіа в новому законі про медіа

Закон розширив повноваження Нацради щодо покарання медіа за різні порушення, але їй не надали право без суду їх «вимикати», тобто припиняти чи блокувати діяльність.

За порушення вимог регулятора чи умов ліцензії до медіа (залежно від їхнього виду) можуть бути застосовані такі санкції:

попередження та штрафи;
анулювання ліцензії;
скасування реєстрації;
заборона на видання та розповсюдження.

Як змінюються позиції державної мови в медійній сфері

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко зазначив, що тепер державної мови на національному телебаченні побільшає, оскільки мінімальна частка мовлення українською з 1 січня 2024 року зросте з 75 до 90%.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень роз'яснив, що тепер україномовною вважатиметься програма, якщо виступи (репліки) ведучих (дикторів) програми та її учасників перекладено із застосуванням синхронного чи послідовного перекладу, дубльовані чи вимовлені українською.

Винятки стосуються мов корінних народів, коротких реплік і репортажних виступів із місць подій, спонтанних реплік у живому ефірі (їхня тривалість не може перевищувати 10% часу передачі), пісень, кліпів, коротких уривків об'єктів авторського права.

Крім того, до 17 липня 2024 року в прямому ефірі україномовної програми дозволено використання недержавної мови «в обсязі, зумовленому творчим задумом програми».

«Для реалізації художнього, творчого задуму у фільмах (крім дитячих і анімаційних) допускається використання інших мов обсягом не більш як 10% загальної тривалості всіх реплік учасників фільму, водночас усі іншомовні репліки супроводжуються субтитрами державною мовою», — пояснив чиновник.

Він підкреслив, що під час обчислення встановлених законом мовних квот в ефірі аудіовізуальних медіа не враховуватиметься рекламна інформація, оскільки «мова реклами апріорі є українською».

Новий закон про медіа: які закони у сфері ЗМІ втратили чинність

З набуттям чинності законом про медіа втратили чинність такі закони:

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні.
Про телебачення та радіомовлення.
Про інформаційні агентства.
Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення.
Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації.
Про захист суспільної моралі.

***

Під час підготовки цього матеріалу звернулося за коментарем до одного з головних лобістів закону Микити Потураєва, голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики. На момент публікації статті відповіді ми не отримали.