Голова Нацбанку Андрій Пишний на початку вересня в інтерв'ю сказав, що попри військовий стан, НБУ продовжує вивчати доцільність впровадження цифрової гривні (е-гривні) та аналізує світовий досвід. «Приймати рішення будемо, в тому числі, з урахуванням результатів пілотного проєкту Digital euro з огляду на чітко визначений шлях України до ЄС», — пояснив він.
Цифрова гривня відноситься до категорії платіжних коштів, які називаються цифрові валюти центральних банків CBDC. розбиралося, що це таке, для чого CBDC потрібна та які її перспективи в Україні.
Що таке цифрова валюта центробанку
Central Bank Digital Currency — це фінансовий інструмент на базі блокчейну, який зазвичай прив'язаний до курсу національної валюти.
Цифрові валюти центробанків стали відповіддю фінрегуляторів на інтерес громадян до альтернативного фінансового інструменту, який допомагає вирішити деякі проблеми фіату (реальних валют). Наприклад, криптотранзакції швидші і дешевші від класичних банківських переказів. Користувачі криптовалют можуть зберігати анонімність.
Є дві основні моделі цифрових валют центрального банку: для ритейлерів (роздрібна) та оптова. Перша призначена для повсякденних розрахунків на ринку, друга — для великих операцій кредитних організацій.
Цифрові валюти центрального банку, як і криптовалюти, будують на базі блокчейну. Але вони суттєво відрізняються від криптовалют.
Чим CBDC відрізняється від криптовалюти
Випуском CBDC займаються центробанки, що повністю контролюють систему. Для порівняння, мережа біткоїну повністю децентралізована. Тому вихід з ладу одного з численних елементів системи не вплине на її працездатність.
CBDC не є анонімними. Для проведення операцій з CBDC потрібне спеціальне програмне забезпечення. Його постачальником зазвичай виступає сам центробанк.
Обмежений функціонал. Правила роботи із CBDC визначає центробанк. У більшості випадків операції з такими активами можна проводити виключно на внутрішньому ринку.
За забезпечення та безпеку CBDC відповідає центробанк. Цінність криптовалют визначає виключно попит. При цьому в криптоіндустрії немає органу, який міг би взяти на себе відповідальність за ризики.
Низька волатильність CBDC. Її курс прив'язаний до національної валюти, яка може демонструвати за добу лише незначні коливання. Криптовалюта за цей час може зрости чи подешевшати в рази.
CBDC не варто плутати зі стейблкоїнами — токенами, курс яких може бути прив'язаний до якоїсь реальної валюти, наприклад, долара США. За випуск таких активів відповідають приватні організації, які відповідають за забезпечення токенів та їхню безпеку. Що стосується CBDC, вся відповідальність за них лягає на держоргани.
Важливо: оскільки контроль над CBDC перебуває в руках центробанку, він отримує необмежений доступ до інформації про заощадження та всі операції користувачів цифрової валюти. Ба більше, він може заморожувати цифрові активи.
Переваги та недоліки CBDC
Навіщо урядам займатися цифровими валютами
Існує багато причин вивчення цифрових валют, і мотивація різних країн до випуску CBDC залежить від економічної ситуації. Деякі загальні мотиви:
- сприяння фінансовій інклюзивності шляхом надання легкого та безпечного доступу до грошей для небанківського та недостатньо охопленого банківськими послугами населення;
- впровадження конкуренції та стійкості на внутрішньому платіжному ринку, якому можуть знадобитися стимули для надання більш дешевого та кращого доступу до грошей;
- підвищення ефективності платежів та зниження транзакційних витрат;
- створення програмованих грошей та підвищення прозорості грошових потоків;
- забезпечення безперебійного та легкого потоку грошово-кредитної та фіскальної політики.
Які існують проблеми при впровадженні CBDC
Існує кілька проблем, і кожна з них вимагає ретельного розгляду, перш ніж країна запустить CBDC:
- населення може вивести занадто багато грошей з банків відразу, купивши CBDC, що вплине на їхню здатність видавати кредити та спричинить шок відсоткових ставок. Це особливо небезпечна проблема для країн із нестабільними фінансовими системами;
- CBDC також несуть операційні ризики, оскільки вони вразливі для кібератак і мають бути стійкими до них;
- CBDC вимагають складної нормативної бази, включаючи стандарти конфіденційності, захисту прав споживачів та боротьби з відмиванням грошей, які необхідно зробити більш надійними перед ухваленням цієї технології.
Як впроваджуються цифрові валюти центробанків у світі
Нині 134 країни, які мають 98% світової економіки, вивчають можливість впровадження цифрових версій своїх валют. Дослідження американського аналітичного центру Atlantic Council, опубліковане 17 вересня, показало, що всі країни G20 зараз вивчають CBDC, а 44 країни вже тестують їх. Це більше, ніж рік тому (36), і є «частиною глобальних зусиль влади щодо реагування на скорочення використання готівки та загрозу їх можливостям з друкування грошей з боку таких компаній, як біткоїн та «великі технологічні компанії».
Аналітики Atlantic Council заявили, що однією з найпомітніших подій цього року стало значне зростання CBDC на Багамських Островах, Ямайці та Нігерії — єдиних країнах, які вже запустили їх.
У Китаї, де реалізується найбільша у світі пілотна схема, обсяг транзакцій із використанням прототипу e-CNY зріс майже вчетверо — до 7 трильйонів юанів (987 мільярдів доларів).
Іншими великими досягненнями стали запуск Європейським центральним банком пілотного проєкту цифрового євро та приєднання США, які тривалий час відкладали введення цифрового долара, до транскордонного проєкту CBDC разом із шістьма іншими великими центральними банками.
У травні Палата представників США ухвалила законопроєкт, який забороняє пряму емісію роздрібних CBDC — варіанту, призначеного для використання населенням. Закон поки що не прийнятий, він залишається актуальним питанням у дебатах Дональда Трампа та Камали Гарріс у ході президентської передвиборчої кампанії.
Після вторгнення Росії в Україну та санкцій країн «Великої сімки» кількість оптових проєктів CBDC, що працюють виключно за принципом «банк-банк», збільшилася більш ніж удвічі і досягла 13.
Перспективи впровадження цифрової валюти центробанку в Україні
Історія цифрової гривні розпочалася у 2016 році. У 2018 році відбувся перший пілотний проєкт, він був закритим, з обмеженим обсягом емісії, кількістю споживачів та операцій. Проєкт концепції е-гривні було представлено Нацбанком восени 2022 року.
За словами Пишного, зараз НБУ планує провести ще один пілот (відкрите тестування з реальними користувачами та учасниками ринку) для визначення доцільності широкомасштабного випуску е-гривні в Україні. Насамперед, де вона може використовуватися — у роздрібних платежах, особливо тих, які пов'язані з програмованістю платіжних операцій.
«Маю запевнити, що е-гривня буде доповненням до готівкової та безготівкової форми гривні, а не їх заміною. Користувачі зможуть самостійно, без обмежень обирати, як робити розрахунки: готівковою чи безготівковою, у тому числі цифровою», — сказав голова Нацбанку.
Раніше Андрій Поддєрєгін, керівник Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, говорив, що в проєкті братимуть участь банки та небанківські установи. Вони отримають від Нацбанку статус агентів і відповідатимуть за розповсюдження грошей, а також за обмін та надання можливості користувачам ними розпоряджатися з використанням своїх мобільних додатків.
«Підхід, який запровадили в Китаї, де роздавали гроші для того, щоб зацікавити людей, ми не плануємо», — додав Поддєрєгін.
За його словами, мета експерименту — дізнатися, чи користуватиметься така валюта попитом у населення, і зрозуміти, чи потрібно взагалі вводити е-гривню.
На сайті Atlantic Council вказано, що технологічним партнером у проєкті е-гривні є Stellar Development Foundation (SDF) — некомерційна організація з США, «що створює рівний доступ до глобальної фінансової системи за допомогою технології блокчейн».
SDF з'явилася з розвитком платіжної мережі Stellar. Вона взяла на себе відповідальність за те, що протокол платформи завжди буде відкритим.
Stellar є платформою для валютних операцій, що працює у режимі реального часу. Вона була заснована на початку 2014 року як відгалуження від криптовалютної платформи Ripple для платіжних систем і спочатку працювала на однойменному протоколі. Надалі було розроблено власний open-source протокол Stellar. У процесі роботи використовується власний вид електронної валюти, який раніше називався стеларом (stellar) чи зіркою (star), а тепер називається люменом (lumen) чи XLM.