У вівторок, 15 грудня 2020 року був ухвалений оборонний бюджет України на 2021 рік. Міноборони отримає 117,504 млрд грн — майже $4 млрд. Весь сектор безпеки — 267 млрд грн або майже $9,1 млрд.
Рекорд із часів Незалежності — нарешті ми вперше досягли рівня Польщі у витратах на національну безпеку. Щоправда, вони витрачають цю суму виключно на МО, а ми на МВС, МО, СБУ, ГУР. Проте — це прогрес.
З іншого боку — так чи все райдужно у нас із фінансуванням на тлі існуючої уповільненої війни на сході та переозброєння відразу декількох відомств?
проаналізувало військовий бюджет країни 2021 року. Чи адекватний він викликам, які на сьогодні стоять перед Україною? Хто отримав більший шматок «пирога», а кому урізали порцію? Поїхали!
Пріоритет — спеціальні операції
Серйозно додали фінансування зовнішньої розвідки (вдвічі), СБУ (на 22,8%) і ГУР МОУ — на 11%. Загалом логічно — минулого року агентура супротивника продовжувала операції на території країни.
Був затриманий високопоставлений офіцер НГУ, який передавав секретні документи та матеріали для службового користування на той бік та отримував винагороду на карту. Також була припинена спроба вивезення до Росії документації щодо ПКР «Нептун» — за неї агент ФСБ РФ повинен був отримати $10 тис.
Попереджені теракти в ООС — вибух на залізничній станції, атака госпіталю, обстріл із РПГ ємностей з аміаком на хімкомбінаті «Азот» в Сєвєродонецьку.
Затримувалася агентура і поза «червоною зоною» — спроба того ж підриву водоканалу в Рівному. Зовнішня та військова розвідка на двох отримають майже 8 млрд грн. СБУ — близько 15 млрд грн.
Загалом логічно, якщо згадати, що росіяни сформували танкову, загальновійськову армію та армійський корпус біля кордонів України. І тримають у високій готовності 8-12 «чергових» батальйонних груп, які протягом 48 годин можуть втрутитися як у те, що відбувається в «червоній зоні», так і на північ від неї.
Крім того, Угорщина, Польща та Румунія видають паспорти людям із «корінням» цих країн, на територіях, що колись належали їм. На західному кордоні продовжують працювати угруповання контрабандистів — сигарети, бурштин, ліс. Для спеців необхідно тримати руку на пульсі як на заході, так і на сході.
ДПСУ та поліція — апетит приходить під час їжі
Прикордонна служба отримала на 10% більше фінансування — $14,5 млрд. Триває облаштування та зміцнення східного кордону — там ще близько 1500 км рокадних доріг, опорних пунктів і вишок із камерами. Потрібні гроші на обслуговування кредиту із закупівлі 24 вертольотів Н-125 від Airbus Helicopters.
Крім того, морська охорона знаходиться у відомстві ДПСУ, а їм планується закупити 20 французьких катерів від «Осеан» на 136 млн євро. Кредитна лінія надана французами, але обслуговувати її доведеться кілька років.
ДПСУ передавалися патрульні та вантажні автомобілі, коптери, допомога для СПН «Дозор» — бронежилети з плавучістю, водолазні костюми, засоби зв'язку.
Загалом МВС у всіх своїх підрозділах наростило фінансування — НГУ, ДСНС (вони отримали майже півтори сотні спеціальних автомобілів), і Національна поліція. Ось цю спрямованість на внутрішні загрози та спеціальні операції чітко видно з бюджетних запитів — армія, наприклад, отримала ту ж суму, що й минулого року.
Щоправда, НГУ вже кілька років переозброюється для загальновійськового бою — отримує САУ «Гвоздика», БТР-4Е, машини командира батареї та МРАП. А Національна поліція також закуповує вертольоти та продовжує реформу — крім патрульної, попереду — слідство та криміналісти.
Але загалом тенденція — армія залишається на тому ж рівні, а МВС і спецслужби нарощують витрати, — добре демонструє пріоритети державного будівництва та те, як влада оцінює ризики загроз ескалації на фронті.
Планується протистояння спеціальним операціям, нарощування можливостей ДПСУ та НГУ. Не загальновійськове протистояння.
ВСУ — біжимо на місці
ВСУ — 117,504 млрд грн. Минулого року, коли курс був 25,5 це в доларах було більше, а так як частину ДОЗ (приблизно 10%) ми набуваємо за кордоном, а значна частина оснащення (АКПП, тепловізори, броньована сталь, двигуни) — теж імпорт, то в підсумку закупити ми зможемо менше.
Це, якщо втримається курс у коридорі та інфляція не проб'є планку в 7%. Знову ж таки, бюджет на ремонт техніки та закупівлі — 22,7 млрд грн, або $780 млн. Минулого року ця цифра за рахунок курсу була $820 млн.
Фото: ДАХК «Артем»
Отже, бюджет на «сектор безпеки» — найбільший за часів історії України, але є нюанси. З іншого боку, плануються закупівлі 5 комплексів «Байрактар», дивізіону ПКР «Нептун», ракет для «Вільхи» — «Артему» виділили гроші на виробництво.
Флот отримає розвідувальний корабель і до 5-6 катерів, включаючи допомогу від США — найімовірніше, «Айленди», і здадуть, нарешті, «Кентаври». Хоча на «Кузні на Рибальському» наразі простої через карантин — навряд чи встигнуть здати восьмий МБАК і третій катер у 2021-му.
Ймовірно, що буде придбана чергова партія пускових до «дротиків» і ракет третього покоління для ССО та ДШВ. Продовжиться переведення легкої піхоти та розвідки на «Корсари», а лінійних частин — на «Стугни». Замовлено 70 БТР-4 — частина з них плаваючі, частина в модифікації Е, вирішуватимуть проблему «зоопарку» в техніці у морпіхів.
У 2023 році ВСУ планують отримати перший із трьох замовлених літаків Ан-178, які повинні замінити пошарпані старі Ан-12 — уперше для армії замовлені нові вітчизняні літаки, а не відновлення зі сховищ.
Фото: Міноборони
Недофінансованою залишається програма з утилізації боєприпасів, живучості арсеналів, загалом, запити армії, як і раніше, закриваються далеко не на 100%.
Так і не розпочате серійне виробництво снарядів, гранат до підствольних гранатометів, набоїв як у валовому, так і снайперському калібрі.
Незрозуміло, звідки візьмуться кошти на лінійку з чотирьох корветів і переозброєння на перехоплювачі 4+ покоління — там цінник перевалить за $3-4 млрд. А ми надаємо на закупівлю техніки, мінус ремонти — мільйонів 400.
Загалом — бюджет адекватний кризі, рекордному дефіциту й тому, що програма з МВФ не відновлена. Інше питання, що перекіс витрат на спецслужби та швидке вичерпання ресурсу техніки, піднятої в 15-16 році зі сховищ, за кілька років поставить нас перед серйозними вкладеннями.
А нарощувати витрати понад 5,6% (це вже немало) у нас немає особливого зазору. Якщо найближчим часом збережеться зростання в 2-4%, а ще спробуй зберегти його в кризу, то в перспективі почнуться проблеми. Поки ж ми виїжджаємо на постачанні допомоги від партнерів до півмільярда на рік по всіх лініях і залишках пострадянських запасів із консервації.
Які рано чи пізно все ж вичерпаються. Тому реформи як в УОП, так і в економіці, а ще відновлення співпраці з МВФ — завдання будь-якого адекватного українського політика.
Читайте також
