Протягом осінньо-зимового періоду (ОЗП) та опалювального сезону 2022 — 2023 світло в українських споживачів буде. Про це сказав голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький 23 серпня під час вебінару, проведеного «Центром економічної стратегії». Однак є нюанси, додав він.
Є два головні аспекти успішного проходження ОЗП: фізична готовність системи та ліквідність ринку електроенергії.
«Укренерго» як оператор енергосистеми регулярно складає її баланси для різних сценаріїв. Для сценарію «як є зараз», якщо ми проходитимемо ОЗП у тій конфігурації енергосистеми, яка діє зараз, то потужності достатньо для покриття прогнозованого споживання, яке в умовах війни вже впало на 30%. Це – базовий сценарій.
На окупованій території розташовані дві великі електростанції — Запорізька АЕС і Каховська ГЕС. Низка теплових електростанцій розміщуються поблизу лінії фронту. Тому в НЕК моделюють стресові сценарії, за яких втрачається низка генерувальних потужностей.
Такі сценарії припускають, що на ТЕС спалюватиметься більше вугілля. Якщо базовий сценарій передбачає, що з ОЗП Україна вийде із залишками вугілля 0,5 – 1 млн тонн, то у стресових сценаріях вугільні ТЕС наприкінці ОЗП працюватимуть практично з коліс. Для виробництва електроенергії на ТЕС використовують у 2 – 2,5 раза більше газу, ніж у базовому сценарії.
Кудрицький зазначив, що із 16 березня Україна підключена до об'єднаної енергосистеми Європи. Зараз ми постачаємо туди електроенергію, але за потреби можемо й імпортувати.
«Обсяг нашого можливого імпорту в кілька сотень мегават не створить проблем для європейської енергосистеми, яка за потужністю у 20 – 25 разів більша за українську», – запевнив глава «Укренерго».
Завдання фізичної готовності включає й проведення ремонтних кампаній обленерго та генерувальними компаніями. Для об'єктів, що перебувають у зоні ведення бойових дій, ці роботи дуже утруднені, у безпечних районах необхідні ремонти проводяться.
Щодо продовження обстрілів і руйнування інфраструктури. «У нас є досвід відновлення ліній електропередачі у звільнених Київській, Чернігівській і Сумській областях. Ми розуміємо: як магістральні лінії, так і інші мають досить високу живучість. Навіть у разі серйозних пошкоджень ми відновлюємо лінії за кілька тижнів, забезпечивши подання електроенергії споживачам резервними маршрутами», – сказав Кудрицький.
«Укренерго» та обленерго зараз працюють над тим, щоб створити запаси ремонтних матеріалів в обсягах, які набагато перевищують звичайні. На їхню закупівлю та доставлення взимку не буде часу. Також переглядають раніше демонтоване обладнання, наприклад трансформатори, — можливо, частина його може стати підмінним фондом.
Щодо фінансів, то зараз є два джерела поповнення ліквідності енергоринку. Перший – експорт електроенергії до Європи. Завдяки великій різниці в ціні на електроенергію в Україні та Європі «Укренерго» може заробляти на цьому кілька мільярдів гривень на місяць (у серпні планується отримати 2 млрд грн). Планується нарощувати експортні можливості із нинішніх 250 МВт — рішення про це може бути ухвалено 2 вересня.
Друге джерело – кредити міжнародних організацій. «Ми реструктуризували наші виплати за «зеленими» облігаціями, які було заплановано на листопад цього року. Також уже залучили 50 млн євро від ЄБРР, днями очікуємо підписання кредиту на 97 млрд євро й ведемо переговори про 50 млн євро», — пояснив глава компанії. Загалом «Укренерго» має акумулювати приблизно 200 млн євро кредитів західних партнерів. Цей ресурс планується спрямувати на покриття боргів НЕК на балансувальному ринку, де вона заборгувала практично всім, і боргів перед «Гарантованим покупцем».
«Фактично ми соціалізуємо ці гроші, вливаючи їх у ринок. Учасники ринку поповнять свої обігові кошти», – зазначив Кудрицький. Але це не означає, що цей рік буде райдужним із фінансового погляду. Усі учасники ринку матимуть значно нижчі фінансові результати, ніж торік. Втрати через переоцінювання валютних кредитів, пов'язане з девальвацією гривні, з'їдять увесь можливий прибуток.
Щодо грошового потоку, то глава НЕК упевнений, що навіть у разі втрати частини генерувальних потужностей Україна зможе експортувати лектроенергію. Це не буде 1000 — 1500 МВт на місяць, але 200 — 400 МВт цілком реальні. Такі обсяги експорту фінансово підживлюватимуть енергосистему. До кінця року від експорту розраховують отримати 10 – 15 млрд грн.
Обсяги експортованої/імпортованої електроенергії з/в ОЕС України станом на 24.08.2022 15:00
Читайте також
