Для перемоги у війні Україні потрібні гроші – Денис Кудін про приватизацію в нинішніх умовах

Автор

Валерій Моісєєв

Минулого тижня було дві спроби зірвати аукціони з приватизації. Як результат — український бюджет може не отримати щонайменше 30 млн грн. «Зривати аукціони з приватизації сьогодні – це економічний тероризм, навмисна диверсія проти України», – написав 17 жовтня голова ФДМ Рустем Умеров.

Про те, як відбувається приватизація зараз, чому вона є особливо важливою під час війни та що в цій сфері очікується найближчим часом, розпитало першого заступника міністра економіки Дениса Кудіна.

Приватизація в Україні за нинішніх умов – це більше те, що можна робити чи потрібно робити?

– Це потрібно робити, бо це шлях до економічного зростання. Звісно, для нас усіх на першому місці зараз стоїть перемога у війні, але для цього Україні потрібні гроші. Великою мірою є лише два джерела, звідки ми їх зараз беремо: податки, які ми збираємо, та міжнародна допомога. Але гроші, що надходять як допомога, не можна витрачати на ведення війни — вони призначені для фінансування соціальних витрат.

Щодо податків: для того, щоб було із чого їх сплачувати, бізнес має працювати. Тому потрібно зробити все, щоб наявний бізнес продовжував роботу. А якщо хтось з об'єктивних причин закривається, потрібно створювати умови для появи натомість нових гравців.

Приватизацію відновлено приблизно місяць тому. За цей час уже продано об'єктів на 836,7 млн грн, що в 3,4 раза перевищує суму стартових цін. Це прямі прибутки бюджету. Ще майже на 200 млн грн покупці погасять різні борги приватизованих підприємств. Наразі продано переважно підприємства спиртової галузі, на яких можна переробляти різне зерно, яке зараз важко вивозити.

Усе це матиме суттєвий ефект для економіки загалом.

Приватизація зараз відбувається за оновленими на час війни правилами. Але, можливо, є сенс зробити їх постійними, принаймні для малої приватизації?

– Справді, парламент значно спростив правила виставлення об'єктів на торги. Основною метою було прискорити цей процес. Ці заходи визначено тимчасовими, потрібно дивитися, як вони працюватимуть. Таким був компроміс між урядом і депутатами. Якщо ми побачимо, що нововведення працюють добре, то пропонуватимемо зробити їх постійними.

Ви ще донедавна працювали у ФДМ, тому добре знаєте складнощі, які виникали під час передавання об'єктів на приватизацію. Які зміни відбулися в цій сфері зараз?

– Основні труднощі полягали в тому, що окремі міністерства, які керували держпідприємствами, не хотіли передавати їх Фонду держмайна навіть у тих випадках, коли уряд ухвалював рішення про таке передавання. За останні три роки було 37 таких випадків. Частково таке невиконання пов'язано з необхідністю особливого юридичного оформлення процесу передавання. Але є й просто небажання.

Кабмін вніс зміни до порядку передавання об'єктів до ФДМ. Суть їх у тому, що тепер не потрібна згода міністерства, у якого «забирають» об'єкт.

Перспективи великої приватизації – які вони зараз?

– Це питання зараз багато в чому перебуває в компетенції ФДМ. До війни низка об'єктів перебували на фінальній стадії підготовки до приватизації. Але тепер потрібно підходити до кожного з них суто індивідуально. Насамперед має бути розуміння, що є хоча б два претенденти на купівлю, які реально боротимуться на аукціоні, щоб запропонована ціна виявилася ринковою.

Зрозуміло, що війна внесла та вносить корективи в діяльність підприємств і оцінку ризиків. Іноземці зараз вважають ризики в Україні дуже високими. Але чим кращою буде ситуація на фронті, тим більше бажання матимуть іноземні інвестори щось тут купити.

Зараз є такі іноземці, які цікавляться купівлею чогось у нашій країні, і для них це акт допомоги Україні, яка воює. Я знаю, що такі інвестори є в Австралії, Великій Британії, США. І вони готові платити за об'єкти великі гроші, навіть за міжнародними поняттями.

У проєкті держбюджету-2023 доходи від приватизації заплановано на рівні 6 млрд грн. Як оцінюєте цю цифру?

– Ця цифра дуже висока. Такий обсяг запланували й на 2022 рік, бо бачили нагоду забезпечити надходження. Але цього року фактично сім місяців продажу не було. Тому я вважаю, що виконати план-2022 практично неможливо. Але приватизація – це процес. Важливо, щоб вона відбувалася безперервно.

Україна зараз проходить шлях, який ми не пройшли 1994 року. Польща, наприклад, його пройшла. Тому темпи економічного зростання там суттєво вищі, ніж в Україні.

У Раді вже довгий час лежить законопроєкт № 4572, який можна вважати кардинальною реформою у сфері приватизації. Частина його положень увійшла до вже ухваленого закону про коригування правил приватизації. На вашу думку, до реалізації інших ідей, закладених у цьому проєкті, можна буде повернутися?

– Цей законопроєкт розроблявся 2021 року, він відображав усю логіку реформування Фонду держмайна. За час, що минув, ця логіка не надто змінилася — треба рухатися цим шляхом, далі спрощувати правила приватизації тощо.

У законопроєкті № 4572 є багато ключових положень. Частину з них депутати підтримували, частину – ні. Положення, які підтримуються в Раді, зараз оформлюються у вигляді окремих законопроєктів. Тому поступово ці ідеї буде внесено до законодавства та реалізовано на практиці.

Деякі офіційні особи говорять про те, що об'єкти держвласності потрібно передавати ФДМ, а він має стати ефективним управителем держвласністю. Як ви оцінюєте цю ідею?

– Такі розмови дійсно ведуться. Суть у тому, що не всі об'єкти варто приватизувати. У власності держави потрібно залишити низку об'єктів, зокрема ті, що генерують або можуть генерувати прибуток вище за вартість капіталу в довгостроковій перспективі.

Через війну особливу значущість набув оборонно-промисловий комплекс, який історично майже весь державний. Зараз «Укроборонпром» проводить реформи в цій сфері, і я вважаю, що присутність держави там ще довго буде значною.

Схоже ставлення, наприклад, і до «Укрзалізниці». До війни обговорювалися ідеї її часткової приватизації. Але зараз УЗ фактично виконує функції держави в найважливішій сфері, тож питання її приватизації не обговорюється.

А чому ФДМ краще керуватиме «Укрзалізницею», ніж Мінінфраструктури?

– Питання так не стоїть. Уряд не передає в управління ФДМ енергетичні, військові та інфраструктурні об'єкти. Керуватимуть ними й надалі профільні міністерства або Кабмін.