Наприкінці холодної війни, 1992 року, тодішній президент США Джордж Буш-старший заявив, що скорочення видатків на оборону підштовхне економіку. Світ прийняв це до уваги. США за 10 років перейшли від 6% ВВП на оборону до 3%. Тепер, коли Росія вторглася в Україну, точаться розмови про війну між Америкою та Китаєм через Тайвань, посилюється напруженість, пов'язана з ядерними амбіціями Ірану, багато країн озброюються. В результаті з'явився своєрідний «військовий податок» для світової економіки, йдеться у статті журналу The Economist.
Минулого року витрати на оборону в усьому світі зросли майже на 4% у реальному вираженні та перевищили 2 трлн доларів. Ціни на акції оборонних фірм показують кращу динаміку, ніж фондовий ринок загалом.
Чим небезпечне зростання військових витрат
Нинішній оборонний бум пов'язаний із кількома ризиками. Однією з небезпек є зростання витрат у галузі, де ціни важко контролювати через тривалі процеси розробки, змінні вимоги і те, що оборонні фірми працюють на передовому технологічному рівні з усіма накладними витратами.
Американські оборонні бюджети можуть залежати від забаганок політиків, які шукають вигоди для своїх округів. Наприклад, Конгрес наполегливо відмовляється дозволяти військово-повітряним силам списувати застарілі літаки. Європейські країни погано координують закупівлі у великих масштабах. Консалтингова компанія McKinsey зазначає, що вони використовують набагато більше моделей озброєнь, ніж Америка: 15 типів основних бойових танків, порівняно з одним в Америці; 20 винищувачів проти семи і таке інше.
Оборонна промисловість особливо схильна до хабарництва, зазначає Джозі Стюарт із Transparency International. Це відбувається насамперед через секретність, що оточує багато її операцій.
Є більш серйозні побоювання, що полягають у тому, що великі оборонні підприємства та галузі, з ними пов'язані, будуть обтяжувати світову економіку, розпалюючи інфляцію або сповільнюючи зростання, або й те, й інше. Кеннет Рогофф з Гарварда зазначив, що «необхідність авансування величезних військових витрат може легко збільшити вартість позик».
Наскільки виправдані побоювання
Деякі страхи можуть бути невиправданими. Наприклад, оборонна інфляція у США, тобто зростання цін, з яким стикаються покупці військової техніки, становить близько 5% у річному обчисленні, що є найвищим показником за останні десятиліття. Але на початку 1980-х років, коли Рональд Рейган нарощував військовий потенціал Америки, зростання військових цін було набагато вищим за середнє по економіці. Під час війни у В'єтнамі він досяг 48% у річному обчисленні.
Зараз мало підстав вважати, що нова холодна війна носитиме різко інфляційний характер. Навіть яструби не закликають до того, щоб витрати на оборону у відсотках від ВВП повернулися до рівнів 1960-х або 1970-х років.
Витрати можуть залишатися історично низькими, переважно тому, що оборона стала більш ефективною, ніж раніше. Сучасним арміям потрібно менше людей, що дозволяє військовим скорочувати чисельність особового складу. Наприклад, Бразилія витрачає 78% свого бюджету на людей порівняно з менш як 50% на Заході. Замість людей на Заході є ефективніша зброя. «У наші дні ви можете вразити десятки цілей одним бомбардувальником, а не навпаки, як це було раніше», — стверджує Джеймс Гертс, полковник ВВС у відставці, який консультує Lux Capital, фірму венчурного капіталу.
Офіційні дані із США показують, що з поправкою на покращення якості ціна ракети впала приблизно на 30% з кінця 1970-х років. Ціна військових літаків залишається приблизно постійною. Сьогодні можна витратити відносно скромні кошти, щоб придбати страхітливі можливості.
Оборона може продовжувати ставати кращою і дешевшою у відносному вираженні через те, що минулому оборонні відомства часто постачали технології цивільним – згадайте, наприклад, систему глобального позиціонування GPS та інтернет. Нині дедалі частіше відбувається протилежне: військова промисловість імпортує технології ззовні.
Переплетення військових та цивільних технологій
Кібербезпека, дрони та супутникові технології охоплюють як цивільний, так і військовий світ. Приватна SpaceX запускає військові американські супутники. Українські воїни широко використовують групування інтернет-супутників Starlink. Міністерство оборони США визначило 14 найважливіших технологій, які вважаються життєво важливими для національної безпеки. Можливо, 10 чи 11 з них є комерційними. Технологічні фірми, такі як Google та Microsoft, допомагають з кібербезпекою, обробкою даних та штучним інтелектом. Декілька фірм надають платформи для хмарних обчислень.
Все це рівносильно зміні культурного мислення технологічних фірм, які колись уникали оборони як аморальної.
Великі інвестори Кремнієвої долини все більше цікавляться національною безпекою. Технологічні фірми чують можливості. Оборона була одним із небагатьох секторів, де у 2022 році було укладено більше венчурних угод, ніж у 2021 році.
Замість того, щоб розробляти нові літаки кожні десять років або близько того, каже Джим Тейклет, голова Lockheed Martin, його фірма прагне імітувати Кремнієву долину, пропонуючи оновлення програмного забезпечення для підвищення продуктивності кожні шість-дванадцять місяців.
Як військові витрати вплинуть на економічне зростання
Багато економістів стверджують, що витрати на оборону виснажують економіку. Забезпечення безпеки країни має велике економічне значення, але як тільки ви купуєте, скажімо, ракету, вона зазвичай лежить на складі, а не використовується продуктивно. Під час Другої світової війни зростання продуктивності праці в Америці сповільнилося, оскільки людей перекидали з полів на військові заводи. Примусове обмеження військових витрат у післявоєнній Японії та Західної Німеччини, навпаки, збіглося з великим підвищенням продуктивністі праці в обох країнах. Однак є й інші приклади – Ізраїль та Південна Корея поєднують динамічну економіку з великим оборонним сектором.
Аналітики The Economist проаналізували дані Світового банку з 1960-х по 2021 рік, вивчивши взаємозв'язок між військовими витратами та зростанням ВВП, і не виявили між ними однозначної кореляції. Простіше кажучи, більше зброї не обов'язково означає менше масла.
***
Так чи інакше, у світі настає нова ера переозброєння. Як заявив нещодавно Сенату США генерал Марк Міллі, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США, «запобігання війні великих держав за допомогою готовності та стримування дуже дорого, але не так дорого, як ведення війни».