Їхнім клубом захоплюються мільйони українців, а їхні обленерго постачають електроенергію у домівки сотням тисяч з них. При цьому бізнес-партнери Суркісів або у бігах, або під слідством. Про взлети та падіння відомих представників «Київської сімки» — читайте у матеріалі 
.
Як брати Суркіси приєдналися до «Київської сімки»
Старший з братів Григорій Суркіс народився у 1949 році в Одесі. У 50-ті його родина переїхала до Києва, де у 1958 році народився Ігор Суркіс. Їхній батько був військовим лікарем, а мати — працівницею торгівлі.
Григорій Суркіс ще за часів Радянського Союзу встиг зробити солідну кар’єру: пройшов шлях від майстра до заступника начальника виробничого житлово-ремонтного об'єднання Київського міськвиконкому, фактично став «рульовим» житлового господарства Києва. Тим часом Ігор Суркіс робив кар’єру на всеукраїнському рівні, в результаті очоливши відділ Міністерства житлово-комунального господарства України.
Однак свій бізнес-шлях брати починали з так званої «Київської сімки». Історія цієї фінансово-промислової групи почалася ще в кінці 80-х, коли група підприємливих людей об’єдналась навколо Валентина Згурського, на той час голови київського міськвиконкому. Це були Григорій та Ігор Суркіси, їхній діловий партнер Юрій Карпенко, Віктор Медведчук, Богдан Губський та Юрій Лях.
На початку 90-х ця група активно закладала основи майбутнього великого бізнесу. Брати Суркіси успішно приватизували багатоповерхову будівлю в Пилипівському провулку столиці, Медведчук створив «Міжнародну адвокатську компанію «Бі-Ай-Ем», де співзасновниками виступила вся сімка компаньйонів. При футбольному клубі «Динамо» (Київ) Суркіси створили СП «Динамо-Атлантик».
Згодом через офшорні фірми бізнес-партнери зареєстрували багатопрофільний концерн АТ «Національний інвестиційний фонд «Омета XXI століття». В концерн входили кілька дочірніх фірм: «Омета-траст», «Омета-інвест» тощо.
Великі прибутки отримували внаслідок реалізації схеми торгівлі нафтопродуктами: в Україну завозили сиру нафту, переробляли на паливо і реалізовували його з потрійним прибутком.
За отримані кошти компаньйони створили у 1994 році закрите акціонерне товариство «Промислово-фінансовий концерн «Славутич», який підтримував президент Леонід Кравчук, а Григорій Суркіс і Віктор Медведчук навіть стали його радниками. За рік до цього Григорій Суркіс став президентом і власником ФК «Динамо» (Київ).
У середині 90-х «сімка» стала одним із трьох головних бізнес-кланів України. Крім вже названих підприємств, вона контролювала Український кредитний банк, Українську аграрну біржу, Національну асоціацію бірж, ЗАТ «Український газовий комплекс», ЗАТ «Центр сприяння розвитку Закарпаття».
Наприкінці 90-х бізнес «київської сімки» піднявся ще на вищий рівень. Компаньйони стали контролювати практично всі енергетичні підприємства на заході України, Чернігівської й Сумської областей, Запорізький завод феросплавів, комбінат «Дніпроспецсталь» та багато інших промислових гігантів.
Політичне прикриття забезпечувала партія нових українських олігархів СДПУ(о), головою якої став Віктор Медведчук. Він же зайняв пост першого віцеспікера Верховної Ради, де об'єднані соціал-демократи мали одну з найбільших фракцій. Медіасегментом групи стали телеканал «Інтер», газети «Киевские ведомости», «Наша газета», «2000», «Закон и бизнес», кілька радіостанцій.
На початку 2000-х величезний бізнес-конгломерат почав поступово розподілятися між компаньйонами. Частина підприємств залишалась у спільному користуванні, а частина активів потрапляла під управління котрогось із партнерів.
Політичний шлях старшого Суркіса
Григорій Суркіс багато уваги приділяв політиці. Він був нардепом ІІІ, IV та IX скликань. З 1995 по 2003 рік був членом СДПУ(о) Медведчука, очолював керівні органи партії. У 2019 році Суркіс-старший перейшов до ОПЗЖ, пройшовши до Верховної Ради за списком від цієї політсили.
В парламенті він є секретарем Комітету з питань молоді та спорту Верховної Ради України, членом Підкомітету з питань спорту вищих досягнень та спортивної діяльності, Підкомітету з питань фізичної культури та масового спорту.
У 2022 році Суркіс вийшов з опальної фракції та партії ОПЗЖ, представників якої звинувачували у держзраді та проросійському курсі, і приєднався до депутатської групи «Платформа за життя та мир». Ця група дисципліновано підтримує євроатлантичні ініціативи.
Скандали, що пов'язані з Суркісами
Найбільш гучні скандали Суркісів переважно пов’язані з футболом та їхнім футбольним клубом.
Норкові шуби для арбітра
У 1995 році брати Суркіси намагалися дати хабаря іспанському арбітру Ліги чемпіонів Антоніо Лопесу Ньєто перед матчем «Динамо» — «Панатінаїкос». Вони запропонували дві норкові шуби і $30 тис. Через дії Суркісів «Динамо» зняли з розіграшу Ліги Чемпіонів та дискваліфікували на рік.
Ухилення від сплати податків при купівлі гравців «Динамо»
У 2019 році у Німеччині вийшла книга FootballLeaks-2. У ній у розділі «Українське братство» (Ukrainische Bruderschaft) Суркісів звинувачують в ухиленні від сплати податків через офшор Newport.
У книзі йдеться про те, що київське «Динамо» з 1993 року фінансово повністю було пов'язано на компанією Newport, яку контролює нинішній бос клубу Ігор Суркіс. Посилаючись на дані з ФІФА, автори зазначають, що у 2011-2017 роках на купівлю 82 футболістів київське «Динамо» через Newport витратило $324 млн. Тобто податки з цієї суми в Україні не сплатили.
Побудова неіснуючої спортивної бази за 2 млн євро
19 березня 2019 року Нацполіція відкрила проти Суркісів кримінальне провадження, яке стосується будівництва навчально-тренувальної бази для національних збірних у селі Гореничі під Києвом. 2003-го Суркіс і віцепрезидент ФФУ Олександр Бандурко заявили про будівництво спортивної бази. На площі у 40 га мали збудувати манеж та 10 футбольних полів.
Кошти для будівництва було зібрано з українських клубів, яким УЄФА здійснила «платежі солідарності» протягом чотирьох років: з сезону-2000/2001 до сезону-2003/2004. На будівництво в Гореничах було виділено 12 млн грн, або 2 млн євро за тодішнім курсом, але спортивну базу так і не було побудовано.
У 2018 році аудит компанії KPMG підтвердив нанесення Українській асоціації футболу збитків унаслідок розтрати цільових коштів УЄФА на будівництво спортбази.
У 2021 році Нацполіція активізувала розслідування у справі незбудованої спортивної бази, а слідчий суддя продовжив строки досудового розслідування до лютого 2022 року.
Також у листопаді 2019 року Українська асоціація футболу звернулася до ДБР, ГПУ та МВС із заявою про вчинення експрезидентом ФФУ Суркісом правопорушення, яке завдало збитків на 380 млн євро. За даними слідства, 1999 року УЄФА переказувала цю суму офшорній компанії «Ньюпорт Менеджмент Лтд» (Newport Management Limited). Кошти були призначені для ФФУ та розвитку українського футболу, однак осідали у руках Суркісів.
Конфлікт Суркіса з Григоришиним
За словами олігарха Костянтина Григоришина, у 1998 році Суркіси змусили його вступити у партнерство з обленерго. На думку олігарха, ці відносини були несправедливі. Наприкінці 2001 року він розірвав партнерство, віддавши Суркісам долі в обленерго в обмін на 20% у «Динамо» (Київ). У 2002 році Григоришина було заарештовано з пістолетом та кокаїном у кишені. Він провів тиждень в ізоляторі, надалі звинувачення було знято.
У грудні 2008 року Григоришин подавав позов у Високий суд правосуддя в Лондоні проти Ігоря Суркіса, Валентина Згурського та Ігоря Коломойського. Йшлося про право викупу 98% акцій «Динамо» (Київ) за $32 млн. За словами Григоришина, він був обдурений у 2004 році, коли йому не дали скористатися правом пріоритетного викупу акцій. А саме Суркіси розмили його пакет у 20% акцій, збільшивши їхню кількість. Ігор Коломойський виплатив Григоришину $15 млн як власник частки обленерго.
Власність Суркісів в Україні
Банк братів Суркісів
Зараз брати Суркіси володіють 100% АТ «Акцент-банк», відомим під брендом А-Банк.
«А-Банк, як і переважна більшість українських банків, має достатньо успішний фінансовий результат — 646 млн грн чистого прибутку у січні-листопаді 2023 року. На відміну від абсолютної більшості банків, найбільші доходи у цьому періоді А-Банк отримував не від операцій з цінними паперами (1,6 млрд грн), а від операцій з фізичними особами (1,9 млрд грн). Прибутковість банківського сектору, як очікується, помітно зменшиться у 2024 році, передусім через підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50%», — коментує Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії.
Футбол братів Суркісів
Ігор Суркіс володіє 63,71% ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» (Київ), що є власником однойменного футбольного клубу. 2022 рік компанія завершила зі збитком у 677,9 млн грн.
ЗМІ Суркісів
Суркіси разом з Медведчуком володіють 100% телеканалу ТЕТ через кіпрську компанію Bredgat holdings ltd. Телеканал входить у холдинг 1+1.
Обленерго братів Суркісів
Брати контролюють 41,7% акцій «Прикарпаттяобленерго» та 47% «Львівобленерго». Інші частини контролювала дружина Віктора Медведчука Оксана Марченко. Однак у 2023 році держава заарештувала її частки.
Читайте також
