Зниження цін на нафту вигідне для України, оскільки вартість пального може знизитися. Але цього може не статися через залежність від низки факторів: курсу гривні, акцизного податку та зниження попиту через карантин.
Ситуація на нафтовому ринку загострюється. Зустріч альянсу найбільших світових нафтовиробників ОПЕК+ перенесли на 9 квітня, оскільки Росія та Саудівська Аравія не можуть домовитися про нові умови в угоді ОПЕК+. Цей документ припинив діяти з 1 квітня цього року, тому всі обмеження щодо скорочення видобутку нафти відсутні.
ОПЕК – міжнародна міжурядова організація, створена країнами – експортерами нафти, яка контролює близько двох третин світових запасів нафти та її видобуток. До складу ОПЕК входять 14 країн.
ОПЕК+ – це країни ОПЕК, плюс Росія, Казахстан і Азербайджан (ключові виробники – Саудівська Аравія та Росія).
Розвал угоди призвів до стрімкого падіння цін на нафту, яке погіршилося скороченням глобального попиту через пандемію коронавірусу. Лише на тлі новин про перенесення зустрічі ціна на нафту марки Brent вчора впала на 2% — до $33,4 та $27,3 за барель, а американська нафта WTI подешевшала на 3,5% — до $27,3 за барель.
Світова криза на ринку нафти вигідна для України, яка імпортує 80% нафтопродуктів, вважають опитані 
експерти. Як пояснює аналітик консалтингової компанії UPECO Олександр Сіренко, можливість купити дешеву нафту дозволить знизити ціни на АЗС.
Загалом з початку року ціни на пальне впали на 24%, однак на АЗС суттєвого зниження не відбулося. Причина — девальвація гривні, зауважує директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн.
«Якби ситуація з гривнею була стабільною, то ціни на пальне на АЗС впали б на 5-6 грн», — запевняє він та додає, що вартість у подальшому знизиться на 2-3 грн.
Наразі оптова ціна дизельного пального на оптовому ринку просіла до 14-15 грн/л, що дозволяє в подальшому знизити його вартість до 20 грн/л, зазначає Сіренко. Водночас він додає, що зниження цін залежить не лише від цін на зовнішньому ринку.
Роздрібні оператори заявляють, що поки що не можуть суттєво знижувати ціни через низку факторів. Як зазначає гендиректор Sunoil Леонід Косянчук, соціальні АЗС вже дійшли до крайньої межі пониження ціни через падіння споживання, і резерв пониження поки що мають лише преміальні бренди.
Як розповів співвласник мережі АЗС KLO Вячеслав Сташенко, на його АЗС об'єм реалізації впав на 30%, а в деяких областях і більше.
У консалтингових компаніях також помітили зниження попиту. Так, за словами Куюна, карантин обвалив попит до 20-30%. А от Сіренко називає нижчі показники — 15-20%. За словами Сташенка, через це виникає проблема з потужностями щодо прийому нового пального.
Він також зауважує, що вартість нафти впала, але найдешевший продукт ще не дійшов до АЗС, тому подальша вартість палива залежить від коливань гривні.
«Якщо тенденція щодо утримання низьких цін на зовнішньому ринку збережеться і співпаде з курсом гривні, то дешевий ресурс витіснятиме дорогий, і ціни мають знизитися», — додає Косянчук.
Ще один фактор, який суттєво впливає на ціну пального, — це акцизний податок. Оскільки він вираховується у євро, то роздрібні ціни залежні від валюти, говорить Косянчук.
«Сьогодні частка податків у роздрібній ціні перевищує 72% – у ціні бензину, 55% — у ціні дизельного палива. Зараз акцизний податок на $100 перевищує ціну бензину», — додає він.
Сьогодні у держави є всі підстави знизити податкове навантаження для ринку. Цьому сприяє і ситуація на зовнішніх ринках, і карантин, вважає Сіренко.
«Зараз можна спробувати знизити ПДВ з 20% до 15% і поглянути, які плюси отримає і держава, і ринок», — підсумовує він.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
