«Ковід був квіточками»: співвласник «Планети кіно» Дмитро Деркач про те, як виживають кінотеатри під час війни

Співвласник «Планети кіно» Дмитро Деркач

2022 рік співвласник мережі кінотеатрів «Планета кіно» Дмитро Деркач зустрічав зі стриманим оптимізмом. Після завершення суворих карантинних обмежень стартувала програма «єПідтримка», відновилися прем'єри фільмів, тож у грудні 2021-го та січні 2022-го всі дев’ять кінотеатрів мережі добре заробили.

Здавалося, що криза минула, проте настав лютий, який показав, що ковід був квіточками. Після початку повномасштабного вторгнення всі кінотеатри закрилися, більшість співробітників роз’їхалися. Але українці швидко пристосувалися до життя в новій реальності. Уже навесні кінотеатри «Планети кіно» почали відкриватися: спочатку у Львові, потім у Дніпрі, Києві, Одесі, Сумах.

Не ризикнули відкритися лише в Харкові, де кінотеатр розташований поряд із Салтівкою, яку постійно обстрілювали росіяни. Добре, що хоча б приміщення майже не постраждали. У Харкові та Одесі під час ракетних ударів вони отримали невеликі пошкодження, які нескладно відремонтувати.

Щоб зберегти бізнес, компанії довелося заощаджувати на всьому — від закупівлі канцелярії до оренди. Власники приміщень із розумінням поставилися до проблем орендаря, тож вдалося домовитися про адекватні ціни. Але що буде далі, Дмитро Деркач навіть не намагається прогнозувати. В інтерв’ю The Page він розповів, як улітку йому здавалося, що наприкінці 2022-го стане легше, але почалися відключення світла, і поділився досвідом виживання в цих умовах.

Як працюють кінотеатри під час війни

Чи був після 24 лютого момент, коли здавалося, що все, приїхали, кінець бізнесу?

Мабуть, у перші дні.

Я розумів, що в будь-який кінотеатр будь-якої миті може прилетіти, ризики дійсно були досить високі.

Але відчуття, що доведеться зачинитяся, було лише на самому початку. Потім ми зрозуміли, що можна працювати, принаймні там, де кінотеатри непошкоджені й де безпечно.

Наскільки карантинна ситуація відрізняється від воєнної?

Під час карантину ми знали, що рано чи пізно ковід закінчиться. Нам не давали фільми, але ми розуміли, що вони є й тільки-но скасують обмеження, з’являться стрічки, які вже зняли. Були глядачі з відкладеним попитом, з бажанням іти в кіно. Так і сталося. Тобто всі знали, що ось-ось усе повернеться до нормального функціонування.

Зараз гірше. Незрозуміло, коли закінчиться війна. Є багато запитань: чи повернуться люди в міста, у яких є наші кінотеатри, скільки їх повернеться, чи ходитимуть вони в кіно, чи вистачить у них грошей на це та головне — у якому стані буде економіка загалом.

Дмитро Деркач: «Цілковита непередбачуваність настала після 24 лютого»

Під час ковіду були обмеження, але вони були прогнозовані. Ми розуміли, що в нас обмежена половина чи третина місць, знали, які фільми плануються, тому могли щось прогнозувати, складати бюджети, хоча б приблизно планувати. До речі, тоді я вважав, що за таких обставин планувати неможливо. Насправді це було не так. Насправді цілковита непередбачуваність настала після 24 лютого.

Минулої зими нам дуже допомогла «єПідтримка». За грудень, січень і половину лютого вдалося накопичити дуже суттєву суму, і великою мірою завдяки їй ми досі є. Зараз у нас майже постійний мінус, але він перекривається тими доходами.

Але люди не припинили ходити в кіно?

Непоганим був липень, за підсумками якого ми навіть мали невеликий прибуток. Ми розуміли, що в серпні фільмів буде трохи менше, а вересень взагалі найгірший місяць у кіноіндустрії. Але на жовтень, листопад і грудень був запланований вихід дуже очікуваних крутих фільмів.

У липні нам здавалося, що вже в жовтні все буде гаразд.

Але в жовтні почалися масштабні ракетні удари по енергетиці, які додали проблем усім регіонам і всім нашим кінотеатрам. Раніше сеанси переривалися лише під час тривог, а тепер ще й під час вимкнення електрики. Наприклад, Одеса нещодавно працювала досить непогано, це був більш-менш спокійний регіон. Однак у грудні все змінилося, і в Одесі ми майже припинили працювати.

Що роблять кінотеатри, коли оголошують повітряну тривогу?

Сеанси зупиняють, і якщо в ТРЦ є підземні паркінги, усі йдуть туди. Якщо тривога коротка й немає накладки з наступним сеансом, ми можемо продовжити цей. Якщо ми його не продовжуємо, повертаємо гроші глядачам.

На жаль, у таких умовах люди не дуже хочуть ходити в кіно. Вони розуміють: якщо, наприклад, «Аватар» іде три години, шансів на те, що ти його спокійно додивишся, досить мало. Так, люди ходять у кіно, але їх утричі менше, ніж у 2019 році, і в півтора раза менше, ніж під час ковідних обмежень.

Як кінотеатри в Україні працюють під час відключень світла

Як працює «Планета кіно» під час відключень світла? Чи купили генератори?

Зараз думаємо купувати для Одеси, бо там дуже критична ситуація. Деякі ТРЦ закуповують генератори на всіх орендарів, ми на них теж працюємо: «Рівер молл» у Києві, «Кінг-кросс» у Львові.

У «Блокбастер» невеликий генератор ми придбали самостійно, але його вистачає лише для підтримання внутрішніх систем — у нас є локальні сервери, на яких розміщено наші внутрішні бази та сервіси. Якщо вони вимикаються, уся наша мережа не може продавати в касах квитки й навіть попкорн.

Наскільки дорожче виходить працювати з генераторами?

Десь утричі. Це лише операційні витрати без урахування інвестицій у придбання генератора.

Чи реально перевести на генератори всі кінотеатри?

Це можливо, ми саме й платимо за це ТРЦ. Коли ми працюємо від генераторів, комунальні платежі за електрику стають утричі вищі. Це знижує наш прибуток, але ми можемо бодай якось працювати. Тобто так, генератори рятують там, де вони є, але закуповувати на всі локації самим невигідно.

У Дніпрі не надто висока відвідуваність і дуже багато повітряних тривог, через це чимало сеансів зупиняються.

Тому купувати генератори нерентабельно, вони не окупляться.

У київському «Блокбастері» ситуація інша: поряд відкрився «Блокбастер молл», тож ми можемо підключатися до нього, якщо в нас вимкнули світло, а в них є.

Можливо, є інші технологічні рішення, над якими ви міркуєте, щоб забезпечити безперервну роботу?

Їх немає, бо вони потребують багато часу. Наприклад, сонячні панелі зараз не поставимо, бо це дорого й довго. Загалом, крім генераторів, жодних рішень немає.

Завтра читайте другу частину інтерв’ю Дмитра Деркача. Він розповів про те, хто та як вирішує, які фільми вийдуть в український прокат, скільки коштує дубляж, чи конкурують стримінгові платформи з кінотеатрами та що дивляться українці під час війни.

Читати на The Page