Facebook Pixel

Більша частина малого і середнього бізнесу працює виключно з «кешем». Інтерв'ю з главою Mastercard в Україні

Українці все частіше користуються електронними грошима. Цей ринок за підсумками 2019 року виріс майже в 2,5 рази — до 203 млн грн. Зокрема, обсяг операцій з електронними грошима збільшився більш ніж у 2,3 рази – до 16,7 млрд грн, а кількість електронних гаманців досягла 74 млн штук, або зросла на 18%.

Безконтактні платежі також набирають популярність, проте повністю перейти на них можуть ще не всі. Більше 60% малого і середнього бізнесу приймають оплату виключно готівкою. Про те, коли українці повністю відмовляться від пластикових карт і чи може податкова «заглядати в гаманці» бізнесменів, The Page розповіла генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові Інга Андрєєва.

Крім того, вона порадила, як захистити гроші під час покупок в інтернеті, при втраті портмоне або мобільного телефону.

Про відмову від пластикових карт

– Навіщо зараз людям карти, якщо можна заплатити за допомогою телефону або годинника?

– За підсумками 2019 року в Україні в обігу перебувало близько 70 млн платіжних карт, з яких активних понад 42 млн (близько 61%). Кількість токенізованих карт, які дозволяють здійснити оплату з гаджетів, постійно зростає – зараз їх 2,5 млн.

Але люди все одно користуються пластиком. Чому? Ще не у всіх є телефони з технологією NFC. А у 37% дорослого населення взагалі немає карт на руках – їм просто нічого токенізувати.

До речі, зростання рівня фінансового залучення в банківську сферу на 10% призводить до зростання ВВП на 0,3%. Для України це понад 10 млрд грн.

При цьому, з точки зору розвитку платіжної інфраструктури, мережа торговельних платіжних терміналів в Україні 2019 року зросла на 20% і становить уже понад 333 тис. штук, з яких 90% є безконтактними. Однак на тисячу українців припадає лише трохи більше за вісім POS-терміналів, водночас в Європі в середньому 26.

– Але все йде до того, що пластика не буде?

– У перспективі, можливо, ми повністю перейдемо в digital-світ. Але в умовах, коли значну кількість людей ще не включено у фінансову систему, важливо надати користувачеві широкий набір платіжних інструментів.

– А як в інших європейських країнах переходять на безконтактні платежі?

– 80% NFC-транзакцій в Mastercard припадає на європейський регіон. І Україна – одна з лідируючих країн у цій сфері: ми входимо до топ-5 європейських країн за кількістю безконтактних платежів гаджетами. В Україні вже кожна десята транзакція в торговельній мережі відбувається за допомогою NFC. Також наша країна входить до топ-10 європейських країн за кількістю транзакцій такими пристроями, а саме годинниками, фітнес-браслетами.

– Наскільки зросте кількість безконтактних платежів 2020 року?

– Гадаю, ми досягнемо 60%, а можливо, навіть і 70%, оскільки є дуже динамічний тренд. За підсумками 2019 року безконтактні розрахунки склали трохи більше 50%, хоча п'ять років тому цей показник був на рівні 25%.

QuoteЗростання рівня фінансового залучення в банківську сферу на 10% призводить до зростання ВВП на 0,3%. Для України це понад 10 млрд грн.

Зростання безконтактних платежів сприяє збільшенню кількості безконтактних POS-терміналів. Водночас сьогодні лише 38% представників малого й середнього бізнесу приймають безготівкові платежі, тобто 62% усе ще повністю знаходяться у «кешовій» зоні. В Європі повністю протилежна ситуація — в середньому 62% суб'єктів малого й середнього бізнесу приймають безготівкові платежі.

– А який обсяг грошей йшов через Mastercard 2019 року?

– Згідно з політикою компанії, ми не маємо права озвучувати ці обсяги. Але якщо посилатися на статистику НБУ, то сума безготівкових операцій населення 2019 року склала 1237 млрд грн.

Про захист карт від шахраїв і як розслідують такі справи

– Є люди, які не довіряють карті. Як їх переконати в тому, що варто користуватися картою?

– По-перше, при втраті або крадіжці гаманця картку можна одразу заблокувати. Тобто ймовірність збереження грошей є доволі високою.

По-друге, якщо вам не вистачило власних грошей, маючи карту, ви зможете скористатися кредитним лімітом. Крім того, при оплаті карткою в торговій мережі не стягуються ніякі додаткові комісії. І ще один аргумент – за кордоном конвертація грошей на карті в місцеву валюту відбувається автоматично, це зручно і безпечно.

Цікавий момент: за результатами дослідження Оксфордського університету, на кожній банкноті знаходиться 26 тис. різноманітних мікробів і бактерій. Карта – це все-таки ваш особистий предмет, і він більш гігієнічний.

– Ви говорите про те, що карту мати безпечніше, але багато людей скаржаться на те, що при втраті картки в них у дуже короткі терміни зникають гроші з рахунку. Як бути в таких випадках?

– Встановлюйте ліміти, а також слідкуйте за повідомленнями банку. Банки оперативно інформують клієнта про те, що відбувається з його рахунком. Він оперативно отримає або push-повідомлення, або СМС, або повідомлення в месенджері про те, що відбулася транзакція, і зможе швидко відреагувати.

– А якщо вкрали телефон?

– Телефон – це той предмет, наявність якого люди сьогодні контролюють дуже чітко, і його втрату помічають швидше, ніж втрату гаманця. Якщо ж вкрали телефон, необхідно негайно звернутися до банку і заблокувати картку. Це питання вашої безпеки.

– Як захистити картку під час онлайн-покупок?

– Під час покупок в інтернеті транзакції захищені 3D Secure кодом, який ви отримуєте в СМС-повідомленні. Зараз ми також працюємо над біометричною технологією, яка дозволить підтверджувати транзакцію за допомогою розпізнавання особи або відбитка пальця.

Однак користувачеві потрібно звертати увагу і на сайт, на якому він здійснює оплату покупки. Так званий «замочок» в адресному рядку підтверджує безпеку магазину.

Ще один момент, який допоможе управляти коштами в онлайн-середовищі, – ліміти. Найкраще піднімати їх до потрібної суми в день покупки, а потім повертати до колишньої суми.

– Чи є пристрої, які можуть зчитувати і якось зняти гроші з картки, коли вона у тебе в гаманці?

– Це міф — про такі операції багато говорять, але на сьогодні у нас немає зареєстрованих фактів подібного шахрайства. Кожен POS-термінал зареєстрований. Для отримання терміналу торговцю необхідно оформити повний пакет документів, при цьому банк встановлює необхідні ключі безпеки і контролює рух коштів.

QuoteЗараз поріг за розрахунками готівкою дуже високий — 50 тис. грн. Це знижує темпи переходу на безготівкову оплату. Потрібно зменшити цей поріг, і перехід на безготівкову оплату прискориться.

Здійснити шахрайство з безконтактною карткою практично неможливо: в гаманці дуже часто знаходиться не одна карта, і неможливо провести списання коштів з усіх карт одночасно. Якщо щось відбувається з картою, її оперативно можна заблокувати через мобільний застосунок або звернувшись до банку.

– Є історія, коли ліміт на карті підняли після крадіжки телефону і гаманця. Чому так сталося?

– Існує кілька видів лімітів. Один з них – кредитний, який встановлює кожен банк-емітент. Інший ліміт – на проведення безконтактних транзакцій без введення пін-коду. Його встановлює платіжна система, і підняти індивідуально його неможливо. При спробі входу до мобільного банкінгу або здійснення оплати телефон перевіряє, чи дійсно його власник проводить транзакцію або змінює налаштування, і тут спрацьовує захист за допомогою пароля або біометричних даних (відбиток пальця, розпізнавання особи та ін.). Якщо повернутися до питань статистики, сплеску зростання шахрайських операцій в рамках поточних лімітів немає.

– Хто тоді відповідає за те, що у клієнта пропали гроші? Ви, як платіжна система, чи банк?

– Платіжна система відповідає за безпеку технологій, але важливо, аби дисципліна була і у власника картки. Кожен випадок необхідно розслідувати індивідуально. У будь-якому випадку є так звана чарджбек-процедура (в ній беруть участь усі банки-емітенти), в рамках якої приймається рішення щодо того, хто несе відповідальність.

– Mastercard бере участь у розслідуванні?

– Ми надаємо платформу для проведення розслідувань. А також зв'язуємо банк-емітент і банк-еквайр для вивчення ситуації, адже транзакція могла відбутися за кордоном, через POS-термінал іншого банку. Це допоможе з'ясувати, де стався збій і хто несе відповідальність. Єдиного сценарію не існує.

– Куди звертатися: до банку чи до вас?

– Головна точка контакту для користувача карти – завжди банк-емітент. У банку є повна інформація про рух грошових коштів за рахунком, до того ж саме банк може правильно ідентифікувати клієнта.

– Якщо звертаєшся до банку, і там вам кажуть: добре, ми розглянемо, але далі справа ніяк не рухається. Що робити?

– Банк зобов'язаний дати відповідь щодо кожного конкретного випадку. Тут важливо розуміти, що це за випадок. І лише розглянувши реальну ситуацію та всі її деталі, можна прийти до якого-небудь висновку.

– В Україні взагалі є справи, коли людям повертали гроші у таких випадках?

– Ми не володіємо такою статистикою, адже між власником картки і банком договірні відносини і всі суперечки вирішуються між двома сторонами.

Про розширення в метро

– Наскільки підвищиться популярність оплати картками в метро? Це ж зручно.

– Київський метрополітен влітку 2015 року став п'ятим у світі після Лондона, Чикаго, Санкт-Петербурга та Бухареста, де було впроваджено безконтактну оплату платіжною карткою прямо на турнікеті. Зараз жовті турнікети – це вже бренд, який впізнають. Кількість поїздок, сплачених картами за 4,5 року, склала понад 100 млн.

За 5 років ми вийшли за межі транспорту та загалом реалізували понад 30 проєктів в рамках концепції Smart City («розумне місто») в Україні. Безготівкова оплата стала доступною в ботанічному саду, парках, на багатьох фестивалях та інших об'єктах відпочинку.

QuoteЗа останні два роки в європейському регіоні ми інвестували в спільні програми з різними фінтехами понад $90 млн. В Україні фінтех – новий напрямок для нас, і ми не виключаємо можливості інвестування.

У нас є відчуття, що в українців є такий собі ген експериментальності. Тільки-но ми впроваджуємо нову технологію – її розвиток і масштабування просто вражає. Так само відбувається і з NFC-технологією, і з грошовими переказами, і з іншими сервісами.

– Біля таких терміналів частенько бувають черги. Ви збільшуватимете кількість цих терміналів або прискорюватимете їхні функції?

– У планах – збільшення кількості турнікетів у метро на 70-80%. Але справа не тільки в кількості турнікетів, які беруть безготівкову оплату, але й в запуску нових проєктів.

– Коли?

– Коли – зараз не можу сказати, ми працюємо над концепцією.

Про стеження за рахунками українців і реформи ринку

– Нещодавно з'явилася така інформація: якщо ти переказуєш комусь гроші, то з тебе додатково зніматимуть податок. Чи може податкова стежити за обігом грошей на рахунках українців?

- Це питання необхідно адресувати податковій службі. Наразі, наскільки нам відомо, така ініціатива не зареєстрована на законодавчому рівні, і інформація з боку податкової не підтверджена.

– Коли податкова чи якісь органи, які ведуть боротьбу з корупцією, приходять до якогось великого бізнесу, вони можуть прослідкувати, звідки ці гроші, якийсь рух по карті?

– Якщо до нас приходять такі запити, ми відповідаємо, що необхідно звернутися до банку-емітента, адже доступ до рахунків і клієнтських даних знаходиться у них. При цьому банк, який має нашу ліцензію, згідно з підписаною ліцензійною угодою, зобов'язаний виконувати всі норми локального та міжнародного законодавства в галузі боротьби з відмиванням грошей.

– Світова практика показує, що в інших країнах банки дають доступ до цієї інформації. Ви за те, аби податкова мала доступ до таких рахунків, чи ні?

– Якщо говорити про міжнародні стандарти, то за запитом податкової банки відкривають цю інформацію. Але слід уважно стежити за тим, що передбачено законом кожної конкретної країни. Ми за прозору економіку, аби було чітке розуміння руху коштів.

– Які реформи потрібні ринку платіжних систем?

– Зараз поріг за розрахунками готівкою дуже високий — 50 тис. грн. Це знижує темпи переходу на безготівкову оплату. Потрібно зменшити цей поріг, і перехід на безготівкову оплату прискориться.

Другий момент. Послугу зняття готівки до 500 грн при безготівковій оплаті на касах поки неможливо масштабувати. Це можна буде зробити в тому разі, якщо полегшити проведення таких операцій з точки зору документообігу, зокрема спростити або відмінити процедуру реєстрації транзакцій у касовій книзі.

Ще один напрям реформування – це малий й середній бізнес. Необхідно, з одного боку, ввести зобов'язання щодо прийому безготівкової оплати за певних критеріїв покупки, а з іншого – запропонувати стимули для підприємців за безготівкові розрахунки.

– Зараз регулятор розробляє якісь зміни?

– Уже опубліковано нову версію закону про платіжну систему, в якій розписуються технології і платформа open banking. Це те, що стало реальністю з вересня 2019 року на європейських ринках. Йдеться про те, що в одному застосунку можна буде обмінюватися інформацією за рахунками в різних банках. Це змінить ландшафт усього платіжного ринку, оскільки відкриються нові можливості для гравців, а власники карток відчують нові переваги для себе.

– Як ви конкуруєте з іншими платіжними системами?

– Наш головний конкурент – це готівкові гроші. Чверть економіки знаходиться в тіні, а згідно з даними Нацбанку, на руках у населення 390 млрд грн готівки. Понад 30% українців не мають банківського рахунку. Тому всі зусилля як з боку держорганів, так і платіжних систем мають бути спрямовані на виведення цих грошей з тіні.

Конкуренція між платіжними системами посилюватиметься, але всім нам є де і над чим працювати.

– Зараз дуже багато фінтех-стартапів. Чому не інвестуєте в них в Україні?

– За останні два роки в європейському регіоні ми інвестували в спільні програми з різними фінтехами понад $90 млн. В Україні фінтех – новий напрямок для нас, і ми не виключаємо можливості інвестування.

Подякувати 🎉