Голова НБУ Кирило Шевченко нещодавно заявив, що прибуток банківської системи за 2021 рік становить 77,5 млрд грн. Це рекорд за останні роки.
Українські фінансові установи в останні роки показують чудові результати щодо дохідності. Навіть Укрексімбанк, який роками був збитковим, виходитиме в хороший плюс. Можливо саме тому в останній час почала з'являтися інформація про можливу купівлю банків на нашому ринку міжнародними фінустановами.
Так, 25 жовтня була інформація про плани щодо придбання «БТА банку» казахською Kaspi.kz. Грузинський TBC Bank як би цікавиться «Піреус банком», а турецький держбанк Ziraat Bank розглядає можливість виходу на український ринок.
На чому заробляють українські банки? Звичайно, що у кожного з них своє напрямок діяльності, в якому вони розвиваються. Якісь банки профільно видають автокредити, якісь – кредитують промисловість, а хтось заробляє на фізособах, тобто є таким собі продуктовим банком, який обслуговує багато карток клієнтів та заробляє на комісіях.
Ці комісії, на перший погляд, можуть здатися непомітними, але таких карток, по яких вони набігають, миллиони.
У комісіях немає нічого поганого, адже це частина прибутків банків. Цей текст не призваний очорнити банки за таку діяльність, він зроблен для розуміння читачів, за що вони платитимуть і скільки.
Удар по інтерчейнджу
Мабуть левова частина доходів банків від карток – комісія еквайрингу. Ця комісія сплачується за кожну транзакцію як через термінал, так і у разі оплати в мережі. Її у чеках немає, але вона присутня у кожному товарі.
Справа в тому, що цю комісію платитиме підприємець банку, а вже сам бізнесмен зазвичай закладає її у вартість товару.
НБУ назвав банки, які випробовуватимуть на стрес у 2022 році
На першому етапі регуляції гранична сума загальної комісії за еквайринг не має перевищувати 1,8%, відповідну зміну вже зробили і великі гравці цього ринку – «Приват» та «Ощад».
З цієї комісії зокрема фінансується кешбек у банках та інші програми лояльності. Зрозуміло, що менша комісія – менший кешбек. Так, з 1 грудня у monobank відбулися зміни в умовах, правилах та тарифах, зокрема розмір кешбеку від банку було зменшено на 25%.
Тож тепер підприємці мають платити трохи менше. А отже або більше зароблятимуть, або знижуватимуть ціни на товари. За інформацією 
, великий рітейл ціни знижувати як не збирався, так і не збирається. Але по суті, якщо кешбек був як бонус для клієнта, то можливо рітейл почне робити більше скидок, принаймні про це заявили кілька мереж.
Гроші з депозитів – банкам
Загалом у тарифах банку має зазначатися, що комісія за зняття грошей не поширюється на відсотки та суму вкладу. «Тобто, якщо клієнт захоче перевести кошти на поточний рахунок після завершення рядка депозиту та зняти готівкою через касу, комісій бути не повинно», – каже НБУ у своєму роз'ясненні.
Але якщо подивитися на умови банків, можна побачити комісії. Загалом більшість банків мають тут схожі відсотки, тому наводимо приклад банків з найбільшою кількістю карток.
Так, у «Райффайзен банку» комісія за часткове або повне зняття готівки зі вкладу «Універсальний» для рахунків у гривні – 1% від суми, а для рахунків в іноземній валюті – безкоштовно.
У «Приваті» схожі умови: переказ коштів з «Приват-вкладу» на поточний рахунок фізичної особи — 1% від суми. У «Монобанку» є своя хитрість, якщо знімати депозит у касі «А-Банку» або «Універсал банку» безпосередньо з депозиту, то комісії не буде. А якщо зняти депозит на картку Моно, а потім знімати кошти з картки – 0,5% власні кошти, 4% кредитні.
В «Ощаді» видача з депозитного рахунка в національній або іноземній валюті також вартує 1% від суми, що видається та надійшла безготівковим шляхом з іншого банку. У Альфа банку теж 1%.
Коштовні перекази. Особливо кредитні
Ні для кого не секрет, що переказ коштів з картки на картку не безкоштовні. Зазвичай тут або 0,5% або 1%, деякі банки взагалі можуть робити це безкоштовно для клієнтів.
Але набагато цікавіше інше – процент за переказ кредитних коштів. Так, зазвичай банки його встановлюють на рівні 3–4% на додачу до основного відсотка.
За логікою, підвищений відсоток має діяти лише на кредитну частину коштів, а інша частина (власна) має тарифікуватися за звичайними ставками. Але є певні банки, які підходять до цього питання хитріше.
Так, в «Альфа банку» переказ кредитних коштів – 4%. Але в такому разі комісія стягується з усієї суми переказу, а не з суми кредитних коштів. Додаток буде показувати 0 грн, як пояснили у банку, це пов'язано з тим, що він показує комісію сервісу, а не картки. Але якщо в сумі переказу використано хоча б 0,01 грн кредитного ліміту, то вся операція тарифікується як за рахунок кредитних коштів. Тобто, якщо відправляти скажімо 50 тис. грн і взяти кредитних 900 грн, комісія буде 2000 грн.
Така сама ситуація з Ощадбанком, який проситиме 3% за таку операцію, але за фактом цими відсотками обкладатиметься весь переказ.
Кредитний ліміт
Кожна третя скарга споживачів фінансових послуг до Національного банку стосується кредитних відносин із банками.
Однією з найпоширеніших проблем, щодо вирішення яких звертаються до НБУ, є наступна. Клієнт у банку взяв картку із місячним платежем за користування скажімо у 20 грн. 2-3 роки він нею не користується, а потім банк йому каже: у вас заборгованість 20 тис. грн.
Як же виходити? Банк самостійно відкриває кредитний ліміт, щоб за рахунок нього списувати додаткові кошти за обслуговування.
«Вам варто спочатку звернутися безпосередньо до банку і вказати на відсутність кредитного договору з установою. Поясніть працівникам банку, що вам не надавалась інформація про реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту, платежі у разі прострочення. кредитом є безпідставними, адже банк списав борг та відсотки за рахунок кредиту, на який ви навіть не погоджувалися», – радять у НБУ
Там додали, що практика свідчить, що після звернень Національного банку в таких ситуаціях банки переважно погоджуються з аргументами регулятора та споживача і в результаті списують нарахований борг.
Це одна схема, як можна заробити на кредитному ліміті. Але є і друга – не тільки непомітно його підкинути, але й так, щоби клієнт його виплатив, тобто ще заборгував банку гроші.
Як кажуть у НБУ, таке можливо навіть якщо клієнт не підписував із банком кредитного договору і не отримував від фінустанови інформації про реальну річну процентну ставку за таким кредитом та про ставку за прострочення.
Про таку тенденцію розповідають працівники МФО. За їх словами, людей, які так стали боржниками, вистачає. «Якось прийшла жінка за позикою, їй потрібні були гроші на виплату кредиту. Банк дай їй 60 тис. ліміту, а вона подумала, що то їй зарплату підняли», — розповідають в одній із мереж МФО.
Так, у листопаді на форумі «Мінфіну» масово скаржилися на ПриватБанк. Мовляв, він в односторонньому порядку без попередження відкриває власникам карток кредитні ліміти у розмірі 5 тис. грн.
На скаргу клієнта у банку відповіли, що розмір кредитного ліміту переглядається банком регулярно та для кожного клієнта індивідуально, згідно з умовами та правилами. «Якщо даний ліміт вам не потрібний – можна подати заявку на його зменшення до «Приват24» або звернувшись до нашої підтримки», – йдеться у повідомленні.
Така практика пояснюється особливостями договорів за банками. На тому ж форумі користувач жалівся «А-банку» на таку саму проблему.
Щомісячні платежі
Зрозуміло, що для банку є свої так звані «альтернативні витримки» за трансфер грошей на сторонні рахунки, і ці втрати мають покриватися. Наприклад, за поповнення мобільного телефону клієнта, або коли клієнт сплачує комуналку.
Але далеко не всі банки беруть за це гроші. Якщо говорити про поповнення мобільного, то з великих банків просять грошей за таку послугу Приватбанк, Укргазбанк, Райффайзен банк, Ощадбанк, Південний та Айбокс. Ціна невелика: 1–3 гривні, але якщо скажімо 10 мільйонів клієнтів «Райффайзен банку» поповнюватимуть свій мобільний через банк щомісяця – фінустанова буде отримувати 30 млн доходу.
З комуналкою все трохи складніше, адже треба розуміти, що є перекази організаціям, які мають договір з певним банком та організаціям, які його не мають. Саме про перший варіант розрахунку піде мова, адже досить складно зрозуміти, чому клієнт має сплачувати комісію у випадку, якщо банк уже заробить на ній.
Так, за це готові брати кошти у таких банках: «Комерційно-індустріальний», «Кредит Дніпро», МТБ, «Восток», «Айбокс», «Південний», Приватбанк, «Кліринговий дім» та «Укрбудінвест». Ціна – від 1 до 3 грн.
Та за що
Усі попередні комісії, про які розповідається, мають під собою обґрунтування. Адже, мабуть, ніхто не сперечатися, що на підтримку системи cashless, адміністрування рахунків чи надання коштів на кредит потрібні гроші.
Проте існують комісії, які можна намагатися виправдати тим, що «все коштує грошей», але в сучасному світі вони виглядають дуже дивними.
Зокрема, йдеться про переказ зі своєї картки на свою ж іншу картку. Для прикладу, беремо дебетові картки для масового сегмента, тобто які можуть оформити всі клієнти. Майже всі банки готові робити такі перекази безкоштовно, але є кілька, які готові за це отримувати гроші. Це «А-банк» (0-0,5%), Приватбанк (0-0,5%), Укргазбанк (5грн) та «Комерційний індустріальний банк» (1 грн).
Але, мабуть, найбільш відомі «дивні комісії» у державного Ощадбанку. Тут беруть гроші за зміну пін-коду, розблокування картки (наприклад, якщо клієнт думав, що загубив її – заблокував, а потім знайшов), СМС-банкінг, який неможливо відключити (так, у багатьох банках він платний, але якщо його відключити в Ощаді – не працюватиме додаток). Ну і на додачу – будьте готові заплатити за перегляд поточного стану рахунку.
