У цього автомобіля два головних недоліки. Перший — ціноутворення. Воно космічне навіть на тлі топового Tesla Model S 1000SP. Звідси і різниця в запланованих обсягах випуску — 20-30 тис. проти 250 тис. Саме такі цінник і тираж «тайкана», помножені на втечу в мас-маркет, дають кустарній «теслі» шанс на виживання.
Другий недолік першого електрокара з Цуффенхаузена — ономастика. У перекладі з тюркської Taycan — «душа жеребця». Дивна назва, не за адресою. Не в коня корм. Гаразд якби йшлося про молодняк на кшталт родстера 718 або кросовера Macan. Але ні — перед нами найдосконаліший Porsche всіх часів і народів, що втілив усі ноу-хау, які є в засіках компанії. Це домінант доріг, анігілятор із індульгенцією «соціально-відповідального» іміджу. Він явно вище всього харчового ланцюжка «порше» з павуками, тиграми, кайманами та іншими «Мобі Діками». Величний і холоднокровний, як біла акула. Ідеальний хижак — без недоліків, ворогів і емоцій. Поруч із ним Model S виглядає травоїдним навіть ззовні. Те ж саме і на трасі — «Еска» програє в першій же зв'язці поворотів. Не кажучи вже за світлофорні драг-битви. Німці гарантують, що їхня батарея не перегріється, навіть якщо стартувати з launch-control десять разів поспіль. Тому що ні в кого більше немає 800-вольтової електросистеми — максимум на 400 В. Спробуйте на Model S безперервно виконати пару-трійку таких циклів «розгін-гальмування» (0-100-0 км/год) — електроніка тут же благатиме про помилування. Або по-страусиному влаштує блекаут.
Фото: Олександра Єршова
Програмні продукти
А адже софт — чи не єдина сфера, де Tesla поза конкуренцією. Адже дітище Ілона Маска — по суті й є комп'ютером на колесах, будь-якої секунду знає, чи вистачить енергії до місця призначення. При прорахунках він враховує і трафік, і рельєф місцевості, в разі чого йдучи в режим економії, демпфіруя акселератор. Так, німці так само навчили Taycan всього цього, нехай ці обчислення не настільки миттєві, а інтерфейс виглядає застарілим. Але він і не глючить кожен раз, коли електрокар потрапляє в незнайоме місто або на багаторівневу розв'язку, вимагаючи перезавантажити не тільки систему навігації, а й усю мультимедійну систему. У Taycan таких проблем немає. Німці тому і затрималися з випуском свого першого електрокара, що і в думках не можуть допустити випустити на дороги загального користування автомобіль із beta-статусом програмних продуктів. А ось для Tesla тестування софта на самих покупцях — звичайна річ. У той час як інжиніринговий перфекціонізм Porsche проявляється навіть в акустиці роботи двірників. Звичайні склоочисники своїм шумом домінували над іншими звуками електрокара і німці продували їх в аеродинамічній трубі, поки не добилися акваріумної тиші.
Фото: Porsche USA
Рекламна кампанія Porsche 1989 року
Коли дивишся на аеродинамічний бездоганний силует Taycan, згадується рекламна кампанія Porsche 1989 року — «Після однієї поїздки ти зрозумієш, чому більшість учених-ракетників — німці». Конотація двояка, як і заведено в середовищі рекламістів тих часів, але дійсність така, що в основі ядерних і космічних програм обох супердержав — СРСР і США — були праці насамперед німецьких ракетобудівників.
Фото: Олександра Єршова
Навіть електронний спідометр не встигає за прискоренням Porsche Taycan 4S Performance Battery Plus
Розгінна динаміка
Перше відчуття від динаміки нашого 4S Performance Battery Plus — теж двоїсте. Так, високочутливий Racelogic Performancebox показує 3,9 с до першої «сотні» — навіть менше, ніж за паспортом. Орієнтуватися на штатний спідометр немає сенсу — як і у разі з 918-м, він не встигає за прискоренням, хоча в нашому випадку повністю електронний.
Але немає в цьому розгоні головного, заради чого петролхеди і купують спорткари — немає драматизму. Без мотора, що розкручується «в червоне», без відстрілу передач, без здригання всім тілом «кузова» та канонади вихлопу розгін здається занадто цивільним і вихолощеним. Як у пасажирському літаку.
Здавалося б, усе при ньому — відгук лякаюче миттєвий. Жоден інший автомобіль не розганяється настільки ж лінійно, зневажаючи правою ногою закони і фізики, і світобудови. Обеззброює тільки одне — поклади тяги в тротиловому еквіваленті. Швидкість уже близька до максимальних 250 км/год, а розгін і не думає затухати. Це як дивитися в безодню або пірнати в Маріанську западину.
Мозок по-своєму реагує на постійні перевантаження, віддаючи наказ заздалегідь притиснути потилицю до підголовника, бо ударна хвиля за launch-стартів неминуча. Педаль-в-пол і через третину секунди тіло удруковує в крісло з інтенсивністю, що перевищує прискорення вільного падіння.
Фото: Олександра Єршова
Безшумна робота Taycan налаштовує на медитативну їзду, дозволяючи заново відкрити давно вивчені дороги
Таблиця: Сергей Суховский
Основні характеристики Porsche Taycan
Фото: Олександра Єршова
Інтер'єр Porsche Taycan в двох словах можна описати як «оцифрований кокпіт» Porsche 911
Акустичний баланс
Але не вистачає драматизму, тих емоційних гойдалок, який дарує будь-який інший Porsche. Taycan же безмовний, як акула — інші ноутбуки працюють голосніше. Ще більше, ніж нового імені, він потребує власної партитури. Не синтетичного E-Sound, як зараз, а щось в стилі Вагнера. Саундтрек громовержця.
Але і у тиші є свій безсумнівний плюс. Коли мозок звикає до перевантажень, а кровообіг відновлюється, слух починає розрізняти безліч раніше заглушених звуків. Розкладати фази розгону по поличках, вловлювати брязкіт роботи редуктора і скрипи підвіски. Найбільш цінною видається інформація про зчеплення шин із асфальтом. Точніше, про її відсутність — на розгоні pedal to metal вони раз у раз прослизають.
Ще один плюс тиші, помноженої на колосальне прискорення з ходу — простота обгонів на трасі. При наближенні спорткара інші водії починали бігати рядами, тепер же вони до останнього не здогадуються про свою долю. Раніше обходити всіх виходило тільки на Suzuki GSX-R600.
Фото: Сергій Суховський
У передньому багажнику знайшлося місце лише для кофра з зарядними шлангами
Тягова батарея
Як уже говорилося вище, головна перевага «тайкана» перед Tesla зокрема і електромобілями взагалі — у 800-вольтній напрузі електросистеми, в той час як в інших вона в кращому разі на 400 В. Але особливий її цінус — в швидкості зарядки, що є головним стоппером поширення електромобілів. Taycan розроблявся з прицілом на Ionity — мережу зарядок постійним струмом (DC) потужністю до 350 кВт. Порівняймо, у фірмової «теслівської» павутини Supercharger — максимум 150 кВт. На сьогоднішній день у Ionity 336 станцій у 20 країнах Європи, зокрема у сусідніх із нами Угорщині, Польщі і Словаччині. Тобто в оптимальних умовах заправка Porsche до класичних «80%» займе менше півгодини. На думку лікарів, така тривалість зупинок кожні 200-300 км є оптимальною для водія. Ось тільки незрозуміло, коли Ionity з'явиться в Україні. Аналогічна історія і з Supercharger. А від звичайної зарядки змінного струму (AC) Taycan буде підживлюватися так само довго, як Tesla.
Фото: Олександра Єршова
Як і на задніх місцях, в багажнику місце обмежене
Запас ходу
Автономність пробігу на одному заряді залежить, як зазвичай, від стилю пілота. На «Чайці» або квотере батарея «сідає» за пів години, в той час як в овочевому режимі з Києва можна доповзти аж до Одеси. Головне, не опинитися раніше в гостях у Морфея. Тому що без звички їхати зі швидкістю 80 км/год на автомобілі, що розганяється швидше за літак, до того ж із затиснутою підвіскою і скальпельною гостротою рульового управління, не так вже й просто. Особливо пенсіонарію на зразок мене — з вродженою спрагою зміни місць, яких у своїй теорії етногенезу препарував ще Лев Гумільов. Я щиросердно помилявся, що зможу хоча б годину котитися зі швидкістю хромоножкі, але все змінила тотальна тиша в салоні. Вона дарує цілу симфонію супутніх поїздці мелодій: музика в автомобілях, які залишаємо позаду, спів птахів на придорожніх деревах, морзянка дощових крапель по даху. Виходить, що за 20 років тест-драйвів можна вивчити напам'ять всі траси України і побачити всі її пам'ятки. І відкрити їх знов під час ось такої медитативної їзди.
Фото: Сергій Суховський
Випробування в умовах морозу не виявили особливої різниці в швидкості розрядження батареї
Читайте також
