Колекція автомобілів правителя Брунею нараховує більше 7 тисяч екземплярів, але справа не у кількості, а в якості. Унікальні моделі Bentley та Rolls-Royce не мають аналогів у світі, адже були створені на замовлення або малою серією. Редакція 
зібрала інформацію та фото найцікавіших авто з «гарему» Хассанала Болкіаха.
Колекціонування авто — головна пристрасть Хассанала Болкіаха
У наш час рідко зустрічаються монархи, про яких відомо так багато й так мало одночасно. Тривалий час одним із найбагатших людей ХХ століття вважався Хассанал Болкіах, султан держави Бруней-Даруссалам. Ніколи про таку не чули? Нічого дивного — це крихітний шматочок суші острова Калімантан, її територія є помітно меншою за будь-яку з областей України. Але водночас значно багатшою за покладами нафти.
Сівши на трон у 1968 році, султан із часом зосередив у своїх руках усю владу в країні, ставши одночасно головою релігійної громади, прем'єр-міністром, міністром фінансів і міністром оборони.
Головна пристрасть найзаклопотанішого чиновника крихітного острова — колекціонування автомобілів. Його зібрання одночасно є й найбільшим, і найціннішим — майже 7,2 тис. примірників загальною вартістю понад $5 млрд.
Незмінний глава Брунею — великий друг нашої країни. Він є кавалером орденів князя Ярослава Мудрого I ступеня і «За заслуги» I ступеня, вручених монарху у 2004 і 2011 рр. відповідно.
Хассанал Болкіах і Віктор Янукович. Фото: пресслужба президента України
Але річ не стільки в кількості, скільки в унікальності автомобілів, адже велика частина султанського «гарему» — воістину шедевральні експонати. Бувши найзабезпеченішим (і, що важливо, не дріб'язковим) колекціонером, Болкіах гребує автомобілями, що були у вжитку, тобто не збирає антикварні й вінтажні ретрокари, що колись перебували в чиїйсь власності. Єдиний виняток, що підтверджує правило, — чемпіонські боліди «Формули-1» останніх 40 сезонів.
Перлиною султанського «гарему» є автомобілі, створені на його замовлення в єдиному екземплярі або малою серією, — із малозрозумілої причини він вважає за краще замовляти одразу 5 — 7 примірників. І йдеться не про нюанси оздоблення або особливе забарвлення, чим грішать автовиробники під час випуску «оммажу», ювілейних і інших лімітованих серій. У разі правителя Брунею все з точністю до навпаки.
Зокрема й щодо публічності — немає навіть якісних фотографій, не говорячи про відео. Більш-менш упевнено ми можемо говорити тільки про ті моделі, якими користується його брат, який постійно мешкає в Лондоні.
Англійський пацієнт: любов до марок Bentley та Rolls-Royce
Отримавши військову освіту у Великій Британії (Бруней до 1984 року перебував під її протекторатом), пан Хассанал став англофілом і має особливу любов до марок Bentley та Rolls-Royce, які довгий час були двома сторонами однієї медалі.
Приблизно третина його зібрання складається з автомобілів цих марок — починаючи з 1984 року, він щорічно замовляв не менш як дюжину особливих версій усіх серійних моделей обох марок. І скуповував буквально всі концепт-кари з Крю — благо, що через дивну внутрішню політику компанії до 1994 року вони широкому загалу не демонструвалися. Цей королівський шопінг дуже допоміг британцям не збанкрутувати в 90-ті.
Наразі в монарших ангарах (їхня загальна площа — 2,1 кв. км) налічується 362 спорткари з окриленою «В» на капоті. Найбільше моделей, що побудовані на базі купе Continental R, — 106 шт. Слідом ідуть різні версії седана Turbo R і кабріолета Azure — 40 і 29 екземплярів відповідно. І навіть шість «повнопривідних екіпажів для полювання на острові Борнео», відвантажених 1998 року.
Так-так, Bentayga — зовсім не перший позашляховик, побудований у Крю. До загального божевілля, спричиненого люксовими позашляховиками, залишалося років сім, а до появи «бентейги» — майже двадцять...
Перший позашляховик Bentley — Dominator 1998 року. Фото: Autocar
Bentley Dominator (1998 р.)
Спочатку британці хотіли відмовитися від замовлення — нічого подібного вони ніколи не будували, не було ані повнопривідної трансмісії, ані відповідної рами. Але сумнівна перспектива побачити позашляховик Bentley авторства якогось ательє зробила свою справу. Та й визначення «виставите такий рахунок, який вважаєте за потрібне» дорогого коштує. Плюс із конструкторського погляду це було дуже цікаве замовлення — справжній інжиніринговий виклик.
У 1998 році британський тижневик Autocar опублікував знімки з термінала аеропорту «Хітроу», де до завантаження готувалася партія розкішних позашляховиків. Попри сімейні риси Bentley на кшталт радіатора, дисків і характерної пластики кузовних панелей, повірити в те, що це були саме Bentley, не було жодної можливості. Усе, що вдалося дізнатися про технічний бік проєкту Dominator, так це про наявність силової структури і трансмісії Range Rover другого покоління. Точно були відомі лише VIN-коди всіх шести моделей, а також те, що обійшлися вони брунейським платникам податків у $27,6 млн. Велетенська на ті часи сума (топовий Range Rover коштував $56 тис.) Включала в себе плату за унікальність — щоб ніхто не зміг замовити собі такий же або подібний автомобіль.
У 2011 році в Хітроу папараці знову зняли дружну шістку «домінаторів», що поверталася до Брунею після планового обслуговування. Як і у випадку з лімузинами королеви, у Крю мали бути впевненими в технічному стані своїх автомобілів.
Кабріолет із знімним жорстким дахом із вуглецевого волокна Bentley Java. Фото: Bentley
Concept Java (1994 р.)
Бувши особливим замовником, із часом султан отримав численні преференції. Наприклад, йому влаштовували допрем'єрні покази й серійних, і концептуальних моделей. І напередодні 1994 року колекціонерові так сподобався 4-місний кабріолет c близьким йому ім'ям Java, що він виявив бажання придбати його одразу після дефіле автосалонами. Й оптом замовив ще 18 версій із різними кузовами, включно зі своїм улюбленим Estate — 5-дверним універсалом по-нашому. Чим завдав добрячого клопоту не тільки співробітникам Bentley, але й мотористам Cosworth — ті з рекламною метою створили для «яви» унікальний двигун у єдиному екземплярі. Фактично це був формульний 3,5-літровий V8 із подвійним турбонаддувом, який розганяв кабріолет зі знімним жорстким дахом із вуглецевого волокна до 273 км/год.
4-дверне купе Bentley Highlander, створене виключно для колекції султана. Фото: Autocar
Bentley Highlander (1996 р.)
Крім самого Bentley, правитель Брунею частенько розміщував замовлення на індивідуальні версії британських авто в кузовних ательє, що спеціалізуються на «індпошиві». Часом автомобілі однієї й тієї самої партії паралельно робили у Великій Британії, Франції та Італії. Hooper, DRA, Jankel, RDS, Heuliez, France Design, Pininfarina, Ital Design, Coggiola, Bertone — азійця «обшивали» кращі з кращих європейських кастомайзерів і тюнерів. І хоча деякі з їхніх робіт виглядають, м'яко кажучи, не беззаперечно, султану важко відмовити в далекоглядності й інтуїції. Крім тренду на розкішні позашляховики, він передбачив світове захоплення спорт-турерами, універсалами підвищеної прохідності та 4-дверними купе, тобто седанами з лінією даху, що спадає.
Якоїсь миті кількість замовлень і невичерпна фантазія щедрого замовника змусили Bentley створити першу в її історії модульну платформу ZH. Багато в чому саме завдяки їй на світ з'явився такий незвичайний щодо пропорцій, але водночас вельми витончений Bentley сучасності — 4-дверне купе Highlander. За традицією султан замовив одразу 6 примірників «горця», кожен з яких обійшовся йому в рекордні для марки $4,5 млн.
Попередник Bentley Continental GT — ретро-купе Buccaneer 1996 року. Фото: Autocar
Bentley Buccaneer (1996 р.)
Крім форматів, султан нерідко вгадував і дизайнерські тренди. Подивіться на це трохи одутле купе 2+2, що будувалося паралельно з Highlander. Стилісти Geoff Matthews Design створювали його одночасно в ретро- та біонічному стилях, намагаючись переосмислити стилістику довоєнних Bentley. Про Continental GT у 1996 році, звісно, ніхто й не мріяв — усі отримані кошти йшли на підтримання компанії на плаву.
І все-таки в обох спорткарів несподівано багато спільного як у пластиці, так і в пропорціях. Як і у випадку з Rapier, на кастомному шасі було побудовано 6 примірників із фірмовим 6,75-літровим турбованим V8, що розганяє купе до 264 км/год, — довгий час це був найшвидший із серійних Bentley.
Bentley Val d'Isere 4x4 (1989 р.)
У дизайнері Роберті Янкелі все його життя боролися два начала — інженерне й естетичне. Завдяки першому, залишивши світ моди, він конструював вельми нетривіальні автомобілі й військову техніку, а друге постійно долучало його до всіх можливих авантюр. Випуск 6-колісних суперкарів, реплік спорткарів 30-х, стретч-лімузинів — тільки частина з них.
До початку 80-х після банкрутства британець нібито заспокоївся і знайшов гідне застосування своїй схильності до епатажного дизайну — ринок штучних автомобілів для клієнтів із багатих на нафту арабських країн. Саме він створив перший позашляховик Bentley для пана Хассанала.
Щоправда, фактично це був GMC Jimmy 1981 року. Чому саме він? Річ у тім, що Bentley і Rolls-Royce використовували автоматичну коробку передач Turbo-Hydramatic 400 виробництва GM. І Янкель зметикував, що оскільки у Blazer така сама трансмісія, то він легко переживе свап британського V8. Залишилося задрапувати салон і облагородити простецьку зовнішність — і Bentley Turbo 4x4 Jankel готовий! Дивним є не тільки те, що султан придбав цей «суповий набір», а і звертався до британця й надалі.
Перший і поки що єдиний універсал підвищеної прохідності Bentley — Val d'Isere. Фото: Robert Jankel
Зокрема, для створення «універсала підвищеної прохідності», як назвали б Val d'Isere зараз. Але це була не просто 5-дверна версія седана Turbo R 1985 року — Янкель застосував більш ніж оригінальну систему 4х4. У разі застрягання універсала водій міг увімкнути передні колеса — через ремінний привід їх крутив персональний моторчик. Щоправда, працювала така трансмісія тільки на швидкості до 30 км/год через небезпеку перегріву.
Утім, запам'ятався Val d'Isere іншим — попри дещо міщанський імідж універсалів британець створив кузов дивовижної чистоти ліній, зумівши витримати фірмові пропорції й дотриматися стилістики Bentley. Епатажність прорвалася назовні в канарковому забарвленні екстер'єру та інтер'єру. Проте тут смаки творця й замовника збіглися трохи більше, ніж повністю.
Основою для Bentley Turbo 4x4 Jankel послужив GMC Jimmy 1981 року. Фото: Robert Jankel
