Таємниці «Чорнобиля». Інтерв’ю з українським гримером з команди найпопулярнішого серіалу в світі

Серіал викликає сльози навіть у тих, хто працював на знімальному майданчику

Марта Скальска – художник з макіяжу та зачісок, тренер команди візажистів Ukrainian Fashion Week, талановитий гример з 10-річним стажем. Вона пройшла кастинг і стала керівником українського департаменту гриму в серіалі «Чорнобиль». В інтерв’ю Марта розповіла про свою роботу і про те, як за допомогою образів середини 80-х років команда гримерів змогла передати жах тієї страшної трагедії.

• Про те, як потрапила на проект

Серіал «Чорнобиль» знімала компанія НВО. З нею співпрацювали продакшн-компанії з Великої Британії, Литви та України. Українська компанія – Radioaktive Film, в якій я – візажист і гример. Мені запропонували зібрати команду, яка б працювала на зйомках у Литві та в Україні. «Чорнобиль» знімали протягом чотирьох місяців у Литві і протягом трьох тижнів у Києві. Зйомки були масштабні: це масові сцени, сцени евакуації лікарні, сцени з шахтарями. Брали участь від 200 до 400 осіб. Відповідно працювали великі команди, всі професіонали своєї справи. Наприклад, британські супервазери з макіяжу й зачісок, які створювали образи для «Богемської рапсодії».

• Про те, як створювався грим

Це історичні образи. З макіяжем не було проблем. Найголовніше завдання – відтворити зачіски і загальний стиль того часу. Звичайно, величезне значення мав пластичний грим. Його робила окрема команда на чолі з Даніелем Паркером. Він вивчав вплив радіації на людину і потім розробляв грим, який би відтворював всі ступені ураження радіацією. Тести спецгриму відбувались постійно. Це колосальна робота. Над створенням образу одного актора, який за сценарієм постраждав від радіації, працювали 10 осіб.

• Про те, як вдалося передати образи з 80-х

Велика увага приділялася тестам з гриму. Актори приходили на грим заздалегідь, а не тільки в день зйомки. Підібрати акторів для масових сцен – велика праця. Якщо людина підходила за типажем, але не підходило її волосся, то використовували перуки. У нас було близько 150 перук. Волосся крутили на бігуді, щоб у кадрі не було сучасних локонів, зроблених за допомогою плойки. Вибирали відтінки помади, які існували у ті часи. Всі ці нюанси враховувались.

• Про те, яка сцена запам’яталася найбільше

Мені запам’яталася сцена з шахтарями. Це взагалі дуже далеко від макіяжу і краси. Нам потрібно були зробити акторів брудними, спітнілими, втомленими. Плюс працювали в кар’єрі, де пил піднімався миттєво, і за півгодини ми ставали повністю чорними, як ці шахтарі. Але грим був капітальний. До того ж гримери мусили передати всі нюанси. Наприклад, відтворити бруд під нігтями, щоб це було у всіх 50 шахтарів, які перебували в кадрі. Дуже непроста зйомка. І робота гримера – велика праця. Підйом о 3-тій, о 4-тій ранку починається грим. Знімальна зміна завжди триває 12 годин, а після зміни — розгрим. Все це займає до 15 годин. І так ми працюємо 5 днів на тиждень. Зйомки кіно – це дуже непроста справа.

• Про те, як відтворювали атмосферу того часу

Ми збирали багато референсів – альбомів, фотографій. Коли готувалися до зйомок, було відчуття підготовки до свята. Ми обклеювали стіни гримерок фотографіями, старими вивісками. Друкували всі матеріали, які могли знайти. Все було розбито за темами: засідання суду, Прип’ять, лікарня, життя в Києві. До речі, одна зйомка проходила прямо в центрі міста минулого червня. Тоді перекрили цілу вулицю. Це було у неділю. Зняли всі сучасні вивіски і повісили старі, поставили автомати з газованою водою, припаркували «Жигулі» і «Лади». Реально у мене було таке враження, що я повернулася в дитинство.

• Про почуття, що викликає фільм

Я роблю спецгрим – поранення, опіки. Для цього складно збирати референси. Коли бачиш свою роботу, то знаєш, що це грим, але його важко витримати. Я брала участь в зйомках і розумію, що це за сцена, де вона знімалася, але все одно, коли дивлюся «Чорнобиль», то я плачу. Фільм знято настільки круто, атмосфера передана так досконало, що мені стає страшно і дуже боляче, прикро за все, що відбувалося. Серіал викликає сльози навіть у тих, хто працював на знімальному майданчику.