Потрібно зануритися, прожити, увійти у смак, познайомитися з людьми. Гарну фотографію відрізняє головне – це простота. Працюючи над книгою «Хліб», я передивився купу альбомів фотографів і художників. Ці книги збирав багато років, коли по професії опинявся в різноманітних містах і країнах, від Рима до Нью-Йорка, від Брюсселя до Флоренції. Так ось єдина річ, яка повторюється в найкращих роботах – це саме простота. Але вона несправжня, це тільки так здається. Там прибране все зайве, як в статуях Мікеланджело або фресках Джотто. І світло – промінчик світла; він або є, або його нема.
Найкращу історію про творення почув від Жана-Клода Елени – ексклюзивного парфумера дому Hermes у 2004 – 2014 роках. Створюючи аромат, він поводиться як джазовий музикант – прислухається, придивляється, принюхується, аналізує, мріє, розмовляє з об’єктами, щоб потім виділити лінії і об’єднати в одне ціле. Я почув цей коментар і подумав, що парфумер поводиться як фотограф, який спостерігає за процесом, бачить об’єкти, їх взаємодію, щоб вловити і передати сюжет. У цьому секрет справжнього фото.
Був момент, коли я думав їхати з країни. Але раптом подумав, що кращу історію, ніж удома я не зможу зняти, тому що тут зрозумілий будь-який звук, будь-який шурхіт. Так поступово зйомки і робота над темою розтягнулися на кілька років, захопили суттєво.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
