Писати натюрморти, портрети, пейзажі нецікаво
Тіберій Сільваші – один з найвідоміших українських сучасних художників. Творець і ідейний натхненник арт-групи «Живописний заповідник», куди входили зірки першої величини – Олександр Животков, Марко Гейко, Микола Кривенко, Анатолій Криволап. Батько українського абстрактного експресіонізму Сільваші вважається одним з теоретиків українського сучасного мистецтва. В ході Kyiv Art Fair 2019 художник розповів Олегу Гавришу про те, що для нього означає абстрактне мистецтво і навіщо сюди інвестувати.
- Про те, чому захопився сучасним мистецтвом
Не було ніякого інтересу повторюватися. Писати натюрморти, портрети, пейзажі, усі ті жанрові речі, які довгий час у мистецтві існували, було просто нецікаво. Зараз, дивлячись назад, я розумію, що це була система відмов. Спочатку відмова від якоїсь загальноприйнятої системи в Радянському Союзі. Потім відмова від зображення предметів і від того, що називається мімесисом, тобто від репрезентації чого-небудь. І в підсумку я вибрав формат, де перевага віддавалася нефігуративному мистецтву.
- Про те, що таке абстрактне мистецтво
Сама модель нефігуративного мистецтва досить різноманітна. Вона пов’язана з американським абстрактним експресіонізмом і українським авангардом 20-х років. Але врешті-решт ми її сформулювали так – це домовні практики. Тобто відмова від усіх мов. Дуже непроста система, з якою самі художники все ще розбираються. Як виявилося, у світі є й такі проблеми.
- Про залежність вартості робіт від країни
Я пам’ятаю, як на початку 90-х років один з французьких галеристів мені сказав: поки я буду підписувати твої роботи як Ukraine, ти будеш завжди на кілька порядків дешевше коштувати, ніж всі інші. Наскільки сильна країна, наскільки сильно там підтримують художників, настільки дорого коштують їх роботи.
- Про відміну аукціонів від галерей
Буває, що дилери самі виставляють картини художників на аукціони і самі ж їх скуповують. Так вони формують ціни на них. Це звичайна практика. Тут є якась спекулятивність. У цьому складність роботи з аукціонами, адже саме там використовується цей прийом. В галереях ти цього не зробиш. Галерея – це довгий шлях проходження, формування цінової політики. Галеристи кажуть, що ти переходиш з одного індексу до іншого. Спочатку знаходишся на першій стадії – від 5 до 20 тисяч. Потім піднімаєшся до другої – з 20 до 60 – 70. Потім переходиш сотку. Щоб дійти до статусу мільйонника, потрібно спочатку потрапити в галереї, які працюють з мільйонниками. А це залежить від країни, яку ти представляєш. Як тільки тебе починає представляти галерея-мільйонник, ти одразу стаєш дорогим.
- Про різні типи колекціонерів
Взагалі колекціонер – це такий селекціонер. Є колекціонери з повернутою назад головою. Вони точно розуміють, що існують якісь традиції, і вони орієнтуються саме на них. А є інший тип колекціонерів – самодостатні і сучасні. Вони думають про сучасне мистецтво. І це, безумовно, набагато цікавіше. Тому що у кінцевому підсумку ці люди інвестують гроші в те, що живе й розвивається; в те, що є актуальним.
- Про те, чому залишився в Україні
Мені пропонували жити у Франції і навіть отримати французьке громадянство. Насправді, мені було цікаво в Україні, тому що тут можна щось зробити. У Франції ти одразу перетворюєшся на частину машини.