За рекордно короткий строк екологічність стала загальносвітовим трендом. Ще пару десятиліть тому пластикові пакети та одноразовий посуд були нормою та зручністю нашого життя, а сьогодні їм на зміну приходять тканинні шопери та інші предмети багаторазового використання. Такій екологічності сприяє зміна людського ставлення до сміття.
Якщо раніше сміття вважали чимось вкрай брудним і непотрібним, то тепер воно перетворилося на справжній ресурс, який можна використовувати на благо людства. Зрозуміло, з'являються і ентузіасти, готові цей ресурс акумулювати. Спершу поширення набули роздільне збирання сміття та компостування, потім активісти стали просувати спосіб життя zero-waste, а зовсім нещодавно європейці та американці почали займатися плоггінгом.
Плоггінг — нове слово в екології
Що таке плоггінг. Фото: Karolina Grabowska / Pexels
Щоб відповісти на запитання: «Що таке плоггінг?», давайте спочатку подумаємо про те, яке спортивне заняття найбільш популярне в усьому світі. Мабуть, із бігом не зрівняється ніщо, якщо подивитися на кількість його прихильників. Можливо, це відіграло свою важливу роль у поширенні плоггінгу, адже складові цього заняття — біг і збирання сміття одночасно.
Уявіть собі, що на ранкову або вечірню пробіжку ви берете із собою рукавички та пару пакетів для сміття, а під час бігу зупиняєтеся та складаєте в пакет папірці та пластикові пляшки, що лежать на узбіччі доріжки та забруднюють природу. А після закінчення пробіжки просто залишаєте пакет у найближчому сміттєвому контейнері. Все досить просто, і це найменше, що можна зробити для очищення навколишнього середовища.
Історія плоггінгу почалася лише п'ять років тому. У 2016 році, переїхавши з передмістя до столиці Швеції, еколог Ерік Альстрем помітив, наскільки сильно забруднене велике місто. Саме Ерік уперше вийшов на чергову пробіжку з пакетом для сміття. Пізніше до нього почали приєднуватися інші екоактивісти, які побачили неоціненну користь цієї ініціативи. З невеликої групи людей утворилася ціла платформа для пошуку однодумців — Plogga.
Власне, і саме слово «плоггінг» походить від злиття двох шведських дієслів — «піднімати» та «бігати». Плоггінг став настільки популярний, що в деяких країнах навіть проводять благодійні забіги, а саме заняття органічно увійшло в скандинавський спосіб життя — хюгге.
Натепер плоггінг працює у трьох напрямках: локальний (біля свого будинку, у своєму районі), регіональний (збирання ініціативних охочих на навчальні заходи, поширення інформації в соціальних мережах і формування інтернет-спільнот) і масовий (такий напрямок очолюють екотренери та лектори).
Чим корисний плоггінг: думки екологів і лікарів
Чим корисний плоггінг. Фото: Karolina Grabowska / Pexels
Навіщо займатися плоггінгом? Це питання хвилює тих, хто тільки починає свій шлях в екології. Фахівці одностайно говорять про користь заняття, до того ж із будь-якого погляду. Так чи інакше, ця діяльність допомагає навколишньому середовищу, навіть якщо зібране в міських межах сміття переважно відправляється на звалище. Однак, якщо бігун докладе більше зусиль, це сміття можна відсортувати та здати на переробку.
Крім того, і спортсмени, і професійні тренери відзначають користь плоггінгу для здоров'я. Якщо звичайний біг дає гарне кардіонавантаження, то постійні присідання та нахили під час збирання сміття сприяють додатковому зміцненню м'язів і покращенню кровообігу, а також більш ефективному зниженню ваги. А якщо додати до цього ще й саме сміття, мішок із яким важчає з кожним кілометром, зусилля у вигляді стретчингу та подолання пересіченої місцевості, то результат може бути разючий.
Любителі плоггінгу заради інтересу провели приблизний підрахунок та з'ясували, що під час цих занять спалюється приблизно у півтора раза більше калорій порівняно зі звичайним бігом. До речі, в умовах карантину та обмеженого відвідування тренажерних залів плоггінг може стати дуже гарною альтернативою для тих, хто бажає тримати себе в формі. Багато плоггерів відзначають, що для більш інтенсивного навантаження можна спрямувати зусилля на важчі види сміття: метал, скло та гофрокартон.
В Україні плоггінг теж поширюється, особливо в останні пару років. Орієнтуючись на європейске співтовариство, ентузіасти в Києві, Харкові та багатьох інших великих містах почали об'єднуватися у співтовариства та виходити на забіги в парках і лісництвах. Найчастіше плоггери розповідають про свої досягнення в Instagram. Записи про забіги з результатами збирань можна легко знайти за хештегом #ploggingUkraine і #trashtag. Це сприяє об'єднанню екоспортсменів і виникненню цілих організацій. Так, наприклад, виник Kyiv Plogging Club.
Багато спортивних застосунків-трекерів уже почали вносити плоггінг до списку занять, завдяки чому в «сміттєвих бігунів» з'явилася можливість відслідковувати подолані відстані та підраховувати втрачені калорії. Платформи з пошуку плоггерів-однодумців також регулярно влаштовують змагання між локальними командами, а деякі спортивні магазини навіть спонсорують такі забіги.
Агітуючи за екоспорт, плоггери говорять про те, що нерідко на самому початку занять у новачків з'являються негативні почуття на зразок «Чому я повинен прибирати за кимось», але зазвичай досить скоро такий стан зникає, оскільки результат зусиль — не лише задоволення від власної роботи, а й увага до проблеми з боку оточення, що дає змогу залучати до екоруху все більше й більше людей.
Водночас спортсмени стверджують, що займатися плоггінгом можуть люди різного віку та комплекції (наймолодші плоггери зазвичай долучаються найзавзятіше), а якщо людина з будь-якої причини не може або не хоче бігати, можна спокійно займатися екоходьбою або ж просто збирати сміття під час звичайної прогулянки із собакою.