
Фото: kmu.gov.ua
На сьогоднішньому засіданні уряд активно «нарізав» завдання, які йому вже не доведеться виконувати.
Чого тільки варта заява прем’єра Володимира Гройсмана про те, що потрібно відремонтувати не тільки великі швидкісні траси (начебто вони вже відремонтовані!), але й ті, якими «безпосередньо користуються люди». Хто ж їздить швидкісними трасами, прем’єр пояснювати не став.

Уряд виділив на це 75 млрд грн, тобто в півтора раза більше, ніж минулого року. Щоправда ці гроші надійдуть вже наступного сезону, коли Гройсмана змінить його наступник. Зате записати це до свого активу можна вже сьогодні. Втім, приємно, що прогрес у дорожньому будівництві у нас, хоча й маленький, але є.
Ну, а далі обговорення питань тривало «без шуму й пилу, за раніше затвердженим планом». Спочатку дісталося «комунальним баронам» – мем, придуманий прем’єром для винуватців усіх бід в регіональному комунальному господарстві.
По них вдарили «деофшоризацією». Прем’єр запропонував подати в парламент законопроект, який би заборонив володіти цими підприємствами компаніям, зареєстрованим в ненависних офшорах і в Російській Федерації.
Його підтримав Мін’юст, очолюваний лояльним до прем’єра Павлом Петренком, і оприлюднив списки власників теплокомуненерго – мовляв, дивіться, хто насправді дере з вас три шкури.
Я шукала очима міністра ЖКГ Геннадія Зубка, який минулого засідання був голосом «здорового глузду», заперечував прем’єру разом з тими міністрами, хто не йде до Верховної Ради за списком гройсмановської «Української стратегії». Але сьогодні його не було, і заперечити було нікому.
Не було і міністра енергетики – він пішов «у народ», зустрічався з виборцями в якомусь селі в Рогатинському районі Івано-Франківської області.
У наступному акті розігралася улюблена постанова прем’єра «Нафтогаз великий і жахливий». Цього разу на главу НАКу Андрія Коболєва обрушився гнів за те, що він наважився оскаржити рішення уряду про перерахування 90% чистого прибутку в держбюджет.
— Державна компанія проти держави – це нонсенс! Це вже не перший суд, яким «Нафтогаз» намагається поставити ультиматум державі. Якщо вони і надалі будуть паразитувати на державних питаннях, я не буду цього терпіти!
Прем’єр зажадав, щоб керівництва «Нафтогазу» і «Укрнафти» до середи відкликали всі свої позови проти держави. Інакше він пригрозив негайно звільнити їхніх керівників – одразуж на наступному засіданні уряду.

Фото: kmu.gov.ua
До речі, прем’єр вже не вперше погрожує звільнити Коболєва. Але для цього Гройсману не вистачає згоди наглядової ради «Нафтогазу», а на неї у прем’єра впливу немає. Та й сьогодні суд вже позбавив уряд права звільняти голову НАКу за своєю ініціативою.
Одним з небагатьох прогресивних рішень уряду сьогодні стало призначення Максима Нефьодова главою нової Державної митної служби і затвердження реформ податкової та митниці. Але й тут прем’єр намагався все зробити «за Станіславським».
— Максим, сьогодні ти отримуєш фактично квиток разом зі мною на війну з «тіньовиками». Як я підтримував ProZorro, так само будемо боротися на митниці, – заявив прем’єр.
Тут саме доречно було б вигукнути: «Не вірю». Адже Гройсман йде, а він залишається. І буде ловити контрабандистів сам.
Але прем’єр-продовжував йти за сценарієм:
— Мені потрібен результат: «білий» бізнес повинен запрацювати з «космічною» швидкістю, а всі тіньові схеми повинні бути ліквідовані на системному рівні. Впевнений, ми зробимо це разом!

Фото: kmu.gov.ua
Нефьодов вийшов до трибуни і представив свій план реформування нової митниці. Гройсман запитав, чи є у міністрів якісь запитання до нового керівника митниці.
А запитання були. Причому їх було значно більше, ніж коли свою програму представляв голова податкової Сергій Верланов.
Міністр європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе по-материнськи наставляла міністра-хіпстера слідувати європейським принципам реформування митниці. Володимир Омелян по-дружньому запропонував разом покращити інфраструктуру на кордоні і митних постах. А міністр окупованих територій Володимир Черниш просив приділяти більше уваги проблемному кордону.
Міністр соцполітики Андрій Рева несподівано повів себе антисоціально і заступився за легку промисловість. Він попросив не допускати ввезення секонд-хенду під виглядом благодійності. Чим, напевно, засмутив багатьох українських громадян, які скуповуються в магазинах «дешевого одягу з Європи».
Нефьодов слухав і запевняв, що на цій посаді точно багатшим не стане. Здавалося, він не хоче їх засмутити, адже добре розуміє, що нинішні міністри – це вже минуле. А йому виконувати всі ці побажання.