«Скіфське золото»: чому Росія знову програє та коли Україна отримає скарби

Автор

Ірина Мещерякова

Суд в Амстердамі вчергове вирішив, що колекцію «Крим. Золотий острів у Чорному морі», а саме «скіфське золото», потрібно повернути Україні. Але коли його можуть нарешті привезти та що ще може зробити Росія, розповіли фахові експерти.

Чому суд виніс такий вирок

На думку експерта-міжнародника Руслана Бортника, суд не міг ухвалити інше рішення.

«Скіфське золото» (фото з відкритих джерел)

«Будь-яке інше рішення означало б визнання тією чи іншою мірою або російського статусу Криму, або юридичного статусу організацій, зокрема музейних, на півострові. А оскільки світова спільнота не визнає Крим російським, суд вирішив повернути скарби Україні», — розповів він у коментарі .

З цією думкою згоден і політолог Іван Чаленко. Він вважає, що «у будь-якому випадку, з юридичного погляду, це золото є власністю України».

Однак Росія може не зупинитися на Апеляційному суді Амстердама й подати позов до Верховного суду Гааги, і це вже буде остання інстанція, яка може розглядати справу про «скіфське золото».

«За три місяці Росія має час подати позов до Верховного суду Гааги. З юридичного погляду ми маємо рацію, і золото мають нам повернути. Але цього точно не станеться до кінця цього року», — зазначив він.

За словами Чаленка, варто пам’ятати, що в цьому суді немає строків розгляду, тому повернення нашого золота може знову затягнутися.

Які ще є приклади неповернення скарбів через політику

Історія зі «скіфським золотом» не є новою.

«У нашій історії є багато ситуацій, коли різноманітні цінності з різних причин не повертали в країну: від конституції Пилипа Орлика, клейнодів Полуботка до скарбів гетьманської скарбниці», — говорить Бортник.

Подібну ситуацію згадав і Чаленко. Перед подіями в Криму з музею Феодосії на виставку в Європі забрали картини Івана Айвазовського. І після початку окупації їх і досі не повернули.

Чи має Україна платити музею за зберігання скарбів

Згідно із рішенням Окружного суду Амстердама, Україна має оплатити зберігання, інспекцію та транспортування артефактів колекції «Крим: Золото та секрети Чорного моря». Станом на зараз ця сума вже становить 225 тисяч євро.

Але це ще не все. Упродовж усіх цих років, доки «скіфське золото» перебувало в музеї Амстердама, його постійно показували публіці й на цьому заробляли.

«Скіфське золото» (фото: DW)

На думку Бортника, юридичні суб'єкти мають вирішити, хто кому має платити.

«З одного боку, можливо, музей має право вимагати гроші за зберігання, з іншого — Україна може вимагати гроші за експонування. Адже частина цього золота експонувалася в Нідерландах, і на цьому заробляли гроші. Тому треба все порахувати, хто кому скільки винен», — додав він.

Контекст. Колекцію «скіфського золота» привезли до музею в Амстердамі на виставку ще до окупації півострова Росією. У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама ухвалив рішення про повернення експонатів кримських музеїв в Україну. Рішення ухвалено на підставі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності мають повернути суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції.

Навесні 2017 року Росія оскаржила це рішення. 11 березня 2019 року слухання цієї справи розпочалося в Апеляційному суді Амстердама.

У справі йшлося про понад 565 предметів із музейного фонду України, які перебувають на території Королівства Нідерландів. Здебільшого це археологічні знахідки. Вартість колекції становить приблизно 10 мільйонів євро. «Скіфське золото», доки триває судова тяганина, зберігається в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі.