Українцям властивий комплекс меншовартості. Ми із захопленням говоримо про країни, які, маючи приблизно однакові стартові умови з нами, домоглися значно більшого. Наприклад, Польща. Близька і територіально, і ментально, і історично: бо так само, як і Україна, перебувала в полоні комуністичної ідеології. Але змогла звідти вирватися, спромоглася на власне економічне диво. І зараз годує українських заробітчан та їхні сім’ї. Все це так, але трохи не так.
Наша західна сусідка – не без власних вад: зокрема, засилля католицьких консерваторів, які мають значний вплив на державну політику. Історія із забороною в Польщі абортів – яскраве тому свідчення. Але це не єдиний такий приклад.
Міністр і незайманість
Є у Польщі такий міністр освіти – Пшемислав Чарнек. Останнім часом він невтомно працює над тим, аби створити якомога більше інформаційних приводів (можливо, такою і є його мета – привертати до себе побільше уваги?). Наприклад, серед пріоритетів шкільної освіти на наступний рік Чарнек називає виховання в родині «жіночих чеснот», цнотливості та покірності у дівчат.
На думку Чарнека, «сімейні цінності» в Польщі та Європі під загрозою. І рішення міністр бачить у «правильному вихованні дівчат». «Ми не гeндeристи», – коментує він. Чарнек переконаний: в занепаді родини винні жінки, вся відповідальність за сім’ю повинна лежати на плечах жінок, чоловіки тут узагалі ні до чого. А якщо жінка не має або не хоче мати сім'ю, вона неповноцінна. Польські жінки, щоправда, не лишилися у боргу та відповіли міністру іронічними аватарками, а також пообіцяли навчити дівчат справжнім жіночим чеснотам: незалежності, вмінню відстоювати власну думку, емпатії, високій самооцінці, сміливості, рішучості, піклуванню про себе та свої потреби.
Тобто Jeszcze Polska nie zginęła, і це вже дуже добре. Але праві просто так не здаються.
Нині в уряді Польщі пообіцяли розробити так званий «пакет свободи слова для консерваторів». У ньому будуть закріплені права та свободи викладачів та вчених, які дотримуються традиційних цінностей. Останнім часом консерватори піддаються обструкції в Польщі все частіше. Це йде врозріз із політикою правлячої партії «Право і справедливість», яка позиціонує Польщу чи не як останній бастіон справжнього християнства в Євросоюзі. Однак польська молодь усе більше переймається «європейським духом» і все менше схильна дотримуватися позиції батьків і дідів.
Навпір молоді Чарнек заявляє таке:
«В останні роки з Заходу до Польщі прийшов тренд затикати роти всім, хто не згоден із ліберальним поглядом на світ. В останні роки мені регулярно доповідають про те, що противники легальних абортів, ЛГБТ-цінностей та гендерної ідеології піддаються цькуванню з боку колег в університетах. Тому ми починаємо справжню боротьбу за права консерваторів».
За словами міністра, за обмеження свободи слова викладачів, студентів і вчених буде введена відповідальність – так само як і за їхнє цькування через особисті переконання.
Втім, як жартують у нас в Україні, «не кажи «Гоп!», поки не переїдеш Чоп». Остаточне рішення щодо ухвалення «пакету свободи» ще не прийнято. Та й Польща залишається однією з країн Європейського Союзу, а це означає, що вона щонайменше чутлива до оцінки її дій та кроків на Заході.
Що ж стосується «колективного Заходу», то там гостро розкритикували слова Анджея Дуди, сказані ним у 2020-му.
«Був більшовизм, який нав'язував дітям свою ідеологію. Сьогодні нам і нашим дітям також намагаються нав'язати ідеологію, але іншу, абсолютно нову. Але це теж необільшовизм. Якщо ідеологія потайки проникає в школу, щоб змінити точку зору дітей і встановити їхній погляд на світ, сексуалізуючи їх у ранньому віці, то це суперечить логіці людського дозрівання в спокійній та врівноваженій манері. Це – ідеологія, і більше нічого», – заявив Дуда рік тому, балотуючися на другий президентський термін.
Пізніше ці слова Дуди були наведені в звіті Держдепу США як «приклад дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності». Також у документі цитувався і вище згадуваний Чарнек, тоді – член виборчого штабу Дуди. Чарнек так сказав про ЛГБТ:
Зі свого боку інший відомий політик – голова партїі «Право і справедливість» і брат-близнюк покійного президента Польщі Ярослав Качинський закликав:
«Нам не потрібно стояти під райдужним прапором. Ми стоятимемо під біло-червоним. Ми почали будувати будинок. Фундаментом нашого будинку є сім'я, і ми вирішили підтримати сім'ю».
Природно, що Качинський мав на увазі сім'ю так званого традиційного типу (насправді — нуклеарну сім'ю, адже традиційна передбачає декілька поколінь, що ведуть спільний побут, як, наприклад, ми це бачимо у «Кайдашевій сім'ї» Нечуя-Левицького. — Прим. ред.).
У сім’ї не без… Чарнека
У Шекспіра принц Гамлет, який захоплюється грою актора, що перевтілився у Гекубу, вдову царя Пріама, говорить про потрясіння від такої майстерності. А здавалось би, каже Гамлет, «що він – Гекубі, що йому – Гекуба?». Перефразовуючи крилатий вислів, можна спитати, що нам та Польща? Хай живе як хоче. Аби не зазіхала на наш суверенітет, як інша неврівноважена сусідка.
Але це неправильний погляд на речі. Звісно, ми не можемо диктувати Польщі свої правила гри. Але планета надто маленька, а світ надто тісний. Ідеї (будь-якого ґатунку) мають здатність циркулювати та проникати в уми, навіть не підготовлені. В Україні не бракує своїх Чарнеків, їхній перелік можна наводити довго. Але ось один із яскравих представників такої «породи»: мер-«свободівець» Івано-Франківська Руслан Марцінків.
19 липня пан міський голова надрукував на Facebook пост, яким висловив розчарування через те, що Міносвіти «зарізало» християнську етику у середньоосвітніх школах. Тобто унеможливили викладання такого предмету. Йдеться про курси «Основи християнської етики», «Біблійна історія та християнська етика», «Християнська етика в українській культурі», «Школа подружнього життя» і тому подібні. «Я вважаю, що вивчення християнської етики потрібне та завжди актуальне! – обурюється Марцінків. – Як ви вважаєте, діти повинні мати такий предмет у школах?».
https://m.facebook.com/ruslan.martsinkiv/posts/351150116581251
На запитання мера його фоловери відповідають по-різному. Хтось, звісно, пише, що так, християнська етика потрібна. Хтось іронічно нагадує йому старе радянське гасло «Релігія – опіум для народу», хтось зауважує, що кожна релігія надто поспішає залучити дитину до своїх лав, проводячи над нею свої обряди задовго до розвитку критичного мислення, а хтось лаконічно відзначає, що «ви, пане Руслане, є ганьбою України».
Але Марцінківу все це байдуже. Людина, відома тим, що запрошує священників освятити ліфти в багатоповерхівках та сцену після виступу музичних гуртів, ставить у місті «хрест тверезості», який мав би захищати франківців від алкоголізму, та заявляє, що «гeй не може бути патріотом», навряд чи реагуватиме на подібну критику.
Його високий рейтинг як мера пов'язаний, можливо, із двома чинниками. По-перше, Марцінків активно займається комунальною сферою (а це болісне питання для багатьох містян). А по-друге, він уособлює певні центробіжні тенденції – на початку епідемії коронавірусу Марцінків був серед тих градоначальників, які виступали проти введення локдауну. І така непокора центру добре «зайшла» містянам. А от чи сподобається їм те, як захищає Марцінків та йому подібні «традиційні сімейні цінності»?
Тільки не кажіть про це Зеленському
Політолог Богдан Петренко у розмові з 
не виключає того, що ідея захисту «родинних цінностей» може перетнути межу західноукраїнського регіону і стати «надбанням» всієї країни.
«Коли у нас доходить до виборів, дуже часто порушуються не так актуальні питання, як, можливо, штучно розкручені. Тобто ті, що не мають реального стосунку до повсякденних проблем, але люди, на превеликий жаль, на такі питання ведуться. Зеленський вже не виходитиме у другий тур із «посадками» корупціонерів та «зниженням тарифів», бо все це було в його першу каденцію. Тому він радше візьме якесь штучне питання, ті ж «традиційні цінності». Особливо враховуючи те, що він – великий любитель виступати за все хороше і проти всього поганого. Та й не зобов’язує це його ні до чого – більшість виборців Зеленського таке загалом влаштує».
Богдан Петренко
політолог
Тобто не лише окремий керівник обласного центру може підняти на свої знамена «традиційну родину», а й «цілий» президент. Щоправда, додає Петренко,
Те, що політики зрештою не виконують своїх передвиборчих обіцянок (а саме на це натякає Петренко), звісно, слабенька втіха. Значно більше приводів тішитися дає новина, про яку йшлося вище: рішення Міносвіти не вводити християнську етику у школах.
«Найбільша проблема з цими предметами в тому, що вони нав'язують дітям релігійні практики та передбачають некритичне слідування постулатам церкви. А це не лише порушує вимогу Конституції про те, що освіта має бути світською, а й основоположні засади Нової української школи – науковість, критичне мислення, рівність та повага до різноманіття. Крім того, дітям насаджувалися стереотипні, дискримінаційні уявлення щодо гендерних ролей».
Інна Совсун
народна депутатка від фракції «Голос» та викладачка Києво-Могилянської академії
Та зрештою, добре те, що добре завершується. І, порівнюючи ситуацію в Україні з ситуацією в Польщі, Совсун зауважує, що незвично залишатися єдиним острівцем здорового глузду та прогресивних ідей серед сусідів.
Але приклад Польщі ще раз нагадує нам, якими вразливими є цінності прав людини та свободи в будь-якій країні, і що боротися за них доводиться постійно та щодня, каже депутатка.
Читайте також
