Зустріч Макрона з Путіним 7 лютого – головне. Фото: сайт Кремля
Президенти Росії та Франції Володимир Путін і Еммануель Макрон 7 лютого провели зустріч у Москві. Розмова тривала майже шість годин, сторони говорили про кризу навколо України, безпеку Європи, НАТО та інші питання. Востаннє лідери бачилися особисто два роки тому, однак із середини вересня регулярно спілкувалися телефоном.
Загальні враження
Як Макрон, так і Путін назвали розмову конструктивною. Обидва визнали необхідність діалогу для «безпеки та стабільності на європейському континенті». Французький президент підкреслив, що наступні кілька днів будуть вирішальними.
«Я впевнений, що ми можемо збудувати безпеку в Європі на основі напрацювань ОБСЄ, але нам потрібні й новаторські рішення. Нам треба говорити з Росією, на кожному етапі ми можемо знайти компроміс. Наша географія не зміниться, тому ми маємо працювати як сусіди. Не можна сказати, що ми домовилися, але процес розпочався», — заявив Макрон.
Російська загроза для України та «Мінськ»
Макрон заявив, що єдиний шлях розв'язання кризи навколо України — «політичний», а його базою є Мінські домовленості.
Путін наголосив, що Київ узяв курс на їхній «демонтаж». Він додав, що українська сторона ігнорує можливості мирного відновлення територіальної цілісності країни через прямі переговори із так званими «ДНР» і «ЛНР».
«Ну, подобається, не подобається – терпи, моя красуне. Треба виконувати», — підсумував російський лідер.
Путін додав, що саме Україна сконцентрувала «на південному сході країни 100 — 125 тисяч військових».
«Самі не виконують, а від нас вимагають виконання. Давайте не будемо так грати, це погана пісочниця. Нам така гра не подобається», — заявив Путін.
Щодо НАТО
Путін зазначив, що Північноатлантичний альянс не настільки вже й «оборонна організація», і поскаржився на те, що НАТО вважає РФ ворогом. Він додав, що це «не ми рухаємося до НАТО, а НАТО рухається до нас».
«Ми категорично проти розширення НАТО завдяки новим членам на Сході... Чому таким небезпечним є можливий вступ України? Адже є проблема. Європейські країни, зокрема Франція, вважають, що Крим є частиною України, а ми вважаємо, що це частина РФ. І якщо будуть спроби змінити цю ситуацію у військовий спосіб, а в доктринальних документах України прописано, що Росія — противник і повернення Криму можливе у військовий спосіб, уявіть, що Україна — член НАТО. П'яту статтю не скасовано… Отже, виникне військова конфронтація між Росією та НАТО. Я спитав на пресконференції минулого разу: нам що, воювати з НАТО? Я хочу вас спитати, адже є і друга частина цього запитання: а ви хочете воювати з Росією?» — заявив Путін.
Російський президент нагадав про ядерні можливості своєї країни.
«Якщо Україна буде в НАТО й у військовий спосіб повертатиме собі Крим, європейські країни автоматично буде втягнуто у військовий конфлікт із Росією. Звісно, потенціал об'єднаної організації НАТО та Росії не можна порівнювати. Ми розуміємо. Але ми також розуміємо, що Росія — одна з провідних ядерних держав… Переможців не буде. І ви будете втягнуті в цей конфлікт проти своєї волі», — наголосив він.
Бонус для Порошенка від Путіна
Російський лідер заявив, що справа проти експрезидента України Петра Порошенка є «надмірною заявкою на успіх чинного керівництва» країни. Також він додав, що ладен надати своєму колишньому колезі політичний притулок у РФ «із гуманітарних причин», а не тому, що згоден із його політикою.
Макрон їде до Києва
На відміну від низки інших іноземних лідерів і дипломатів Макрон вирішив спочатку відвідати Москву, а потім Київ. 8 лютого в нього заплановано зустріч із президентом Володимиром Зеленським.
Під час брифінгу за підсумками переговорів Путін зазначив, що його колега з Франції окреслив низку ідей, «про які зарано говорити», але вони могли б стати основою для подальших кроків щодо України.
«Сподіваємося, що про обговорені сьогодні речі Макрон говоритиме й у Києві. Подивимося, як пройде його зустріч там, — домовилися за підсумками зателефонувати й обговорити», — наголосив Путін.
Контекст. Нагадаємо: Росія розмістила біля кордонів України понад 100 тисяч військовослужбовців. Москва заперечує планування вторгнення, але заявляє, що готова вжити невказаних «воєнно-технічних заходів», якщо її вимоги не буде виконано.