Україна може втратити €3 млрд через повернення мит на експорт до ЄС
Українська економіка може недоотримати близько €3 млрд, якщо ЄС поверне мита на український імпорт і торгівля повернеться до рівня 2021 року. Про це повідомили у Центрі економічної стратегії (ЦЕС).
Які будуть наслідки, якщо ЄС поверне мита на імпорт з України
У 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт, ввівши так званий «митний безвіз». Минулого року безмитний режим продовжили, проте ЄС ввів обмеження на низку товарів, таких як цукор і птицю, оскільки місцеві фермери заявляли, що надмірний імпорт заважає внутрішньому виробництву.
Чинні домовленості завершуються у червні 2025 року, а ЄС досі не підтвердив, чи продовжаться вони.
Заступник міністра економіки України Тарас Качка стверджує: Єврокомісія задекларувала, що безмитний режим не треба продовжувати, проте Україна чекає на остаточну позицію ЄС, яка досі не сформульована.
За словами Качки, Україна проведе переговори щодо статті 29 Угоди про асоціацію з ЄС.
«Це питання більш політичне, ніж економічне. Україна ще має резерв часу, щоб знайти конструктивне рішення: 9 квітня у Брюсселі буде засідання Ради асоціації – там, можливо, будуть певні домовленості», – сказав Тарас Качка.
Українська економіка може недоотримати близько €3 млрд, якщо не постачатиме продукцію до ЄС. Тоді як часу, щоб перенаправити експорт на інші ринки, буде недостатньо, сказав Олександр Авраменко, голова комітету з євроінтеграції УКАБ (Український клуб аграрного бізнесу).
За його словами, для України буде найгіршим сценарієм, якщо вона повернеться до режиму торгівлі з ЄС, який діяв у 2021 році.
«Він [митний безвіз] не відповідав ані реальним обсягам виробництва та експорту з української сторони, ані споживчим потребам всередині ЄС. Ми часто говоримо про чутливі товари, такі як цукор, птиця та яйця», – сказав Олександр Авраменко.
Він нагадує, що частка української продукції на європейському ринку, особливо у споживчому секторі, не перевищує 2-3%. Відповідно, вплив України на європейський ринок є незначним.
«Водночас хотілося б, щоб асоціації, які споживають українську продукцію, активніше висловлювали свою позицію та мали вагоміший голос», – додав Авраменко.
На європейський ринок припадає близько 40% українського експорту.
«Оскільки європейські ринки є доволі вже збалансованими, ми фактично замістили російський продукт, який вийшов», – сказала Катерина Співакова, директорка з комунікацій та взаємодії з урядом Kernel.
Частка Європи в структурі експорту найбільшого в Україні виробника та експортера зернових Kernel з початку повномасштабної війни суттєво зросла:
- по зернових – 27% до 52%;
- олії наливом – з 15% до 30%;
- по бутильованій олії – з 18% до 42%.
В окремі місяці після 2022 року український цукор становив до 50% імпорту ЄС. У середньому ця частка складала близько 35%, сказав Олег Нів’євський, доцент Kyiv School of Economics/Freie University Berlin.
«Однак це аж ніяк не означає, що ми завдали шкоди європейському бізнесу чи порушили ринок. Навпаки, наш експорт допоміг стабілізувати ціни в ЄС, оскільки в той період спостерігався неврожай цукрових буряків», – сказав Нів’євський.
Нагадаємо, У 2024 році Україна збільшила торгівлю сільськогосподарською продукцією з ЄС до майже $17 млрд, що стало новим рекордом після $16,5 млрд у 2022-му. Додане сальдо склало $9 млрд, тобто Україна більше заробила на експорті агропродукції, ніж витратила на її імпорт із ЄС.
The Page писав, які варіанти розглядає уряд стосовно майбутньої торгівлі з ЄС.