Притягнути до міжнародного трибуналу путіна, лукашенка та інших воєнних злочинців закликала Олександра Матвійчук, голова української правозахисної організації «Центр громадянських свобод», приймаючи Нобелівську премію мира 2022.
В Стокгольмі сьогодні, 10 грудня, відбулося вручення цьогорічних дипломів Нобелівської премії мира 2022 лауреатам цього року Алесю Бяляцькому з Білорусі, російській правозахисній організації «Меморіал» та української правозахисної організації «Центр громадянських свобод».
«Ми маємо створити міжнародний трибунал та притягнути путіна, лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності. Так, це сміливий крок. Але ми маємо довести, що верховенство права працює, а правосуддя існує, бодай і відкладене в часі», — заявила вона в своїй промові на церемонії вручення.
Ця премія — це визнання зусиль всього українського народу, що сміливо виступив проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи, а також відзначення важливості роботи правозахисників у попередженні військової загрози в усьому світі, підкреслила правозахисниця.
Олександра Матвійчук нагадала, що війна, яку розпочала росія, триває вже вісім років 9 місяців та 21 день.
Повний текст промови можна прочитати на сайті Нобелівського комітету, а 
наведе деякі тези:
- росія послідовно знищувала власне громадянське суспільство. Але країни демократичного світу тривалий час закривали на це очі. Вони продовжували тиснути руку російському керівництву, будувати газопроводи та вести "business as usual".
- Десятиліттями російські війська вчиняли злочини у різних країнах. Але завжди лишалися безкарними. Світ належно не відреагував навіть на акт агресії та анексію Криму, яка стала першим прецедентом у поствоєнній Європі.
- Тепер росія прагне зламати спротив та окупувати Україну через умисне завдання болю цивільному населенню. Російські війська цілеспрямовано знищують житлові будинки, церкви, школи, лікарні, розстрілюють евакуаційні коридори, ув’язнюють людей у фільтраційних таборах, проводять примусові депортації населення, викрадають, катують та вбивають на окупованих територіях.
- російський народ буде нести відповідальність за цю ганебну сторінку своєї історії та прагнення силоміць відродити колишню імперію.
- Досить маскувати відкладені воєнні загрози під «політичні компроміси». Життя людей не може бути «політичним компромісом».
- Українці не повинні обговорювати своє право на суверенну та незалежну українську державу і розвиток української мови та культури.
- Кримські татари та інші корінні народи не мають доводити своє право вільно жити на рідній землі у Криму.
- Міжнародна система миру та безпеки більше не працює. Правозахисники сьогодні не мають жодних правових механізмів, щоб зупинити російські звірства. Тому багато хто з них пішов захищати ідеали зі зброєю в руках. Матвійчук нагадала, що її друг, правозахисник Максим Буткевич зараз перебуває у російському полоні, як і багато інших українських військових та цивільних.
- Справедливість не має залежати від стійкості авторитарних режимів. Правосуддя не має чекати.
