Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 12 до 16 вересня цього року провів опитування щодо електоральних настроїв населення.
Згідно з опитуванням, якби вибори президента відбувалися в середині вересня, то чинний глава держави Володимир Зеленський отримав би 22% голосів опитаних.
Водночас за п'ятого президента Петра Порошенка проголосували б 13,2% респондентів;
- 9,3% – за Юрія Бойка;
- 6,8% – за Юлію Тимошенко;
- 4,8% – за Ігоря Смешка;
- 4,2% – за Олега Ляшка;
- 3,4% – за Анатолія Гриценка;
- 1,6% – за Олександра Вілкула;
- за інших кандидатів – загалом 4,3%;
- 3,3% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень;
- 13,1% – не визначилися, за кого голосувати;
- 1,9% – відмовилися відповідати на запитання;
- 11,7% – сказали, що не голосуватимуть на виборах.

Однак якщо розрахувати відсотки щодо тих, хто визначився з вибором, саме ці показники будуть найближчими до можливих результатів. Тож якби вибори проводилися в середині вересня, то:
- 31,8% проголосували б за Володимира Зеленського;
- 18,9% – за Петра Порошенка;
- 13,3% – за Юрія Бойка;
- 9,8% – за Юлію Тимошенко;
- 6,8% – за Ігоря Смешка;
- 6% – за Олега Ляшка;
- 4,9% – за Анатолія Гриценка;
- 2,3% – за Олександра Вілкула;
- за інших кандидатів – загалом 6,1%.
Ці показники свідчать про падіння довіри до чинного президента з боку тих, хто визначився зі своїми вподобаннями. Показники зменшилися на 10,8 відсоткового пункту (в.п.) Водночас ставлення до Порошенка покращилося на 4 в.п., а до Юрія Бойка — на 1,1 в.п.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради
Крім того, було проведено опитування й щодо виборів до Верховної Ради якби вони відбулися в середині вересня. Згідно з отриманими результатами, 13,1% опитаних проголосували б за «Слугу народу».
- 10,9% готові проголосувати за партію «Європейська солідарність»;
- 10% – за партію «Опозиційна платформа – За життя»,
- 5,3% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;
- 3,8% – за Радикальну партію Олега Ляшка;
- 2,5% – за «Партію Шарія»;
- 2,4% – за партію «Сила і честь»;
- 2% – за партію «Свобода»;
- 1,9% – за партію «Громадянська позиція»;
- 1,7% – за партію «Українська стратегія Гройсмана»;
- 1,6% – за партію «УДАР»;
- 1,1% – за партію «За майбутнє»;
- 1,1% – за партію «Самопоміч»;
- 1,1% – за партію «Опозиційний блок»;
- 0,8% – за партію «Голос»;
- 0,6% – за партію «ПроПозиція»;
- 0,5% – за партію «Національний корпус»;
- за інші партії – загалом 0,6%;
- 3,5% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень;
- 17,7% – не визначилися, за кого голосувати;
- 2,1% – відмовилися відповідати на запитання;
- 15,7% – сказали, що не голосуватимуть на виборах.

Водночас серед тих, хто визначився, 21,5% проголосують за партію «Слуга народу». На другому місці опиниться «Європейська солідарність» з 17,8%. Третьою за кількістю голосів стала б «Опозиційна платформа – За життя» — 16,3%.
- 8,7% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»;
- 6,3% – за Радикальну партію Олега Ляшка;
- 4,1% – за «Партію Шарія»;
- 4% – за партію «Сила і честь»;
- 3,3% – за партію «Свобода»;
- 3,1% – за партію «Громадянська позиція»;
- 2,8% – за партію «Українська стратегія Гройсмана»;
- 2,6% – за партію «УДАР»;
- 1,9% – за партію «За майбутнє»;
- 1,8% – за партію «Самопоміч»;
- 1,8% – за партію «Опозиційний блок»;
- 1,3% – за партію «Голос»;
- 1% – за партію «ПроПозиція»;
- 0,8% – за партію «Національний корпус»;
- за інші партії – загалом 0,9%.
З часу останнього опитування партія «Слуга народу» втратила 5,4 в.п. підтримки серед усіх опитаних та 11,1 в.п. серед тих, хто визначився з вибором. Водночас ці показники в «Європейської солідарності» та «ОПЗЖ» зросли.

Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера — computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка є репрезентативною для дорослого населення віком 18 років і старше.
Варто зазначити, що до вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України: АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. Під час опитування проведено 2000 інтерв'ю.
Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з огляду на дизайн-ефект 1,1) не перевищує: 2,2% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,4% — для показників близьких до 10%.
Контекст. Верховна Рада 15 липня 2020 року призначила проведення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня. Місцеві вибори мають пройти на всій території країни, крім тимчасово непідконтрольних територій — окупованого Росією Криму та частин Донецької й Луганської областей.
Раніше стало відомо про те, що діяльністю президента Володимира Зеленського незадоволені 57% опитаних, а 35% — задоволені. Серед органів центральної влади опитані найбільше незадоволені роботою уряду — 73% та Верховної Ради — 76%.