Один втратив голову, другий – повернув Різдво: що сталося з королівськими тезками Чарльза ІІІ

Автор

Ольга Кротовська

10 серпня 2022 року Рада престолонаступництва офіційно проголосила Чарльза, старшого сина Єлизавети II, яка померла 8 вересня, новим британським сувереном. Після смерті матері принц Уельський Чарльз Філіп Артур Джордж мав на вибір декілька імен, під яким правитиме Сполученим Королівством, і самостійно обрав собі ім’я Чарльз ІІІ.

Ким були попередники нового короля Великої Британії Чарльза ІІІ – Чарльз І та Чарльз ІІ

Зіткнення з парламентом, громадянські війни та обезголовлювання: життя короля Чарльза І

Як пише Sky News, Чарльз І (або Карл I), який з’явися на світ у 1600 році, зійшов на престол в 1625 році після смерті свого батька короля Англії Якова І. Через його величезні витрати на мистецтво, сварки з впливовим громадянам країни на релігійному ґрунті та невдалі війни в Європі він розсварився з парламентом. Ця напруженість врешті-решт переросла в громадянську війну в Англії. В її результаті Чарльза І у 1649 році кинули за ґрати, судили за державну зраду, а потім засудили до смертної кари у вигляді обезголовлювання.

Після його смерті країною правив парламент, лордом-протектором був Олівер Кромвель. Це тривало 11 років. Цей період в історії називають Міжцарюванням (English Interregnum). Завершився він у 1660 році, коли новим королем було проголошено сина Чарльза – Чарльза ІІ.

Антоніс Ван Дейк. «Карл I з трьох сторін». Фото: Wikipedia

Повернення короля і Різдва: чим відомий король Чарльз ІІ

Чарльз ІІ (або Карл II) після страти батька у 1649 році був визнай Шотландією як його законний наступник, його навіть встигли коронувати у 1650 році. Однак війська Кромвеля здійснили туди вторгнення і він був змушений тікати.

На престол Чарльз ІІ повернувся у травні 1660 року. Він засудив до страти десятьох чиновників, які голосували за страту його батька, а також дітей Кромвеля.

Після відновлення монархії король скасував пуританську заборону на святкування Різдва, яку ввів Кромвель.

В період його правління Лондон зазнав двох масштабних катастроф: епідемії чуми (загинуло понад 100 тисяч людей) та Велику лондонську пожежу у вересні 1666 року (вогонь тоді знищив більшу частину міста).