Цей день в історії: 29 січня – ювілей Французької академії наук і Харківського університету
29 січня у світі відзначають Новий рік за місячним календарем – рік Дерев’яної змії, в Новій Зеландії – День Окленда, столиці країни, а в Україні – День пам'яті Героїв Крут.
The Page нагадує, які історичні події відбулися 29 січня в Україні та світі.
390 років тому, 29 січня 1635 року, кардинал Арман-Жан дю Плессі Рішельє – той самий, з «Трьох мушкетерів», – заснував Французьку академію наук.
220 років тому, 28 січня 1805 року, імператор Олександр I підписав указ про відкриття Імператорського університету у Харкові. Він став другим – після Львівського – університетом сучасної України. Кошти на відкриття зібрали міська управа і місцеве дворянство, серед яких були близькі друзі та учні Григорія Сковороди. Наприкінці XVIII століття філософ жив і викладав у Харкові і на Слобожанщині, а останні дні життя провів у маєтку вітчима і матері Василя Каразіна. Саме Каразін став ініціатором створення університету, а з 1999 року Харківській університет носить ім’я Василя Назаровича Каразіна.
220 років тому, 29 січня 1805 року, указом імператора засновано Харківський університет. Фото: сайт ХНУ ім. В.Н. Каразіна
У 1886-му Карл Бенц, інженер і конструктор з Німеччини, запатентував свій перший автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння.
Як 300 київських курсантів зупинили 4000 більшовиків під Крутами
29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами. Біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва і 18 км на схід від Ніжина, 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи і до 300 козаків «Вільного козацтва» п’ять годин тримали бій проти чотиритисячного загону Червоної гвардії есера Михайла Муравйова.
Українські оборонці виконали наказ командування і зупинили стрімкий наступ ворога, але були змушені відступити, руйнуючи колії й мости за собою. Більшовиків затримали на чотири дні. Ця затримка дозволила українцям укласти Берестейський мирний договір.
Тіла 27 юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були страчені, повернули до Києва. Їх поховали на Аскольдовій Могилі. Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради, назвав загиблих героями. Павло Тичина присвятив героям Крут свій вірш «Пам'яті тридцяти»:
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! –
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ…
У 1921-му країні-переможниці Першої світової війни на Паризькій конференції визначилися з сумою воєнних репарацій для Німеччини. Німці повинні були виплачувати 226 млрд марок золотом протягом 42 років – з можливістю погасити борг переможцям вугіллям, деревиною, хімічними барвниками, фармпрепаратами, худобою, сільськогосподарськими машинами, будматеріалами чи фабричним обладнанням. Репарації спричинили кілька дефолтів знищеної війною німецької економіки. Криза призвела до влади націонал-соціалістів.
У 1989-му, наприкінці Холодної війни, Угорщина – яку називали «найвеселішим бараком соціалістичного концтабору» – першою з країн Східного блоку встановила дипломатичні відносини з Південною Кореєю, яка у соцтаборі до того згадувалась виключно як тоталітарна тиранія. В країнах Варшавського договору з’явилася реклама і дистрибутори корейських брендів електроніки, наприклад, Samsung і GoldStar (нині LG).
У 1996 році президент Жак Ширак оголосив, що Франція припиняє будь-які ядерні випробування.
У 2002-му президент США Джордж Буш (молодший) у зверненні до Конгресу назвав Ірак, Іран та Північну Корею «Віссю зла». Він звинуватив ці країни у розробці хімічної, біологічної та ядерної зброї і утриманні таборів з підготовки терористів. Президент попередив: «Такі держави та їхні союзники-терористи утворюють вісь зла, яка озброюється, щоб загрожувати миру у світі». Буш поставив за мету роззброїти країни і знищити тренувальні табори для терористів.
20 років тому, 29 січня 2005 року, перший з 1949 року прямий комерційний рейс з материкового Китаю (з Гуанчжоу) прибув до Тайбею, столиці Тайваню. Незабаром після цього рейс тайванської авіакомпанії China Airlines приземлився в Пекіні.
У 2008-му суд у Єгипті частково легалізував свободу віросповідання. Суд постановив, що люди, які не сповідують жодну з трьох визнаних урядом релігій, мають право на отримання державних документів, що посвідчують особу. Водночас офіційно сповідати іншу релігію поза цими трьома (іслам шиїтського і сунітського напрямків, християнство чи юдаїзм) у Єгипті досі не дозволено.