Захопивши владу в Росії у 1917 році, більшовики прагнули вивести країну з «імперіалістичної війни» — так вони називали Першу світову — шляхом укладання сепаратного миру з Німеччиною та її союзниками. Одночасно почала розвалюватися Російська імперія, а на території сучасної України утворився потужний рух за створення незалежної української держави. Зрештою, радянська Росія зуміла взяти під контроль українські землі. Але практичних кроків до майбутньої незалежності було багато. Зокрема, представники нової української влади підписали з Німеччиною власний Брестський договір про мир. І лише фактична капітуляція Німеччини у Першій світовій війні 1918 року призвела до втрати Україною незалежності.
нагадує основні факти, пов'язані з Першою світовою війною та боротьбою за незалежність України у 1917-1918 роках.
Коли почалася Перша світова війна
Перша світова війна (на Заході її часто називають Велика війна) стала першим глобальним військовим конфліктом — участь у ній брали 38 країн. Ворогуючі сторони розділилися на дві коаліції. Перша – Антанта, друга – Центральні держави (її також називають Потрійний союз, який пізніше став Четверним). Основні бойові дії проходили у Європі, вони поширилися також на Близький Схід, Африку та деякі райони Азії.
Загальноприйнятої дати початку війни немає, оскільки протягом кількох тижнів 1914 року країни оголошували війни одна одній, окремі війни оголошувалися і пізніше. Першою у цій послідовності 28 липня Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, але сторони продовжували спроби домовитися. Однак коли 1 серпня Німеччина оголосила війну Росії, події набули незворотного характеру. Ця дата найчастіше вважається початком Першої світової війни. Закінчилась вона 11 листопада 1918 року.
Хто брав участь у Першій світовій війні
Антанта та її союзники: Франція, Британська імперія, Росія, США (з 1917), Бельгія, Італія (з 1915), Сербія, Румунія, Греція (з 1917), Японська імперія, Португалія (з 1916) та ін.
Центральні держави та їх союзники: Австро-Угорщина, Німецька імперія, Османська імперія, Італія (до 1915), Болгарія (з 1915), Персія (до 1917), Мексика (з 1917) та ін.
Після проведення мобілізації на початку війни збройні сили основних країн становили:
- Німеччини — 3,82 млн осіб;
- Австро-Угорщини — 2,3 млн;
- Росії — 5,34 млн;
- Франції — 3,78 млн;
- Великої Британії — 1 млн.
У Росії до початку війни було більше за всіх літаків — 263 (у Німеччині — 232).
Чому почалася Перша світова війна
Сучасні історики покладають відповідальність за початок війни в порядку спаду на Німеччину, Австро-Угорщину, Росію, Сербію, Францію, Британію.
Серйозних причин для початку бійні не було ні в кого. Між країнами були розбіжності, вони висловлювали різні претензії, але це не коштувало війни.

Братування російських та австрійських солдатів, 1917 рік
У війну вступили кревні родичі, які не зуміли і не хотіли домовитися — двоюрідні брати, онуки британської королеви Вікторії: імператор Німеччини (кайзер) Вільгельм II, король Британії Георг V та російський імператор Ніколай II.
Формальним приводом до війни став «Сараєвський замах». 28 червня 1914 року 19-річний боснійський серб Гаврило Принцип убив у Сараєво спадкоємця престолу — ерцгерцога Австро-Угорщини Франца Фердинанда та його дружину.
Франц Фердинанд був слов'янофілом і виступав за створення федерації з австрійських, угорських та слов'янських земель під заступництвом Габсбургів. Гаврило Принцип був членом організації «Молода Боснія», яка проголосила боротьбу за об'єднання всіх південнослов'янських народів в одну державу – Велику Сербію. Відень поклав провину за вбивство на Сербію, хоча не було жодних доказів цього.
5 липня Вільгельм II запевнив, що Австро-Угорщина може «розраховувати на повну підтримку Німеччини» в австрійсько-сербському конфлікті. Після цього майбутні учасники війни зробили багато заяв, були запеклі спроби якось домовитися.
Імператори Німеччини та Росії вели активний обмін телеграмами, у яких обговорювали можливі варіанти виходу із ситуації. Але Вільгельм II перервав спілкування, дізнавшись, що Росія таємно проводить мобілізацію.
1 серпня Франція та Німеччина оголосили про загальну мобілізацію. Після відмови російського уряду припинити мобілізацію Німеччина оголосила війну Росії.
3 серпня Німеччина оголосила війну Франції.
4 серпня Англія висунула Німеччині ультиматум, вимагаючи дотримання нейтралітету Бельгії, після закінчення терміну якого оголосила війну Німеччині.
Головні підсумки Першої світової війни
Війна закінчилася перемогою країн Антанти. Слід зазначити, що Німеччина не зазнала військової поразки, у країни просто закінчилася їжа, населення голодувало. Хоча вже після вступу у війну США стало зрозуміло, що перемогти Німеччина не зможе за жодних умов.
Головними повоєнними подіями стали такі:
- розпад Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій;
- Лютнева та Жовтнева революції, початок громадянської війни в Росії;
- Листопадова революція у Німеччині;
- війна за незалежність Туреччини;
- створення Ліги націй.
Скільки людей загинуло під час Першої світової війни
Точних даних про загальні втрати сторін немає. Розкид оцінок числа загиблих (військових та цивільних) — від 14 млн до 20 млн осіб.
Сумарні втрати Антанти вищі, ніж Німеччини та її союзників.
Військові втрати Антанти: 6 млн загиблих. Цивільні: 735 тис. загиблих внаслідок бойових дій та 7,2 млн померлих з інших причин. Наприкінці війни світ охопила пандемія іспанського грипу («іспанки»), від якої померли мільйони людей.
Військові втрати Четверного союзу: 4 млн загиблих. Цивільні: 228 тис. загиблих та 3,23 млн померлих.
Що відбувалося на території України наприкінці Першої світової війни
У ніч на 27 жовтня (9 листопада за новим стилем) 1917 року більшовики, які здійснили переворот у Росії, створили свій уряд — Раду народних комісарів (Раднарком). На той момент вже було створено Українську центральну раду. Вона засудила переворот у Петрограді, відмовилася визнавати владу Раднаркому та заявила про намір «вперто боротися з усіма спробами підтримки цього повстання».
7 (20) листопада проголосили створення Української народної республіки (УНР) у федеративному зв'язку з Російською республікою. Тоді ж заявили про включення до складу УНР територій, більшість населення яких становлять українці: Київська, Волинська, Подільська, Херсонська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська губернії та повіти Північної Таврії без Криму.

Німецькі війська зайняли Київ. Березень 1918 року
20 листопада (3 грудня) делегація Раднаркому розпочала у Брест-Литовську мирні переговори з делегацією австро-німецького блоку.
Лідери Української Центральної ради спочатку мали намір виконувати військові зобов'язання перед Антантою, проте Всеукраїнська рада військових депутатів вимагає негайно розпочати вирішення питання про мир «у згоді з народними комісарами та демократами інших частин Росії».
Історія участі представників України у переговорах у Брест-Литовську складна та заплутана. Головний підсумок: представники України вели переговори окремо від делегації Раднаркому та договір підписали самостійно.
Німці та австрійці довго не погоджувалися підписувати угоду, бо не розуміли, кому насправді належить влада в Україні: УНР чи більшовикам із урядом у Харкові. Прийняти рішення їх змусило тяжке становище з продовольством в Австро-Угорщині та Німеччині. 27 січня (9 лютого) 1918 року вони підписали мир із делегацією Центральної ради. В обмін на військову допомогу УНР зобов'язалася поставити Німеччині та Австро-Угорщині до 31 липня 1918 року 1 млн тонн зерна, 400 млн яєць, до 50 тис. тонн м'яса, сало, цукор та інші продукти.
З Росією Четверний союз підписав мирний договір 3 березня 1918 року. Російська сторона погодилася визнати мирний договір, підписаний з УНР, та вивести свої війська з української території.
Німецькі та австро-угорські війська зайняли всю територію України, а також Крим та частину прикордонних районів радянської Росії. За сприяння окупаційної адміністрації Павла Скоропадського оголосили гетьманом Української держави. Український парламент було розпущено.
Коли у листопаді 1918 року Центральні держави зазнали поразки у Першій світовій війні, факт підписання сепаратного миру з ними послужив погану службу УНР. Антанта вороже ставилася до утворень, які уклали сепаратний мир з її ворогами. Після цього територією України пройшла нова війна — громадянська, за підсумками якої більшовикам вдалося захопити владу.