Facebook Pixel

Невідома Гуцульщина: що подивитися в Покуто-Буковинських Карпатах

Невідома Гуцульщина: що подивитись в Покуто-Буковинських Карпатах

Невідома Гуцульщина: що подивитись в Покуто-Буковинських Карпатах

Покутсько-Буковинські Карпати — мальовничий гірський масив, який знаходиться в межах Івано-Франківської та Чернівецької областей. На його території розташовані Національний природний парк «Гуцульщина», Вижницький національний природний парк, Лунківський заказник та інші. Втім, регіон особливий не лише своєю живописною природою, а й історією: на цих теренах активно діяли загони опришків, УПА, підпілля ОУН.

Журналіст The Page пройшовся стежками Покуто-Буковинських Карпат і розповідає про найцікавіші місця.

Криворівня та навколо неї

Криворівня — одне з центральних сіл Гуцульщини. Тут є аж сім музеїв, котрі висвітлюють життя та побут місцевих жителів, мистецтво, ремесла тощо. Один із них навіть пов’язаний з творчістю відомого українського кінорежисера Сергія Параджанова.

Хребет Ігрець, вид на село Криворівня. Фото: The Page

Хребет Ігрець, вид на село Криворівня. Фото: The Page

Музей «Хата-ґражда»

Музей «Хата-ґражда» гуцульської господарки створили у хаті-ґражді родини Харуків, що була збудована в 1858 році.

Ця будівля — характерний для Гуцульщини тип садиби, коли житлове та господарські приміщення з'єднані між собою й утворюють замкнений прямокутний дворик. Не дивно, що саме хату-ґражду, як один з майданчиків для зйомки фільму «Тіні забутих предків», обрав Параджанов.

Музей «Хата-ґражда». Фото: Вікіпедія

Музей «Хата-ґражда». Фото: Вікіпедія

Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life

Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life

Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life

Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life

Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life

Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life

Музей «Хата-ґражда». Фото: Вікіпедія Thumb Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life Thumb Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life Thumb Музей «Хата-ґражда». Фото:verkhovyna.life Thumb

Втім, не лише відомий кінорежисер був дотичний до цієї хатини. Свого часу її відвідував Іван Франко, у якого, своєю чергою, гостювали Володимир Гнатюк, Михайло Коцюбинський та інші.

Музей Параски Плитки-Горицвіт

Музей Параски Плитки-Горицвіт — з вигляду звичайна гуцульська хатина, однак її стіни зберігають трагічну і водночас захопливу історію власниці цієї будівлі.

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: The Page

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: The Page

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua

Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: The Page Thumb Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua Thumb Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua Thumb Музей Параски Плитки-Горицвіт. Фото: localhistory.org.ua Thumb

Параска Плитка-Горицвіт — гуцульська письменниця, мисткиня, фольклористка, етнографиня, художниця і фотографиня. За своє життя вона була і перекладачкою в сільській канцелярії, і працювала в часи Другої світової в Німеччині, і зв'язковою УПА.

Параска Плитка-Горицвіт. Фото: The Page

Параска Плитка-Горицвіт. Фото: The Page

Зокрема, саме за сприяння діяльності ОУН-УПА у 1945 році її товарними ешелонами відправили до Сибіру. Дорогою туди дівчина відморозила ноги, і її залишили в уральському тюремному шпиталі. Від ампутації її врятував грузинський лікар, якого вона з подякою згадувала все життя. Парасці після цього довелося майже п'ять років пересуватися на милицях.

З 1947 року відбувала термін у спецтаборі в Спаську в Казахстані, а через 10 років її звільнили за амністією.

Музей присвячений творчості Параски Плитки-Горицвіт та розміщений у будинку, де вона жила і працювала.

Гора та хребет Ігрець

Між Криворівнею та сусіднім селом Буковець на однойменному хребті знаходиться гора Ігрець (1311 м).

Гора Ігрець. Фото: Ярослав Данилюк

Гора Ігрець. Фото: Ярослав Данилюк

Вона досить стрімка та, як і увесь хребет, майже без лісу. З вершини відкриваються краєвиди навколишніх гір: Покутсько-Буковинські, Гринявські, Кострич, Чорногора і Чивчини з Мармароськими відрогами.

Особливо добре видно Чорногору з сусідньої гори Бабіївка, яка знаходиться трохи далі по хребту.

Вигляд на Чорногірський хребет з гори Бабіївка. Фото: The Page

Вигляд на Чорногірський хребет з гори Бабіївка. Фото: The Page

Статуя Ісуса Христа на хребті Буковець Ріцький

Є на Гуцульщині й невелика частинка Латинської Америки — статуя Ісуса Христа на хребті Буковець Ріцький, яка нагадує знамениту скульптуру з Ріо-де-Жанейро.

Статуя Ісуса Христа на хребті Буковець Ріцький. Фото: The Page

Статуя Ісуса Христа на хребті Буковець Ріцький. Фото: The Page

Сама ж гора Буковець-Річківський (1060 м) – це суцільна полонина, тому десь із середини підйому вже видно всі сусідні гори на 360 градусів.

Вид з хребта Буковець Ріцький. Фото: The Page

Вид з хребта Буковець Ріцький. Фото: The Page

Терношорський Гук

Одним з найбільш популярних туристичних місць на Косівщині є водоспад Теорношорський Гук, який розташований на одній з правих приток річки Безулька.

Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія

Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія

Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія

Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія

Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія

Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія

Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія Thumb Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія Thumb Терношорський Гук. Фото: Вікіпедія Thumb

Водоспад багатокаскадний, кількість каскадів — 3, висота — 3 м. Він утворився в місці, де невеликий потічок перетинає скельний масив стійких до ерозії пісковиків. Поруч з ним є невеличке сірководневе джерело з характерним запахом, а сам струмок біля водоспаду має ерозійну яму овальної форми завглибшки близько 1,5 м, де в літню спеку можна охолодитися.

Подякувати 🎉