Безкрайнє поле Херсонщини. На обрії — лісосмуга. Треба наступати: чітко, стрімко й із найменшими втратами. Аеророзвідка підіймає в небо дрон і доповідає: у лісосмузі причаїлися окупанти, тому можна потрапити в засідку.
Ефективність операції залежить від технологічності підрозділу. Очі української армії — безпілотники. Вони допомагають виявити ворожі позиції та скоригувати артилерійські удари. Чим більше очей у наших бійців — тим більше воїнів повернуться додому неушкодженими.
Фонд «Сталеві крила» запустив збір на дрони для підрозділу, що воює на Півдні України. Його ціль — 50 тис. євро на український БпЛА «Ельф» і квадрокоптер Matrice 30T. Ці апарати допоможуть нашим хлопцям і дівчатам бачити окупантів немов на долоні та працювати артою точнісінько по гніздах ворога.
Можливо, ви вже стомилися донатити на «ще один дрон». У вас може виникнути питання: а що стається з тими, на які ми вже збирали? Разом зі «Сталевими крилами» з’ясовуємо, чому така техніка — це витратний матеріал на фронті.
Дрони збивають
Звісно, безпілотники — птахи високого польоту. «Ельф», на який збирає фонд, може наглядати за рашистським тилом із висоти 1500 м. Оскільки дальність вогню з АКМ по повітряних цілях до 500 м, ймовірність збити такий апарат зі стрілецької зброї вкрай мала. Але маємо визнати: хоча коптер — складна ціль та все-таки реальна. Особливо коли апарат проводить розвідку близько до землі або знизився через недостатній заряд батареї.
Дрони перехоплюють
Головна перевага БпЛА — дистанційне керування. DJI Matrice 30T може фіксувати та передавати дані про позиції ворога на відстань до 15 км, а БпЛА «Ельф» — у радіусі 35 — 60 км. Саме тому безпілотники зберігають життя військовим, яким не доводиться безпосередньо брати участь у боях. Однак радіокерованість — це й ахіллесова п'ята. Ворог може визначити діапазон частот і заглушити приймач дрона. Щойно безпілотник втрачає сигнал, він зупиняється в повітрі, адже не знає, куди летіти. Ворогу лишається тільки дочекатися, доки розрядиться акумулятор, і апарат впаде посеред поля чи застрягне в гілках дерев.
Дрони виходять з ладу
Ми всі сподіваємося, що ЗСУ продовжать контрнаступ і взимку. Нашим бійцям не позичати завзяття, але техніка може не витримати погодних умов. Скажімо, якщо дрон працює під дощем чи під час снігопаду, то волога може потрапити всередину корпусу й пошкодити механізм. Низькі температури шкодять батареям. До цих умов можна додати й шквальний вітер, що може знести апарат на висоті. Якщо відмовляє хоча б один із двигунів, безпілотник не може компенсувати вагу, виходить з ладу й падає на землю. Тому восени та взимку запускати техніку ризиковано, але від цього нікуди не подітися.
Безпілотників на війні потрібно якомога більше. Фото надане партнером
Дронів забагато не буває
Восьмирічний досвід «Сталевих крил» свідчить: для хлопців на передовій дрони — як повітря. Волонтери отримують запити мало не щодня, бо обладнання потрібно постійно поновлювати або ремонтувати. Фонд передає техніку конкретним формуванням, особисто комунікує з командирами та бійцями на фронті.
Також у волонтерів — пряма комунікація з постачальниками, що значно пришвидшує закупівлю та доставлення техніки. Вони готові мчати на позиції, тільки-но отримають необхідну техніку, на яку проводиться збір.
Найменший внесок має значення
Ціна БпЛА «Ельф» — 40 тис. євро, а Matrice 30T коштує 10 тис. євро. Але ці апарати можуть допомогти знищити російську техніку на мільйони. І річ не лише в розвідці позицій, які потім спопелятиме наша артилерія. Якщо скинути звичайну ручну гранату з безпілотника, то можна вивести з ладу танк чи БМП. А вибухівкою з дрона можна підірвати рашистів, які їдуть на автомобілі чи сховалися в окопах.
Орки не підуть самі, доки наша армія їх не прожене. Тому кожна ваша гривня на збір фонду «Сталеві крила» — удар по нечисті, що й далі тримає в полоні наші Південь і Схід. А кожен відвойований метр української землі — це й наша з вами заслуга.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
