За перше півріччя ринок страхування в Україні зріс на 23% — до 20 млрд грн валових страхових платежів. Фактично країна переживає ренесанс страхової галузі. Проте Держфінпослуг відзначає, що кількість скарг на страхові компанії продовжує зростати. Кількість страховиків, які несвоєчасно здійснюють виплати своїм клієнтам, постійно збільшується.
На тлі зростання ринку, який триває вже кілька років, новиною став продаж канадській Fairfax Financial компанії AXA, яка займала перше місце за обсягами страхування в країні. Новий власник, якому актив, за оцінками, обійшовся в $15 – 17 млн, перейменував AXA на ARX і почав готувати власну стратегію розвитку на страховому ринку.
Про те, що відбувається зі страховим ринком, що очікує колишню АХА і як обрати надійну страхову компанію, 
розповів голова ARX Андрій Перетяжко.
— Що, власне, відбувається на ринку страхування? Як він змінився останнім часом?
— Якщо ми говоримо про останні три-чотири роки, то тут очевидні дві тенденції. По-перше, ринок після кризи виріс. Цей ріст відбувається значно швидшими темпами, ніж, наприклад, інфляція або зростання ВВП. Це позитивно. Це означає, що і корпоративні клієнти, і фізичні особи починають повертатися до страхових послуг, захищати свої майнові інтереси, свій бізнес, своє здоров’я. Економічно ми ростемо швидше, ніж в цілому економіка України. Наприклад, ми вважаємо, що цього року класичний ринок страхування буде зростати приблизно на 15 – 20%, так само було попереднього року. Це позитив.
Друга тенденція не така позитивна. На жаль, з 2014 року страховий ринок продовжує залишатися «невичищеним». На банківському ринку Національний банк зміг провести реформи, зміг «почистити» ринок від неплатоспроможних, непрозорих банків, які займалися різними фінансовими схемами, брали участь у відмиванні коштів. У нашому секторі, на жаль, це ще не відбулося. Ми чекаємо на політичне рішення, яке б дозволило зробити те ж саме і у нас. Зробити систему такою, щоб вона відповідала вимогам європейського законодавства.
Тобто страхові компанії повинні бути прозорими, вони повинні бути капіталізовані, вони повинні дотримуватися принципів резервування під майбутні виплати. І вони повинні бути клієнтоорієнтованими – тобто ставитися до своїх клієнтів таким чином, як цього вимагають європейські стандарти: виплачувати страхові відшкодування в терміни, зазначені в договорі страхування. І взагалі думати про своє майбутнє на цьому ринку.
— На ринку сьогодні чимало компаній, які не проводять своєчасні виплати за страховими випадками. З чим це пов’язано?
— Для страхового ринку України 280 ліцензій, які сьогодні існують в реєстрі, – це забагато. Крім того, ми бачимо, що з 280 зареєстрованих компаній менше, ніж 100, реально працюють і надають страхові послуги. Тобто більше половини компаній – сплячі, які взагалі не здійснюють діяльність. На ринку є багато тих, хто дійсно будує довгострокові стратегії. Ті, хто професійно ставляться до своїх обов’язків, які думають про клієнта, які платоспроможні. Головним чином, це компанії з іноземним капіталом. Хоча є і українські компанії з українським капіталом, які намагаються відповідати високим стандартам надання страхових послуг.
Чому ми знаходимося в такій ситуації? Повертаючись до банківського ринку, зазначу, що там також було майже 200 банків на початок 2014 року, а на сьогоднішній день у нас всього 80 банків. Тобто коли регулятор почав дійсно вимагати капітал, вимагати прозорість кінцевих власників, вимагати резервування під майбутні ризики, виплати, то близько 120 банків пішли з ринку. Відразу змінилося ставлення до бізнесу і в акціонерів банків, і у людей, які співпрацюють з ними. Як тільки ринок став прозорим, регулятор зажадав платоспроможність, ліквідність, відразу ж ситуація змінилася кардинально. У страхуванні нам потрібні, в першу чергу, законодавчі зміни. Повинні бути внесені зміни в закони. В першу чергу, це закон про фінансові послуги. Це закон про страхування, який, до речі, дуже довгий час не змінюється. Ці та інші нормативні акти або закони, що регламентують діяльність регулятора фінансових послуг, ринку фінансових послуг.
Ми всі знаємо, що є так звана реформа СПЛІТ, тобто поділ функцій між комісією, яка є регулятором для страхового ринку, Нацкомфінпослуг, та Комісією з ринку цінних паперів і фондового ринку, і також Національним банком. Потрібен перехід в Національний банк страховиків і фінансових компаній. І перехід під нагляд Комісії з цінних паперів компаній, які займаються недержавним пенсійним забезпеченням. Ця реформа була заявлена ще в 2015 році. Верховна Рада прийняла в першому читанні закон. Але відтоді, на жаль, у другому читанні Верховна Рада не приймає це рішення. Хто є опонентом цієї реформи? Не можу назвати поіменно. Але загалом – це політики, які стоять за сумнівними страховими компаніями, які не хочуть, щоб вони потрапили під «чистку».
— Припустимо, я споживач страхових послуг, і у мене є проблеми з тим, що мені не повертають страхові виплати. Що мені потрібно робити в цьому випадку?
— Якщо ми говоримо про скарги, то на сьогоднішній день існує один механізм для всіх клієнтів страхових компаній і потерпілих — це регулятор, Нацкомфінпослуг. У нього є функції карати тих, хто винен. І клієнт або потерпілий може звернутися зі скаргою на страхову компанію, яка не виплачує чи відтягує момент виплати страхового відшкодування.
— Чи буде це ефективно?
— Я можу сказати, що регулятор переглядає кожну скаргу. Це факт. В принципі, у більшості випадків це ефективно. Може це не дуже швидко, але це ефективно. Якщо ми говоримо про обов’язкове страхування цивільної відповідальності, де є чітка регламентація строків виплат страхових відшкодувань, є відповідний закон, то в цьому випадку можна ще звернутися також в Моторне страхове бюро України. Якщо ми говоримо про майновий збиток та про суперечку між клієнтом і компанією за розмір відшкодування, то краще звертатися в суд. Він візьме до уваги ваш договір страхування, яким чином оцінювали збитки страхова компанія або експерт, чи це відповідає договору страхування, правилам страхування і так далі.
— Як обрати надійну страхову компанію?
— Два роки тому регулятор, Нацкомфінпослуг, вперше почав публікувати інформацію про всі страхові компанії. Поки що її недостатньо, щоб проаналізувати діяльність підприємства за тривалий період. Але там досить чітко видно, які виплати робить страхова компанія, скільки податків сплачує, чи прозора вона, а також хто її акціонер.
Загалом клієнт може провести простий аналіз і сказати, ця компанія дійсно виглядає надійною, а ця – ні. Але якщо говорити більш реалістично, то за останні 10 років ринок стабілізувався. На ринку є лідери, які вже завоювали довіру сотень тисяч, навіть мільйонів своїх клієнтів. І це видно, в тому числі і в рейтингу.
— На що звертати увагу в рейтингу?
— Відкриваєте і дивитесь перші десять компаній. Якщо протягом довгого часу їм довіряють клієнти свої гроші (а це не малі кошти), то, відповідно, це професійні компанії, які займаються цим досить професійно і давно. Подивіться на виплати, які вони роблять з цього виду страхування. Якщо виплати знаходяться на високому рівні, вони стабільні, то компанії можна довіряти. Але все ж таки раджу більше отримувати рекомендацій від людей, яким ви довіряєте і які насправді користувалися сервісом. Тому що вони вам можуть сказати, чи дійсно компанія пропонує адекватну ціну за високу якість сервісу
— Що буде з українським страховим ринком у найближчі рік-два?
— Український ринок страхування має великий потенціал до розвитку. Тому що на сьогоднішній день проникнення страхування в українській економіці дуже низьке. Це близько 1%. Коли в Східній Європі цей показник 2 – 3%, а у Західній Європі – близько 7%. Тобто потенціал зростання ринку дуже великий. Але потенціал буде залежати від трьох речей. Безумовно, від росту економіки. Від платоспроможного попиту – наскільки у людей буде достатньо грошей, щоб захищати своє майно, своє здоров’я, своє життя. І третє — від репутації страхових компаній в Україні.
Фото: Перша шпальта
— Ви готуєтеся до чергової економічної кризи? Думаєте, вона буде?
— Ми стежимо за аналізом, який роблять світові компанії і аналітики. Ми знаємо точно, скільки у нас зобов’язань, які прив’язані до валюти – до долара, до євро. І ми знаємо, скільки зобов’язань у нас в гривні. Тобто наша інвестиційна політика залежить від того, скільки нам потрібно буде виплачувати своїм клієнтам через місяць, два, через рік. І від цього формується наш інвестиційний портфель. Наприклад, сьогодні наша пропорція – приблизно 40% на 60%. Тобто 40% нашого інвестиційного портфеля — це інвестиції у твердій валюті. І 60% — це інвестиції в українські гривні. Це державні облігації ОВДП і це депозити в провідних міжнародних та українських банках.
— За останні кілька років займатися бізнесом в Україні стало простіше чи складніше?
— Я вважаю, що однозначно легше. Ми бачимо, як бізнес все більше цікавиться інвестиціями. Багато хто розширюється. Не у всіх сегментах, але в деяких, наприклад, у ІТ або агробізнесі. Але позитиву недостатньо для того, щоб зрушити економіку з місця. Це невеликий темп зростання ВВП, який ми бачимо сьогодні. Якщо ми говоримо про іноземні інвестиції, які є ключовим фактором для зміни цієї тенденції, то сьогодні фактично їх немає.
— Чому?
— Ризики. Люди бачать ризики, інвестори бачать ризики. Політичні, зовнішні ризики. Перший фактор – війна і тиск країни-агресора. Другий фактор — це наші внутрішні політичні ризики. Сформується уряд, Верховна Рада. Чи будуть вони дієздатними для того, щоб приймати рішення, чи будуть продовжені реформи? Це поки що питання. Третє — це корупція. Фактор, про який говорять всі інвестори. Якщо сьогодні ви знаєте, що є ризик, що до вас прийде хтось і випише вам штраф, який з’їсть ваш прибуток за увесь рік, то це не підвищить вашу впевненість у необхідності інвестувати. У нас, наприклад, був судовий процес з податковою, який тривав понад двох років. Ми дійшли до Вищого суду, виграли його. Тільки після цього ми списали ті штрафи, які нам наклала податкова.
— Вас купила канадська група Fairfax Financial. Чому взагалі сталася ця угода?
— Група АХА кілька років тому ухвалила рішення про те, що вона зменшує присутність на невеликих і не швидко зростаючих ринках. Україна, на жаль, відноситься до такого ринку. Тобто ринок страхування не дуже великий для такої світової групи. Він не швидко зростаючий, плюс політичні ризики, які присутні на сьогоднішній день в Україні, не дають впевненості будь-якому інвестору, який присутній тут.
Тому було прийнято рішення знайти нового акціонера для нашої компанії. І минулого року, після раунду переговорів з різними представниками страхового бізнесу з різних країн, переможцем у цьому тендері стала канадська група Fairfax, яка вже присутня в Україні і як власник страхової компанії. У 2015 році Fairfax вже купила компанію «QBE Україна», яка сьогодні носить назву Colonnade. Група також розміщує частину інвестицій в Україні, володіє деякими великими пакетами у великих агрокомпаніях.
Тобто Fairfax вірить в Україну в довгостроковій перспективі. І будучи страховиком, звернула увагу на нашу компанію і запропонувала одні з найкращих умов для купівлі. Тому в жовтні відбулося підписання, у лютому угода була закрита.
—Яка сума угоди?
— Сума угоди офіційно не розголошується. Але можна сказати, що сьогодні ми говоримо про десятки мільйонів доларів.
— У вас будуть інвестовані додаткові гроші?
— Наша компанія працює на ринку 25 років. Протягом останніх 11 років ми працювали під брендом АХА. З них 9 років компанія була прибутковою. Ми сьогодні не маємо потребу в додатковому капіталі. Ми продовжуємо залишатися прибутковими для своїх акціонерів. Тому поки що мова про додаткові інвестиції не йде.
— Якою за підсумками цього року у вас буде EBITDA?
— Минулого року ми показали рекордний прибуток. За міжнародними стандартами близько 160 мільйонів гривень чистого прибутку, що складає приблизно 40% нашого капіталу. Але це був рекордний результат. Цього року, у зв’язку з додатковими інвестиціями в ребрендинг, прибуток буде меншим, але він буде не меншим, ніж 15 – 20% ROI до нашого капіталу.
— Як зміниться ваша стратегія після продажу?
— Стратегія компанії не змінюється. Вона націлена на те, щоб зростати. Але це зростання має приносити прибуток. Ми повинні відповідати запитам акціонерів за рівнем прибутковості на вкладений капітал.
