10 жовтня Україна пережила одну з наймасовіших ракетних атак. росія вдарила по Києву, Дніпру, Львову та іншим містам країни. Загинули люди, постраждала критична інфраструктура та культурна спадщина.
31 жовтня росіяни повторили масовану атаку. Українські сили ППО збили 44 з 50 ракет держави-терориста. Однак чимало будинків у Харкові, Києві, Львові та інших містах залишилися без світла.
Графіки примусових обмежень можна порівняти з анестезією, яку застосовує лікар, щоб зробити пацієнту операцію.
Чи готова енергетична система України до зими, чи довго доведеться сидіти без світла, чи захищена критична інфраструктура від ракетних ударів? SPEKA поговорила з членом правління НЕК «Укренерго» Олексієм Брехтом, який відповідає за експлуатацію та розвиток мережі.
Про наслідки ракетних ударів по енергооб`єктах
10-11 жовтня рашисти здійснили найбільшу за європейську історію атаку на цивільні енергетичні об'єкти. Упевнений у цьому, тому що до Другої світової війни не було таких розвинених енергосистем, а після — не було таких масштабних війн в Європі, як тепер в Україні. Ворог розпочав ракетну атаку проти енергосистеми ще у вересні, уразивши об'єкти високовольтної мережі на Харківщині. На жаль, тоді загинули двоє колег, які чергували на зміні. Попри це, наші ремонтні бригади та колеги з обленерго відновили енергоживлення в регіоні за добу.
У жовтні також відбулася масована атака на високовольтні підстанції «Укренерго» (10-11 жовтня), і географія уражень та ступінь пошкодження різноманітні: захід, центр, південь та схід України. На цьому росія не зупинилася і щодня здійснювала по декілька обстрілів енергетичних об'єктів.
Наступні дві масштабні атаки сталися 17 та 22 жовтня. Рашисти били по об'єктах генерації — електростанціях та високовольтних підстанціях «Укренерго». Ці варварські напади на цивільну інфраструктуру здійснювали крилатими ракетами та іранськими дронами. На деяких об'єктах від 10 жовтня було до п'яти прильотів. У нас є підстанції, на які прилітало до 10 ракет та 2-3 дрони.
Ми впевнені, що цілі для російських військових допомагали обирати російські енергетики. Підстанції «Укренерго» — це комплексні високовольтні об'єкти площею від 6 до 40 га. Треба бути спеціалістом, інженером, щоб знати, куди вдарити, аби завдати максимальної шкоди.
Після нашої перемоги «Укренерго» сприятиме тому, щоб на лаві підсудних опинилися не тільки російські військові, але й спеціалісти, що їм допомагали нищити українську енергосистему та вбивати моїх колег.
Про ремонтні роботи на пошкоджених енергооб’єктах
Ворог веде з нами нечесну та підступну гру: на ремонт та відновлення енергетичних об'єктів потрібно більше часу, ніж на те, щоб вдарити новою партією ракет по підстанціях. Ступінь пошкоджень настільки різний, що в одних місцях аварійно-відновлювальні роботи тривають кілька днів, а в інших потрібні місяці.
Поки складаються резервні схеми, на ураженому об'єкті працюють рятувальники та пожежники, після чого стають до роботи ремонтні бригади «Укренерго». Наприклад, у західних областях, де ворог масово уразив об'єкти 10-11 жовтня, протягом доби ми заживили майже 90-95% споживачів.
Ми сформували 70 оперативних мобільних ремонтних бригад, в яких працюють понад 1000 висококваліфікованих фахівців. Люди зараз працюють 24/7, щоб у максимально стислі терміни відновити стабільне енергоживлення.
Також до повномасштабного вторгнення ми попрацювали над створенням суттєвої матеріально-технічної бази. Тому зараз ми використовуємо наш парк трансформаторного обладнання, релейного захисту та ін. Але, вочевидь, з наростанням інтенсивності атак наш склад потребує поповнення. «Укренерго» звертається по допомогу до європейських колег, які з перших днів війни надають нам технічну допомогу.
Про відключення електроенергії в Україні
Українська енергосистема поранена, але швидко оговтується від травми. Мовою енергетиків, система збалансована та стабільно працює, також ми об'єднані з європейською енергосистемою ENTSO-E і продовжуємо паралельну роботу з нею. Що таке збалансована енергосистема? Це означає, що у кожний момент часу виробництво електроенергії має дорівнювати споживанню. За цим балансом цілодобово стежить диспетчерський центр «Укренерго».
Через масовані атаки росіян на енергосистему ми відчуваємо дефіцит потужності через пошкодження блоків електростанцій (тобто електроенергії виробляється менше ніж споживається), і в деяких регіонах ще є проблеми з видачею цієї потужності, тобто проблеми в мережі через пошкодження в результаті обстрілів.
Водночас через сезонне зниження температури зростає споживання електроенергії, особливо у пікові ранкові та вечірні години. Для того щоб уникнути більш масштабної аварії, не допустивши перевантаження обладнання в мережі, та втримати баланс у системі, диспетчер «Укренерго» вимушений віддати команду на впровадження графіків примусових обмежень споживачів.
Я часто читаю у пресі, що такі примусові обмеження називають блекаутом у тому чи іншому регіоні. Для енергетиків блекаут — це неконтрольована аварія, яка сталася в результаті пошкоджень або дисбалансу в системі. Саме для того, щоб уникнути блекаутів, диспетчери застосовують тимчасові та контрольовані заходи на обмеження споживання у певні години доби. Це дозволяє зняти додаткове навантаження на високовольтну мережу, яка зазнала уражень, ці заходи також дозволяють нашим ремонтним бригадам швидко проводити відновлювальні роботи.
Коли людина оговтується від хвороби чи травми, після того як лікарі вивели її з критичного стану, ви не змусите її бігти крос або піднімати якусь надмірну вагу, тому що організм у стані відновлення це не витримає. Так само й енергосистема потребує часу для відновлення. Тому дуже важливо дотримуватися ощадливого режиму споживання електроенергії.
Про відключення світла поза за графіком
Диспетчерський центр «Укренерго» не застосовує графіки відключень та не вказує, якого споживача та коли вимкнути. Диспетчер «Укренерго» на екрані монітора не бачить конкретних споживачів чи якісь заклади або установи. Він бачить обсяг споживання у мегаватах по країні або у конкретному регіоні. Коли диспетчер бачить, що споживання буде перевищувати можливості наявної генерації або мережі, він віддає команду операторам розподільчих мереж, тобто обленерго, застосувати графік аварійних відключень та доводить їм обсяг обмежень у мегаватах.
Графіки, які складають обленерго щороку заздалегідь, погоджуються з місцевими органами влади, доводяться до «Укренерго» та впроваджуються наказом Міністерства енергетики. «Укренерго» дає команду на застосування графіка аварійних відключень на певний обсяг мегават, обленерго відключає групи споживачів по черзі. Які споживачі в якій черзі, вирішує обленерго.
Оскільки такі відключення є аварійними, у обленерго є лише 10-15 хвилин, щоб знизити споживання до того рівня, який довів до нього наш диспетчерський центр.
«Укренерго» разом з Офісом президента, Міненерго та обленерго попрацювали над тим, щоб змінити аварійні графіки відключень на планові. Диспетчерський центр буде доводити обсяг обмеження обленерго з сьогодні на завтра. Тож розподільчі компанії зможуть застосувати графіки, які більш рівномірно розподіляють відключення між споживачами, і зможуть більш чітко їх дотримуватися.
Про готовність українців економити світло
Ми бачимо, що наші громадяни свідомо підійшли до закликів економити. У середньому по країні в різні дні у вечірні години максимального споживання ми бачимо економію у 5-10%. Для енергосистеми, яка потребує відновлення, це суттєві обсяги, які дозволяють тримати енергосистему збалансованою, а нашим ремонтникам працювати. Ми також бачимо, що такі заклики підтримує місцева влада і бізнес. Підприємства переносять графік споживання на ніч, де це дозволяє виробничий цикл, виключають вивіски, сітілайти, рекламу. До речі, вихідні (29 та 30 жовтня) ми пройшли переважно без примусових обмежень споживання. Одним із суттєвих чинників, який дозволив це зробити, була економія з боку споживачів.
Ми щиро вдячні українцям за те, що на енергетичному фронті вони стоять разом з енергетиками. Вісім місяців повномасштабної війни ми намагалися робити свою роботу так, щоб споживач її не відчував і у нього було світло.
Енергосистема довела свою стійкість під час тритижневої ізольованої роботи від енергосистем ворожих країн. «Укренерго» також успішно приєднало енергосистему до європейської мережі, і тепер ми є частиною єдиного європейського енергопростору.
Ми не знаємо планів росіян, але за характером останніх атак, гадаю, вже всі зрозуміли, що зима буде надважкою. Зараз і ЗСУ, і енергетики працюють над тим, щоб протистояти ворожим ударам.
Ми знаємо, що робити, аби енергосистема працювала навіть під таким тиском, і також у нас достатньо компетенцій, щоб швидко усувати завдані обстрілами пошкодження. Наведу приклад. Після деокупації Київщини, Чернігівщини, Сіверщини, Сумщини наша інфраструктура, а це 15-20% енергосистеми, була суттєво пошкоджена. Наші ремонтні бригади разом із колегами з обленерго повністю відновили стабільне енергоживлення для цих регіонів за 1,5 місяця.
Про допомогу міжнародних партнерів
Хоча у нас велика матеріально-технічна база і поки вистачало внутрішнього ресурсу, європейські партнери також допомагають. Зокрема, це оператори систем передачі Німеччини, Бельгії, Данії, Польщі, Словаччини, Літви, які дуже допомогли на початку збройного вторгнення. Насамперед наші партнери прийняли та надали притулок майже 200 сім'ям наших співробітників.
Ми також отримували обладнання, матеріали. Наприклад, це провід, який найбільше потрібний для відновлення роботи мережі електропередач. Також це джерела безперебійного живлення, прожектори для роботи бригад уночі. Зараз ми в діалозі з партнерами щодо поповнення нашого трансформаторного парку, обладнання релейного захисту, вимикачів та роз'єднувачів.
Про підготовку фахівців під час війни
Ми багато часу приділяємо цим питанням. Особливо з урахуванням того, що майже вся компанія мобілізована на ремонтні роботи. До виконання завдань готові більш ніж 70 бригад, які миттєво залучаються до ліквідації аварійних ситуацій.
На жаль, під час війни іноді ціна стабільного енергоживлення країни — це життя енергетиків. Від початку вторгнення загинуло п'ятеро моїх колег безпосередньо на робочих місцях. Їх убили російські терористи ракетами або артснарядами. Троє з них загинули під час останніх масованих атак, які розпочалися 10 жовтня. А нещодавно на деокупованій території підірвалася наша машина з ремонтною бригадою та саперами. Є поранені та загиблі.
Масштаби пошкоджень, з якими ремонтним бригадам доводиться стикатися, величезні. Для розуміння наведу кілька прикладів.
Після деокупації Київщини, коли почали відновлювати високовольтні мережі, у 4-5 прольотах лінії знайшли та знешкодили 18 мін.
Після деокупації східних регіонів на одній з ліній електропередач знищено 19 опор, навколо мінні поля.
Тому є декілька категорій питань, які намагаємося вирішити. Це охорона праці, безпека та реагування під час повітряної тривоги. Навчаємо наш лінійний персонал, як визначити по трасі ліній електропередач наявність вибухівки. Наші ремонтники проходять навчання з гуманітарного розмінування. І до масованих атак ми почали їх вчити тактичної медицини.
Коли гинуть колеги, це дуже боляче. Наші співробітники зараз виконують великий обсяг складних робіт, часто із ризиком для життя. Мене часто питають: а їм не страшно?
