Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

«Я не вірю в теорію змови на паливному ринку» – Сергій Куюн

Сергій Куюн. Фото: enkorr.ua

Сергій Куюн. Фото: enkorr.ua

Ціни на бензин, що склалися на сьогодні в розмірі 52 – 55 грн/літр і дизпаливо (ДП) 58 – 60 грн/літр є точкою рівноваги для ринку, але з надходженням нових обсягів нафтопродуктів вони знижуватимуться. Про це директор «Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн сказав 30 травня на брифінгу.

Про вихід на заплановані обсяги постачання говорити ще рано — він може відбутися в липні цього року, вважає експерт. Після брифінгу The Page поговорило із Сергієм Куюном, розпитавши про тенденції та рушійні сили на ринку палива.

На брифінгу ви сказали: є відчуття, що ми пройшли пік паливної кризи. Що дає змогу так вважати?

– Я бачу динаміку за АЗС принаймні в Києві. З ДП і автогазом ситуація значно покращилася, черг за ними майже немає, але залишаються проблеми з бензином.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Досягнуто певну рівновагу між попитом і обсягом постачань навіть за окремими марками – дуже крихку. Розслаблятися поки що немає підстав.

Чи є якісь запобіжники, щоб подібна криза не повторилася?

- У країні йде війна, а це завжди форс-мажори, якісь сюрпризи, які важко передбачити. Ворог веде обстріли інфраструктури, що постійно тримає ринок у напрузі. Це щодо нашої внутрішньої ситуації.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Якщо говорити про зовнішній ринок, то не можна бути впевненими навіть у налагоджених, відпрацьованих маршрутах постачання. Наприклад, зараз ідуть повідомлення з Румунії, Болгарії, що в умовах сезонного зростання попиту вони надаватимуть перевагу внутрішньому ринку, а це означає, що кількість «вікон» для українських танкерів буде зменшено.

Потрібно шукати нові маршрути. А кожен новий напрямок, маршрут – це довга копітка робота з вибудовування логістики.

Якщо коротко, то нам необхідно й надалі знижувати споживання та паралельно збільшувати постачання.

Іноді можна чути припущення, що дефіцит на ринку палива багато в чому спровокували самі його оператори, які були зацікавлені в скасуванні держрегулювання та зростанні цін. Як ви оцінюєте таку гіпотезу?

– Ця легенда не має жодного підтвердження. Усі бачать, як ідуть постачання, і що їх поки що елементарно недостатньо. Це бачить уряд. На початку травня перша віцепрем'єрка Юлія Свириденко перебувала з делегацією українських трейдерів у Варшаві, де проходив форум за участю польських, румунських, німецьких чиновників, постачальників палива, транспортних компаній тощо. Тому вона знає, які проблеми з логістикою є у Європі.

Навіть якщо повірити в теорію змови, чому паливо не з'явилося після скасування держрегулювання? Відповідь проста: його просто немає.

Проте ми бачимо, що за місяць удвічі збільшилася кількість імпортерів усіх видів палива. Після скасування цінових обмежень, коли в цьому процесі з'явилася економіка, багато компаній почали самі шукати паливо та імпортувати його. Це і є основним ефектом, який очікувався від скасування держрегулювання. Наступним етапом буде збільшення постачання. Крім того, підвищення цін має притишити ажіотажний попит — це ми також спостерігаємо.

На тлі порожніх АЗС закономірно пожвавився чорний ринок палива. У міру відновлення легального ринку він сам повернеться в колишні межі чи держава якось має допомогти йому скоротитися?

– Якщо ми говоримо про наявність спекулятивних пропозицій, то це є наслідком дефіциту. У міру того як ринок наповнюватиметься, різниця в цінах зменшуватиметься, а потім вартість палива має повернутися до об'єктивних показників. У будь-якому разі уряд завжди має можливість повернутися до регулювання, і ринок це знає.

Що зараз відбувається з трубопровідним постачанням нафтопродуктів з Угорщини, про можливості яких чиновники нещодавно бадьоро повідомляли?

– Поки що цих постачань немає, а з огляду на загальновідому позицію Угорщини було б навіть дивно на них так швидко розраховувати. Мене навіть дещо здивувала угода, якої досягла «Укртранснафта» щодо прокачування 35 тис. тонн. Так, це не власний угорський експорт, а транзит сторонніх ресурсів, які ще мають знайти українські компанії, але сам факт подібних домовленостей з угорцями людям із галузі говорить про багато що. За моїми даними, новому керівнику «Укртранснафти» поставлено завдання продовжити переговори з угорським концерном MOL щодо постачання в Україну. Ми маємо свої козирі в цьому діалозі — подивимося, чи зможе ними скористатися нова команда.

Ця труба призначена для перекачування бензину чи ДП?

– Насамперед ДП. Але сучасні технології дозволяють послідовно прокачувати однією трубою різні нафтопродукти. Але знову-таки є технічні можливості, але потрібні й ресурси, яких наразі немає. В ефірі звучали потужності обсягом і 100, і 200 тис. тонн на місяць — можливо, декого ввели в оману.

Наразі тривають активні дискусії щодо заборони постачання нафти до ЄС трубопроводом «Дружба». Схоже, її поки що не введуть. Але якби таке рішення ухвалили, воно якось позначилося б на Україні?

– Звичайно, ми втратили б гроші від транзиту нафти. Але якщо ми закликаємо інші країни піти на жертви, запроваджуючи санкції проти Росії, то й самі маємо бути до цього готові.

А чи не стало б нам важче купувати нафтопродукти через скорочення їхнього виробництва, адже кілька нафтопереробних заводів в Угорщині, Німеччині буквально сидять на трубі «Дружби»?

– Я впевнений, що європейські політики та економісти розуміють, що вони роблять. Рубати собі руку ніхто не буде. Є розрахунки й розуміння того, що обсяги нафти з РФ можна замістити.

На мою думку, Угорщина просто саботує цей процес. Питання не в тому, що угорцям немає де взяти іншу нафту, а в тому, що російську нафту вони отримують із великим дисконтом. У своїх звітах за 2015 — 2016 роки самі угорці писали, що їхня трубопровідна система готова забезпечити обидва заводи MOL не російською нафтою. А тепер вони кажуть, що такої можливості немає й потрібні якісь фантастичні мільярди євро інвестицій.

Отже, опір Угорщини запровадженню санкцій – історія суто політична. Бензин в Угорщині зараз дешевший, ніж у сусідніх країнах ЄС, на 30%. Тому політики просто бояться втратити свій електорат через зростання цінників на АЗС, хоча в цьому випадку ціна просто зрівняється із сусідами по ЄС. Не виключаю, що в цій історії є корупційний складник.

Як ви оцінюєте ідею зробити «Нафтогаз» вагомим гравцем на ринку АЗС?

- Я дуже скептично до цього ставлюся, бо ще не бачив ефективних державних гравців у цьому секторі. І вважаю, що завдання «Нафтогазу» не цим бізнесом займатися. Це нацкомпанія, що має хороші ресурси й призначена для розв'язання глобальних завдань. Наприклад, укладання великих контрактів на постачання палива в країну, продаж на оптовому ринку, створення нових транспортних коридорів, створення державних запасів. А заправні станції...

У нас що є проблеми на роздрібному ринку? Бракує АЗС чи немає конкуренції? На ринку Польщі працюють п'ять мереж АЗС, а в нас їх кількадесят. Конкуренція безпрецедентна, хоча й не завжди чесна.

Керівник НАК говорить про «брак довіри уряду до приватних постачальників», про нібито неадекватність цін, що виставляються. Ринок рік пропрацював в умовах жорсткого держрегулювання цін і контролю. Яка тут може бути неадекватність?

Сьогодні уряд бачить абсолютно весь рух на ринку, «паливний» штаб при Кабміні працює в щоденному режимі, усі контракти «на столі». Про яку недовіру може йтися?

Керівник «Нафтогазу» говорить, що власний роздріб допоможе їм зрозуміти економіку цього бізнесу та запропонувати об'єктивну вартість. Але в системі НАК давно є майже 20 власних станцій, там працюють професіонали — вони чудово можуть розповісти про всі нюанси цього бізнесу. Нагадаю також, що НАК – мажоритарний акціонер «Укрнафти», яка володіє однією з найбільших мереж АЗС у країні, яка традиційно працює в так званому економсегменті ринку. Відповідно цей «соціально відповідальний» кейс теж доступний для вивчення.

З огляду на те, що автозаправні станції дістануться НАК безплатно, як тимчасовий проєкт така програма «Нафтогазу» може мати місце. Але в перспективі він не має шансів стати ефективним на такому висококонкурентному ринку.

Коментарі

Всі новини