Дотепер власники земельних ділянок не мали права на повноцінну реалізацію свого права власності. Та вже з 1 липня 2021 року заплановано відкриття ринку землі в Україні.
Це має забезпечити вільний обіг землі (земель сільгосппризначення зокрема). Водночас подія передбачає нові питання та виклики, що можуть створити загрозу праву власності українців.
Задля повного розуміння новацій та попередження ризиків ми розглянули всі нюанси.
Одним із таких механізмів, що вже сприймається як належне, є інститути реєстрації земельних ділянок та права власності на них у відповідних державних реєстрах.
Громадяни, які вирішили після запуску ринку здійснити продаж свого паю, насамперед стикнуться з питанням, а чи зареєстрована їхня земельна ділянка в Державному земельному кадастрі?
Перевірити це можна, скориставшись Публічною кадастровою картою: достатньо ввести кадастровий номер або знайти ділянку безпосередньо на карті.
Якщо відповідь «так», питання знімається, якщо «ні» — необхідно буде заглибитись.
Згідно із законодавством, державну реєстрацію земельної ділянки здійснюють державні кадастрові реєстратори територіальних органів земельних ресурсів.
Державна реєстрація земельної ділянки
Процедура реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі регулюється законом «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру.
Для проведення реєстрації земельної ділянки необхідно подати державному кадастровому реєстратору заяву. З 10 червня 2020 року заяву та додатки до неї можна подати онлайн.
Звернутися з такою заявою мають право:
1. Особи, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (у разі передачі ділянки у власність чи користування з державної чи комунальної власності), або уповноважені ними особи.
2. Власники, користувачі земельних ділянок державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок).
3. Орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
До заяви обов’язково додаються:
— оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою (а саме позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов’язковій державній експертизі);
— електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель і є підставою для внесення даних до Державного земельного кадастру;
— документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.
Якщо заява та подані документи відповідають вимогам, визначеним законодавством, то державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті.
Він обліковує її шляхом реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй реєстраційного номера та фіксацією дати реєстрації.
Строк проведення державної реєстрації земельної ділянки на сьогодні становить 7 календарних днів.
Протягом визначеного строку реєстратор опрацьовує документи та здійснює державну реєстрацію:
— присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
— відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї;
— ставить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Документи повертаються заявникові.
Проставлення державним кадастровим реєстратором такої позначки є підставою для передачі документації на затвердження органу держвлади або органу місцевого самоврядування.
Державний кадастровий реєстратор на безоплатній основі також надає витяг із кадастру про земельну ділянку.
Про екстериторіальність: перемоги та зради
Саме після передачі підготовленого пакета документів до державного реєстратора виникали проблеми. Скажімо, реєстратор знаходив «помилки», вимагав непередбачені законом документи або й просто затягував реєстрацію.
Так громадянам натякали на необхідність фінансового сприяння. Щоб унеможливити зловживання з боку «місцевих царьків», держава запровадила принцип екстериторіальності.
Для нівелювання «місцевого колориту» до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки подавались оригінал проєкту землеустрою у паперовому та електронному вигляді.
Протягом одного дня система Держгеокадастру випадково вибирала орган, який здійснюватиме погодження проєкту землеустрою, та передавала йому всі необхідні документи. Рішення ухвалювали у порядку черговості.
Така система мала один недолік: у разі відмови суб’єкт звернення мав можливість усунути недоліки, але процедура починалася спочатку.
Незважаючи на це, пілотний проєкт продемонстрував ефективність. За даними Держгеокадастру, відсоток негативних висновків скоротився – 15% замість 40%.
Тому з 1 травня 2020 року Кабмін розширив перелік документації із землеустрою, на яку поширюється принцип екстериторіальності.
З травня документація із землеустрою подається лише в електронній формі з використанням ЕЦП. Висновки про розгляд отримуються також онлайн.
Також 10 червня стартував черговий дворічний пілотний проєкт щодо принципу екстериторіальності. Строк, який відведено на державну реєстрацію земельної ділянки, скоротили з 14 до 7 днів.
Вибір державного реєстратора відбуватиметься за принципом випадковості. Окрім того, удосконалюється механізм виправлення помилок у відомостях кадастру.
Спростилась процедура повторної подачі документів, а державна експертиза землевпорядної документації нарешті перейшла в онлайн.
Водночас 18 червня Держслужба з питань геодезії стикнулась із технічними проблемами. Сподіваємось, їх усунуть найближчим часом, система запрацює на повну, і жодних «зрад» не буде.
Реєстрація права власності
Після реєстрації земельної ділянки в кадастрі у власника виникає наступне реєстраційне питання — реєстрація свого права власності.
Якщо ділянка вже була зареєстрована в ДЗК, є велика ймовірність, що і в Реєстрі речових прав на нерухоме майно інформація про право власності відображена. Перевірити це можна онлайн за 33 гривні.
Під час реєстрації права власності на нерухоме майно так само працює принцип екстериторіальності.
Тож для реєстрації права необхідно звернутись до ЦНАПу чи нотаріуса в межах АРК, області, Києва та Севастополя з відповідним переліком документів:
— витяг із Державного земельного кадастру (ДЗК);
— копія та оригінал паспорта та ідентифікаційного номера заявника;
— підтвердження сплати адміністративного збору (210 грн у 2020 році);
— документ – підстава виникнення права на ділянку;
— довіреність, якщо документи подаються представником;
— оригінал та копія паспорта, ідентифікаційного номера представника, якщо документи подаються представником.
Витяг із Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у разі, якщо документи містять інформацію про кадастровий номер.
Стандартний строк розгляду поданих документів — 5 робочих днів. За результатами має бути видано витяг із реєстру.
Однак варто пам’ятати, що рішення державного реєстратора розміщується на сайті Мінюсту та має таку саму юридичну силу, що й паперове підтвердження.
Крім того, Мінюст передбачає можливість пришвидшеної реєстрації за 2, 24 та 48 годин — за додаткову плату. На цьому реєстраційні відносини між державою та громадянином можна вважати завершеними.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
