«Роблю все можливе, щоб кожен мріяв жити в Україні» — ровесниця Незалежності

військовий медик роти вогневої підтримки

Напередодні 24 серпня поспілкувався з ровесницею Незалежності Наталею Ломакіною. З початку повномасштабного вторгнення дівчина стала на захист Батьківщини. Зараз вона – військовий медик роти вогневої підтримки 244 батальйону 112 бригади ТРО. Ми розпитали Наталю про те, як змінювалось життя з її дитинства і дотепер, які вона бачить можливості в державі та чи планує вона залишатись в Україні після війни.

Наталя Ломакіна, військовий медик роти вогневої підтримки 244 батальйона

Про українську і російську мови в освіті

Я народилася в Дніпрі (колишній Дніпропетровськ) у російськомовній родині. У 2009 році закінчила школу в Харкові. Хоч школа і вважалася українською, але більшість педагогів викладали свої предмети російською. Адже української вони здебільшого просто не знали чи знали погано.

Після школи я вступила до Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. У ВНЗ викладання теж велось 50 на 50 – частково українською, частково російською. Завжди були проблеми з книжками українською. Підручники були тільки російськомовні, тож доводилось постійно перекладати матеріал і записувати в зошит.

Як змінюється і куди рухається Україна

Україна здобула Незалежність лише в 1991 році, втім, наша країна має тривалу та багату історію. За роки Незалежності відбулося безліч змін, які вплинули на наше життя. За останні 32 роки відбулась остаточна зміна світогляду, наша країна стала на проєвропейський курс розвитку. Ми подолали безліч викликів та продовжуємо це робити щодня, як на фронті, так і у цивільному житті, відстоюючи територіальну цілісність та прогресивний напрямок руху України.

Хочу доповнити цю думку цитатою з вірша Ліни Костенко:

«І все на світі треба пережити.

І кожен фініш — це, по суті, старт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт».

Наталя Ломакіна, військовий медик роти вогневої підтримки 244 батальйона

Я вважаю, що головна наша ціль – це тримати курс на боротьбу з корупцією, розбудову сучасних інституцій та покращення бізнес-клімату для створення привабливих умов для роботи бізнесу та залучення інвестицій в Україну. Тоді Україна буде найкращою країною в Європі.

Ми платимо найвищу ціну для того, щоб Україна була першою в Європі. Для нашого народу незалежність та свобода – серед найвищих цінностей, які ми захищаємо ціною власних життів.

Розвиток України після війни

Після війни в Україні буде багато можливостей і викликів. Потрібно буде:

будувати нову країну на новому суспільному договорі, де корупція неприйнятна, де права Людини і справедливість є найвищим благом
замість відбудовування старої інфраструктури і системи державного управління – створити дещо принципово нове: нову міську інфраструктуру, нову енергетику і промисловість, нову прогресивну систему освіти, нові адаптивні державні інститути – і так у кожній сфері
забезпечити комфорт для ведення діяльності глобальних корпорацій
зробити країну з високою якістю життя громадян
створити умови для залучення в країну інвесторів з усього світу.