Moody’s знизило довгострокові кредитні рейтинги України та змінило прогноз на «негативний».
Як пояснюють в агентстві, це рішення обумовлено підвищеними ризиками стійкості держборгу через вторгнення Росії, яке «йде до більш затяжного військового конфлікту», ніж очікувалося на початку.
Там вважають, що у 2022 році реальний ВВП України скоротиться приблизно на 35%. Деякі втрати ВВП, зазначають в агентстві, можуть бути «незворотними», незважаючи на поступове відновлення, яке розпочнеться у наступному році.
Також Moody’s оцінило потреби України у фінансуванні у 2022 році приблизно у $50 млрд (35% ВВП 2022 року) та спрогнозувало зростання держборгу приблизно до 90% ВВП.
Очевидно, щоб виправити критичну ситуацію, яка склалася, Україні необхідно терміново міняти підходи до управління держфінансами, зосередивши увагу на наступних напрямках: реструктуризації боргу (1), збільшенні доходів (2), зменшенні видатків (економії) (3).
1) Необхідно розпочати переговори з західними партнерами щодо реструктуризації комерційного боргу. У будь-якому разі, якщо чекати розвитку подій самоплином, то доведеться займатися реструктуризацією за несприятливих для боржника умов.
2) За ситуації, що склалася, неможливо збільшити доходи держбюджету лише за рахунок підвищення ефективності адміністрування. Потрібно розширювати базу оподаткування:
· У цьому сенсі виглядає перспективним введення експортного мита на зернові. Також необхідно нарешті перевести сільгоспвиробників зі спрощеної на загальну систему оподаткування. Те, що необхідно було зробити ще до початку війни. На жаль, поки смажений півень не клюне…
· Окремо варто виділити введення суперакцизів на транспортування російського газу українською газотранспортною системою. Ворог повинен сплачувати по-максимуму.
· Скасувати будь-які обмеження на продаж алкоголю, крім продажу військовослужбовцям, членам ТРО, але при цьому суттєво збільшити акциз, як, втім, і на сигарети.
· Підвищити ставку ПДВ (до 27%) на купівлю так званих предметів розкоші: нові авто, ювелірні вироби, побутову техніки вартістю від 20 тис. грн.
3) Зменшити видатки можна за рахунок призупинення пільгового кредитування великого бізнесу, що збереже близько 10 млрд грн щомісяця, а також пільгового розмитнення, що, у свою чергу, зекономить 5 млрд грн щомісяця.
Крім того, зважаючи на війну, потрібно продовжити реформування фіскальних органів:
· оптимізувати кількість персоналу у податковій та на митниці, тим більше, що значна частина персоналу перебуває на вимушеному простої. Як результат, ввести принцип «сплатив і спи спокійно» щодо 95% платників податків, а також збільшити строки давності перевірок до 6 років;
· перенести бази даних податкової до однієї з країн ЄС, наприклад, Польщі;
· або врешті-решт запустити, або розформувати БЕБ та передати його функції до ДБР та НАБУ, але при цьому провести аудит його діяльності.
Текст опубліковано за згодою автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора