Ринок оренди житла постраждав куди більш істотно, ніж первинний і навіть вторинний сегмент.
Справа в тому, що ще під час торішнього локдауну він просів обсягом у середньому на 70% у столиці й до осені, коли пішло відновлення, відкат був не таким помітним: відвоювати вдалося лише 40% втрачених обсягів. Це пов'язано з усталеним трендом віддаленої роботи: багато компаній навіть зі зняттям жорстких обмежень у 2020-му залишили співробітників на віддаленій роботі, а ті або відразу поїхали додому в регіони, або зі збігом часу прийняли таке рішення.
Другий нюанс: скорочення зарплат, зокрема, в тих бізнесах, які найбільш постраждали від коронавірусу:
- рітейл, а саме той, що не може похвалитися омнікальністю,
- ресторанна сфера,
- івент-сфера,
- сфера рекреації та туризму (готелі, спа-готелі).
Урізали зарплати на 30-40%, а потім далеко не всі роботодавці повернулися до колишніх окладів. Це вдарило по гаманцю співробітників, знімати квартири стало не по кишені. Вихід був — або виїхати з Києва, якщо працювати можна віддалено, або шукати варіанти на малій батьківщині, або відмовитися від одноосібної оренди на користь набираючого популярність формату flat-шеринга. Тому оренда однокімнатних у Києві скоротилася на користь трикімнатних варіантів.
У нинішній локдаун ринок оренди і так не може похвалитися обсягом попиту. Частина власників втратили орендарів через впертість (не готові були давати дисконт, розстрочку платежів у складний період), частина — через вимивання ринку. Жорсткість карантинних обмежень цього разу більш очікувана, ніж раніше, проте вона також негативно позначиться на ринку.
По-перше, поїдуть нечисленні студенти. Найімовірніше, навіть якщо частина освітніх установ проводила заняття офлайн (це невеликий відсоток), до кінця навчального року вона піде все ж в онлайн. По-друге, приїжджі фахівці знову роз'їдуться. А влітку невідомо, чи вони шукатимуть і орендуватимуть квартири: як відомо, це мертвий сезон, попит відновлюється в серпні.
З огляду на ці факти термін експозиції збільшиться до 8-10 тижнів, зокрема, для однокімнатних квартир у спальних районах у старому житловому фонді.
Починаючи з осені 2020 року, ринок почав відновлюватися. Ціни зросли в межах 7-12% на первинному ринку, а на вторинному діапазон був трохи скромніше — 4-6%.
Сумарно в Києві ми вже бачили попит на якісні об'єкти зі свіжим ремонтом, набором необхідної техніки, розвиненою внутрішньою та зовнішньою інфраструктурою ЖК.
Але це стосувалося частини ринку оренди, обсяг цієї частини не перевищує 47% у загальній структурі. Решта — вторинний житловий фонд і дуже часто не найліквідніший. І тут, до речі, ситуація куди менш райдужна через низький попит і незговірливість власників.
Зараз обсяги найму далекі від показників 2019 року, деякі фахівці вже навряд чи повернуться до столиці та залишаться на віддаленій або очній роботі в регіонах, тому попит просяде ще. Це повинно позначитися на ціннику, якщо власники житла не хочуть простоювати 2-4 місяці, чекаючи орендаря.
У регіонах зростання вартості було хвилеподібним, у Львові та Одесі — сезонним і стихійним, і в окремі періоди перевищувало навіть київське. У Дніпрі та Харкові — менш помітне зростання цін на оренду квартир: у середньому 4-7% за період відновлення до зими 2021 року.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
