Можна багато говорити про корпоративне управління та порівнювати кандидатури, які призначаються на посади в держкомпанії, але найбільш промовистими є цифри.
Ця колонка — розслідування за відкритими даними про те, скільки зайвого пільгового газу Регіональна Газова Компанія Дмитра Фірташа отримала ТІЛЬКИ У ЖОВТНІ цього року завдяки зміні керівництва в Нафтогазі.
У березні 2021 року Нафтогаз (на чолі з Коболєвим) підписав із компанією ЙЕ-Енергія договір про постачання газу за фіксованою ціною (7,40 гривень за кубометр). ЙЕ-Енергія – це компанія з орбіти Дмитра Фірташа і подібний контракт дозволив групі РГК Фірташа ввести для населення фіксований річний тариф за ціною 7,99 гривні за кубометр. А влада змогла відзвітувати, що тримає ціни на газ під контролем (державники!).
Одразу після свого призначення на посаду голови Нафтогазу Юрій Вітренко розкритикував договір, укладений попереднім правлінням Нафтогазу. Вітренко заявив, що, хоча миттєво розірвати договір із ЙЕ-Енергія неможливо через штрафні санкції, сам Вітренко шукатиме альтернативного рішення. Щоб боротися з Фірташем, звісно!
Тому що були обґрунтовані підозри, що частина газу з постачань Фірташу була перепродана юридичним споживачам за ринковою ціною.
Про це говорив сам Вітренко у своєму пості.
«Фіксований наперед обсяг означав, що в окремі періоди постачальники отримували більше газу, ніж його споживало населення. Тоді частину газу вони могли перепродавати, заробляючи надприбутки й водночас спотворюючи ціноутворення на ринку промислових споживачів через «ліві» обсяги.»
Параметри договору Нафтогазу з ЙЕ-енергія не є секретними, але, про всяк випадок, тут я наводжу скриншот самого контракту з місячними обсягами споживання групи РГК з Фірташем.
У чому суть цього договору? З 1 травня, згідно з рішенням НКРЕКП, усі постачальники газу були зобов'язані перевести всіх своїх споживачів на контракти з фіксованою річною ціною. Група РГК мала зробити це теж, але не мала фізичної можливості (або переконала в цьому Офіс Президента). Тому постачальником для всіх побутових споживачів групи РГК мав стати Нафтогаз. І став. Саме на цих розрахункових обсягах споживання група РГК утримувала всіх своїх побутових споживачів, і якщо повірити Юрію Вітренко, з цих обсягів Фірташ ще трохи підкрадав, продаючи газ, отриманий ним по 7,40, за ціною 15-20-25 гривень. Важливо! З травня по вересень група РГК не виходила за рамки лімітів пільгового споживання (запам'ятайте це). Всім побутовим споживачам вистачало того газу, який йшов за цими контрактними обсягами.
У цій статті мова лише про газ для побутових потреб, який йде споживачам у газові конфорки.
Така історія тривала до кінця вересня. 23 вересня Кабмін (за відсутності Наглядової ради) постановою №1187-р дає добро Нафтогазу на взаємодію із новоствореною «балансуючою групою».
Що таке «балансуюча група»
Якщо відкинути технічну частину, то це просто поєднання ресурсу (газу) Нафтогазу, з якого збути беруть газ, така собі спільна ванна, з якої всі збути та приватні компанії беруть газ за фіксованою ціною.
Якщо говорити відверто, то це рішення не було альтернативним контракту з ЙЕ-Енергія. Вітренко казав, що це дозволило уникнути контракту з Фірташем. Але це не зовсім правильно, адже договори в рамках балансуючої групи були укладені Нафтогазом безпосередньо з облгаззбутами (тобто безпосередньо з газзбутами Фірташівської РГК та з іншими власниками облгаззбутів).
Насправді це рішення було абсолютно непотрібним і жодної особливої раціональної підстави не мало, тому що не могло виправити бізнес-практик Дмитра Фірташа та його групи РГК, не могло змінити ціну газу на європейському ринку та не змінювало цінових параметрів фіксованої річної ціни для побутових споживачів.
Навіщо ж був потрібен новий формат із балансуючими групами?
Спочатку існувала думка, що це було потрібно, щоб ввести для РГК заборону на перепродаж газу за рахунок прямих контрактів з облгаззбутами. Проте для імперії Дмитра Фірташа формальну заборону перепродажу неможливо проконтролювати. Адже він володіє одночасно і облгаззбутами, і облгазами (тобто і постачальниками, і транспортом, а отже, і внутрішнім обліком газу). Система Фірташа закрита (група РГК досі не передала коди побутових споживачів у загальну систему обліку, яка, ДО РЕЧІ, все ще не створена!) і НІХТО (поза групою РГК) точно не знає, кому насправді збути здійснили постачання такої кількості газу. Формальну заборону на постачання пільгового газу стороннім споживачам збути Фірташа можуть оминути, маніпулюючи показниками непомітно для будь-яких контролюючих органів.
То ж у чому справжня причина створення балансуючої групи?
Про це нам розповість звітність ФАКТИЧНОГО відвантаження газу на користь групи РГК за жовтень, яку я зібрав за даними Оператора Газотранспортної Системи України (у відкритому вигляді їх ніде не оприлюднюють, але у більшості гравців ринку вони є і досить легко перевіряються).
Як ви можете побачити зі скриншоту контракту вище, 350 мільйонів кубометрів на жовтень для потреб своїх побутових клієнтів РГК вважала більш ніж достатньою кількістю газу, і тому погодилася закріпити їх у контракті у жорсткій формі. Вистачало й населенню у конфорках, і трохи «лівачити». Знову ж таки, за словами самого Вітренка.
Проте вже у жовтні, після введення балансуючої групи, підприємства РГК фактично отримали на потреби побутових споживачів замість очікуваних максимальних 350 мільйонів кубометрів — цілих !490 мільйонів кубометрів! газу за пільговою ціною. У жовтні не було аномально холодної погоди, не було раптових заморозків (мінімальна температура не падала нижче +6°С), опалення стартувало за графіком. Сумнівно, що люди масово опалювали квартири запаленими конфорками (як я вже говорив, у статті мова йде лише про постачання на потреби побутових споживачів). То був звичайний жовтень.
Виникає логічне питання. Якщо в параметрах старого контракту (на думку Юрія Вітренка), «ліві» обсяги газу, які населення не вибирає, могли поставлятися групою РГК на ринок і поставлялися, то що сталося у жовтні, після «зростання» обсягів побутового споживання майже в півтора рази?!
Скоріш за все, ці обсяги і були поставлені групою Фірташа на його ж хімічні підприємства або іншим клієнтам за ринковою ціною.
Старий контракт не дозволив би їм цього зробити, адже максимальний обсяг, який відбирав Фірташ для нібито потреб побутових споживачів, був жорстко обмежений контрактом з ЙЕ-Енергією. 350 мільйонів у жовтні та ні кубометром більше! Тепер цього обмеження немає :) Зручненько :)
Порахуємо, скільки Фірташ міг отримати за перенаправлення цього пільгового газу стороннім клієнтам або власним підприємствам.
490 мільйонів фактичних мінус 350 мільйонів контрактних – це 140 мільйонів кубометрів абсолютно зайвого газу тільки за жовтень! Ці 140 мільйонів кубометрів Фірташ отримав за ціною 7,40 копійок (без ПДВ). У жовтні, за даними Української енергетичної біржі, вартість газу для юридичних осіб в Україні склала від 30 до 35 гривень за кубометр із середньою ціною приблизно 33 гривні за кубометр.
Без ПДВ це становить 27,5 гривень. Уявимо навіть, що Фірташ мав дисконт за «лівизну» або транзакційні витрати на обслуговування корупційних ланцюжків. Для простоти – нехай буде по 25 гривень за кубометр.
(25,00 — 7,40)*140 000 000 = 2 464 000 000 гривень.
Два мільярди чотириста шістдесят чотири мільйони гривень (прописом). За курсом 26 – це $94 мільйонів!
Саме стільки Фірташ поклав у кишеню завдяки боротьбі Юрія Вітренка з Фірташем. І це лише у жовтні! Офігіти яка у нас деолігархізація!
А Фірташ міг і в сховища закачати, аби продати навесні за ще вищою ціною. Міг реалізувати самому собі, адже продукція його хімпрому продається за ринковими цінами у всьому світі за валюту. Міг поставити юрикам на внутрішньоукраїнський ринок, адже їхня продукція теж продається за ринковою ціною. Все що завгодно міг зробити, адже населення цей газ не спожило і не могло б спожити ніяк, а отже він пішов ще кудись. І держава не може жодним чином проконтролювати, кому насправді пішли ці обсяги газу.
94 мільйони доларів мінімум. І це лише за жовтень, а попереду вся зима.
Непогано. Дуже непогано.
Залишається лише питання. Офіс Президента в курсі, скільки вони подарували Фірташу у жовтні, чи цю суму бачив лише Юрій Вітренко?
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора