Facebook Pixel

Як бути з проблемними довгобудовами

Вікторія Берещак
оглядачка ринку нерухомості

Мінрегіонбуд розробив проект закону, який має врегулювати довгобудови і проблемні недобудови.

Запропонований законопроект — це не перша спроба розгребти авгієві стайні довгобудов, яких по всій країні чимало. Йдеться не лише про сумнозвісні будинки Войцеховського і чималий спадок компанії «Еліта-Центр» в Києві, а й про точкові об’єкти в передмісті столиці, регіонах і невеликих містах.

Непоодинокі випадки, коли, здавалося б, нормальний спочатку об’єкт перетворювався потім на покинутий, бо забудовник не міг/не хотів виконати свої зобов’язання перед інвесторами.

Що пропонує законопроект?

По-перше, він визначає порядок віднесення об’єкта до довгобудови. Підставою до розгляду виконавчим органом місцевої влади є заява вкладника, а також копії договорів про інвестиції, документа про повну або часткову сплату коштів за квартиру.

Якщо підстави вважати ЖК таким є, орган місцевої влади надсилає письмовий запит забудовнику, а той вже, відповідно, зобов’язаний протягом десяти днів надати докази щодо можливості завершення спорудження та прийняття в експлуатацію об’єкта.

У законопроекті також прописано положення про збори вкладників, які можуть визнати об’єкт довгобудовою на підставі аудиту. Після чого міська влада має право звертатися до суду з позовом про вилучення довгобудови разом із земельною ділянкою, на якій вона знаходиться, на користь територіальної громади відповідного села, селища, міста для проведення конкурсу з визначення конкурсного замовника. Підстав для вилучення довгобудови і земельної ділянки всього дві: рішення зборів вкладників у об’єкт будівництва про визнання об’єкта будівництва довгобудовою або той факт, що замовник/забудовник не надав виконавчому органу інформацію щодо можливості завершення спорудження та прийняття в експлуатацію об’єкта будівництва. Може бути також і добровільне відступлення від прав власності на користь територіальної громади.

Далі — проведення конкурсу з визначення нового замовника. Що цікаво, в законопроекті навіть прописана низка економічних стимулів, серед них — надання пільг або звільнення конкурсного замовника від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Це дійсно може бути цікаво девелоперам, які, наприклад, вирішать зайти в об’єкт, провести реконцепцію і створити новий проект ЖК.

Можуть також бути виділені кошти з місцевого бюджету на завершення довгобудов, але, як показує багаторічна практика, їх кіт наплакав. Адже розмір визначає виконавчий орган, а статей витрат місцевому бюджеті і без цього вистачає. Гроші виділити можуть, але лише для окозамилювання. Тому треба розуміти, що інвестиції основні будуть від девелопера. Йому ж треба, щоб в результаті на об’єкті можна було заробити, тобто була достатня кількість вільних квартир для продажу.

З-поміж економічних стимулів — звільнення конкурсного замовника від орендної плати або земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у його власності або користуванні, а також забезпечення приєднання до інженерних і транспортних мереж без стягнення плати з конкурсного замовника.

Це може бути суттєвою перевагою для девелопера. Головне, щоб ці принади не стали поштовхом для наживи. Адже на земельній ділянці, передбаченій умовно для трьох будинків, може раптово вирости п’ять, що суттєво зменшить прибудинкову територію, позбавить мешканців комфорту і затишку.

Окрім того, треба зважати і на те, яким чином буде відбуватись реконцепція проекту, а вона у випадку з довгобудовами дуже потрібна. У законопроекті цей порядок не прописаний, а дарма.

Загалом, спроба хоч якось вплинути на проблему з довгобудовами викликає схвалення і надію, що питання може стати предметом конструктивних обговорень і пошуків рішень. Але в якій редакції буде прийнятий законопроект про довгобудови, як будуть втілюватись ці зміни, покаже лише час. Питання має бути на громадському контролі.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]