У той час як Україна продовжує своє героїчне протистояння російському вторгненню, важливою залишається допомога країні з боку підприємців та благодійних фондів. Адже війна коштує Україні мільярдів доларів, які необхідні для забезпечення оборони та підтримки (а надалі – відновлення) нашої інфраструктури.
Безперечно, колосальну допомогу та підтримку держава отримує від іноземних партнерів. За даними НБУ, від початку війни міжнародна допомога Україні перевищила 113 млрд євро. У 2023 році Україна очікує на $42 млрд міжнародної допомоги, наступного року – розраховує щонайменше на $37 млрд.
Попри те, варто не забувати і про внутрішні резерви. Згідно з дослідженням, за час війни приватні компанії перерахували на потреби оборони та на гуманітарні цілі 17,9 млрд грн (станом на травень 2023 р.). А допомогу благодійних фондів навіть важко оцінити, адже вона не зупиняється ні на хвилину.
Здорова та щаслива людина – процвітаюча економіка
Варто пам'ятати, що саме люди – чи не найважливіший чинник економічного розвитку будь-якої держави. Вони – це те, заради чого держава існує, адже вся економіка тримається саме на них. Тому чим краще забезпечені базові потреби її громадян (зокрема, житлові умови), тим краще працює економіка.
Згідно з рейтингом найщасливіших країн World Happiness Report 2023, Україна посіла 92-ге місце серед 137 країн. Звіт визначає найщасливіші країни та чинники, які впливають на щастя людей, зокрема: тривалість життя, здоров'я, ВВП на душу населення, соціальна підтримка, відчуття свободи при ухваленні основних життєвих рішень, щедрість людей, низький рівень корупції тощо.
Багато із цих показників напряму пов'язані з тим, в яких умовах проживає людина. Тому не менш важливим є і фактор благоустрою людини. Адже якщо вона не має комфортних умов для проживання, це негативно впливає на її як психічне, так і фізичне здоров'я. Як стверджують автори дослідження про вплив житлових умов на стан здоров'я, люди, які перебувають у поганих умовах, на 11% частіше відвідують лікарів.
Економічні вигоди від покращення здоров’я населення є досить значними, вони оцінюються на рівні $12 трлн до 2040 р., що становить загалом близько 8% світового ВВП, або підвищення цього показника на 0,4% на рік – такі підрахунки зробили автори дослідження «Prioritizing health: A prescription for prosperity» інституту «McKinsey Global Institute». Згідно з ним, таке економічне зростання є наслідком змін на ринку праці, а саме збільшення кількості працівників шляхом зниження рівня ранньої смерті, скорочення тривалості періодів тимчасової непрацездатності за станом здоров’я та більшої залученості здорових людей до робочого процесу, а також завдяки підвищенню продуктивності праці, що досягається завдяки покращенню фізичного і когнітивного здоров’я працівників.
Як благодійні ініціативи допомагають державі
Якщо відновлення зруйнованого житла та інфраструктури – це результат, який можна побачити безпосередньо, то поза світлом софітів залишається ще багато факторів впливу на економіку та добробут України. Зокрема, благодійники створюють додаткові робочі місця для українців, платять податки до державного бюджету, залучають до роботи локальних підрядників, навчають їх – діляться досвідом цікавих проєктів зі специфічними технологіями будівництва, закуповують матеріали у вітчизняних виробників.
Наведу кілька прикладів із практики БФ «Леруа Мерлен Солідарність» (далі – ЛМС).
Наш благодійний фонд ще на початку 2023 року ініціював проєкт із відновлення пошкодженого під час бойових дій 18-поверхового будинку в Ірпені. Робота тривала 8 місяців, адже після масштабних обстрілів (понад 20 прямих влучань) будинок опинився в катастрофічному стані і був непридатним до життя. Але зараз він виглядає як новенький – всі 1000 його жителів знову отримали «дах над головою» в своєму рідному місті. Генеральним підрядником при виконанні робіт виступила українська будівельна компанія – тобто локальний бізнес, який також сплачує податки та надає робочі місця.
Ще один приклад – це створення модульних будиночків для жителів сіл Горенка і Мощун, які теж зазнали чимало лиха, але стали героїчною перепоною на шляху російських військ до Києва. Проєкт ми реалізуємо з ГО «Громадський промінь майбутнього». В його рамках 26 сімей з Горенки та Мощуна будуть забезпечені власним житлом. Вартість проєкту становить 17 млн грн. Нещодавно ще 3 родини з Горенки, чиє житло було зруйноване минулого року під час окупації Київщини, стали власниками нових дерев'яних будиночків загальною площею 36 кв. м. кожен. Для співпраці ми спеціально обрали місцевого підприємця, який збирає будинки із української деревини за чеською технологією. Тож фінансуючи це будівництво, ЛМС не тільки повертає українцям втрачене житло та дарує надію на безпечне майбутнє, а знову-таки підтримує вітчизняний бізнес, забезпечує роботою працівників місцевого підприємства, створює ринок збуту для локальних постачальників будматеріалів та допомагає з наповненням державного бюджету.
І таких прикладів ми маємо багато.
Маленькі кроки задля великої мети: як повернути українців додому
Оскільки населення – головний рушій економічних процесів, то гуманістична мета благодійності одночасно стає рушієм зростання економіки. Проте українське суспільство, крім забезпечення гідних житлових умов, має ще одну нагальну потребу – повернення додому співвітчизників, які виїхали через війну з росією.
За інформацією Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, від початку війни за кордон виїхали понад 6,2 млн українців. Європейська комісія зазначає, що станом на початок серпня 2023 року в ЄС перебувають понад 4 млн людей. Хоча цифри, надані МЗС, трохи інші: на кінець червня понад 8 млн українців жили за межами держави, що фактично становить понад 20% від усього населення країни.
Очевидно, що міграція мільйонів українців негативно впливає на вітчизняну економіку. За попередніми оцінками в межах спільного проєкту Центру економічної стратегії, Центру економічного відновлення та Інституту демографії, відсутність ефективної політики з повернення мігрантів може спричинити дефіцит робочої сили у 3,1–4,5 млн людей до 2032 року. Кумулятивні економічні втрати за наступні десять років, згідно з цими розрахунками, можуть становити до $113 млрд. У дослідженні ЦЕС йдеться й про те, що «ключовими чинниками у повернення біженців додому після завершення конфлікту є безпека; наявність житла, куди можна повернутися; можливість заробляти на життя; порівняння загальних умов життя вдома та в країні їх перебування».
Відбудова України сприяє поверненню людей додому, що, безумовно, вплине на підтримку економіки. Адже це додаткова робоча сила, яка зараз вкрай необхідна для відновлення, підтримка і розвиток українських виробників, наповнення бюджетів шляхом сплати податків. І чим швидше ми зробимо Україну привабливою для повернення – тим краще, бо за статистикою, чим довше триває міграція, тим менше мігрантів повертається.
Наша задача, як фонду – не лише покращити умови життя українців, які потрапили у безвихідне становище під час повномасштабної війни, але й надавати їм робочі місця та повертати віру в майбутнє в успішній та комфортній Україні. І я впевнений, що активне відновлення країни за участі благодійних фондів, яке саме по собі є потужним рушієм економіки, буде також стимулювати громадян, які виїхали за кордон, повертатися у рідні міста та разом відбудовувати нашу державу.
Читайте також
Маркетолог + підприємець: формула ефективної співпраці, аби збільшити доходи бізнесу х2
Публічний чи приватний інтерес? Статус юридичних осіб у контексті антикорупційного законодавства
