Кабмін представив проєкт держбюджету на 2021 рік. Якщо швидко переглянути слайди й саму презентацію міністра фінансів, то складається враження, що знову найняли дорогого дизайнера замість гарного фінансиста. У більшості пунктів чистої води популізм: усе буде добре і грошей вистачить на все – і на соціалку, і на культуру, і на спорт, і на дороги і, звісно, на боротьбу з пандемією.
Упевнений, профільні експерти вже встигли оцінити багато сфер, тому хочу зупинитися на планах, які безпосередньо стосуються ринку нерухомості. Так, у проєкті передбачено забезпечення житлом більш як 30 тис. сімей. Як? Через іпотечне кредитування і фінансовий лізинг, про який, до речі, говорять уже, напевно, не менш як 10 років. Цифри, звісно, дуже красиві – ставка 7% і 5% відповідно, а максимальний строк кредитування цілих 20 років. Усе майже як у розвинених цивілізованих країнах.
Під «роздачу» 30 тис. квартир буде створена якась спеціальна організація. Але насправді Державна іпотечна установа вже й так є, і люди навіть отримують через неї квартири. Зараз на сайті ДІУ зазначено, що середньозважена ставка за портфелем рефінансованих ДІУ кредитів становить 14,56% річних. Нам же обіцяють удвічі менше. Без будь-якого сарказму скажу, що це дуже круто, тільки питання, як завжди, у тому, чиїм коштом це може бути реалізовано. Перефразую: хто за це заплатить?
З лізингом взагалі окрема історія. До речі, чим він відрізняється від іпотечного кредиту? Перше: до лізингових платежів уже включено всі додаткові розмиті комісії і страховки, відповідно немає одноразових щорічних платежів, а всі вони розподілені рівномірно за періодом. Друге: не ви володієте майном, а лізингова компанія оформляє його на себе. Бо, наприклад, якщо йдеться про іпотеку, навіть попри те, що ви винні банку гроші, ви є законним власником нерухомості.
У чому ризик? Традиційно, якщо ви прострочили кілька платежів, компанія має право розірвати договір практично без будь-яких компенсацій. Причому сама процедура є дуже простою, адже не треба «гратися» з отриманням майна назад. З огляду на це, впевнений, що після першого ж скандалу зі швидким виселенням людей лізинг житлової нерухомості в Україні стане таким же зарегульованим, а отже, і дорожчим, як і іпотечне кредитування.
Але головне — залишається незрозумілим, навіщо вкотре починати розмову про цей інструмент і навіть «вписувати» його до бюджету, якщо не розписаний механізм і не ухвалено відповідні закони. Я теж хочу, щоб українці жили в новому, гарному й комфортному житлі, але чомусь впевнений, що цей оптимістичний слайд так і залишиться на папері фактично без можливості реалізації.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
