В уряді неофіційно підрахували, що зволікання із земельною реформою коштуватиме Україні майже півмільярда доларів.
Очевидно, що закон про ринок землі Верховна Рада зможе прийняти у кращому разі через два місяці. До цього часу розглядати інші закони парламент не має права. Це стосується й закону, який не повинен дозволити Ігорю Коломойському повернути собі Приватбанк.
- Читайте також: «За» та «проти» введення ринку землі
Два цих закони є вимогами Міжнародного валютного фонду. Якщо Україна їх не прийме, то не отримає новий кредит. Ба більше, до нього прив'язані й інші великі дешеві ресурси — близько $1 млрд від Світового банку та 500 млн євро макрофінансової допомоги від Євросоюзу.
Нагадаю, що у травні Україні доведеться здійснити велику виплату за зовнішнім боргом. Міністерству фінансів треба повернути $1 млрд боргу за так званим «кредитом Байдена» (ці гроші були отримані в 2016 році під держгарантії США під мінімальні 1,8%).
Якби зараз у нас вже був перший транш МВФ, то повернути цей $1 млрд гарантій вдалося б всього під 3% річних.
Проте тепер Мінфіну, ймовірно, доведеться позичати таку суму на ринку, розповіло 
джерело в Мінфіні. Відповідні єврооблігації потрібно випускати щонайменше під 7% річних на 10 років. Різниця у відсотках між кредитом МВФ та облігаціями – 4%. Або щонайменше $400 млн за 10 років. Крім того, відсутність кредиту МВФ також ускладнить вихід на зовнішні ринки і приватним компаніям.
Така ціна затяжних голосувань Верховної Ради. Ціна популізму.
Але це не все. Крім збільшення витрат на борг, Україна втрачає ще й чималі інвестиції. Вони могли б прийти, якби земельна реформа під впливом популістів не приймалася в такому урізаному вигляді.
Адже тепер обсяг землі, який може бути в одних руках, скоротять до 10 тис. га. А іноземні компанії та банки не зможуть отримувати цю землю ні у власність, ні у заставу. Це, скажімо, для ЄБРР закриває кредитування аграріїв під заставу землі. Багато іноземних та українських компаній, які збиралися вкласти гроші в купівлю землі та нові виробництва, вирішили поки що почекати.
Все це помітно псує плани ще й Міністерству економіки. Адже у нещодавно презентованій Тимофієм Миловановим так званій Стратегії економічного зростання роль чи не головного драйвера зростання відводиться саме ринку землі.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
