Модний тренд зістарювання через додаток FaceApp натякає нам про швидкоплинність політичного буття. Завдяки алгоритму штучного інтелекту молоде і вольове обличчя в лічені секунди може перетворитися в морщинистого старого. Так і в житті. Всього один імпульс і злітають маски. Або навпаки, одягаються.
ЗЕ Команда провела нестандартну президентську кампанію і створила прецедент ефективної політичної діджитал-комунікації. Майбутній президент не використав класичних медіа-ресурсів таких як телебачення, радіо, друковану пресу, зробивши ставку на те, в чому добре розбирається шоу-бізнес, а саме в шоу. Instagram, Ютуб і трохи ФБ — ось основні канали комунікації Володимира Зеленського, які ретранслювали відпрасовані меседжі майбутнього Гаранта. Модно, стильно, молодіжно. Второваною цифровою доріжкою пішли і пропрезидентські Слуги Народу під копірку, використовуючи «позеленілу» стилістику бренду. Стадіон, як мовиться, так стадіон.
На парламентські вибори, судячи з стрічками в соцмережах, зараз йдуть абсолютно всі. І нові, але вже з величезним життєвим досвідом і старі, пройшовши процедуру омолодження знову на барикадах. При чому ефект справедливий для всіх учасників передвиборчих перегонів, всіх відтінків, гасел і орієнтацій. І вони всі підхопили «зелений» вірус: знімають ролики, в кадрі якого поважно прогулюються потенційні нардепи, вітаються з бабусями і обіцяють Києву велосипедні доріжки.
І якщо зі старими все зрозуміло, то звідки взялася нікому невідома раніше досвідчена молодість? Хто ці амбітні унікуми з екологічними проектами, волонтерськими медалями та дипломами з олімпіади з алгебри? Вони стоять за спинами досвідчених політиків і бізнесменів, а хто стоїть за їх спинами? Це мажори або реальні вундеркінди? Оточити себе молоддю — хороший хід. Тут мудрість і досвід в балансі з креативністю та енергією. Але який механізм відбору кандидатів? Хочеться вірити, що не рандомний і не родинний. Так, передвиборчий галас — відмінний привід заявити про себе і почати свою політичну кар’єру. Поки ти молодий, ти ще недостатньо цинічний, щоб повірити в те, що щось можна змінити. І навпаки. Вкрадливі маніпуляції політичних менторів легко сприймаються, як власна оригінальна ідея. Молодими легко керувати і направляти.
Відсутність досвіду — не порок, але передати кермо влади країною молодим або просто ментально незрілим, це все одно, що посадити дитину за кермо автомобіля. Хіба що це і є мета. Розбити автомобіль і отримати за нього страховку. Але це вже багаторівневі олігархічні гри. Державні менеджери себе дискредитували, оголивши свій зморшкуватий FaceApp, а молоді просто не здатні не робити помилок. Макаревич співав, що йому 300 років і він виповз із темряви, але в цьому посланні немає вікової дискримінації. Можна бути і інфантильним старим, але суть залишається на поверхні: досить гратися в мобільну молодість і старість, пора просто подорослішати.
Читайте також
