Навіщо іноземці купують нерухомість в Україні

оглядачка ринку нерухомості

Інтерес до дохідної нерухомості в Україні з боку іноземних громадян зріс — помітний стрибок стався за останні два роки. Якщо порівнювати з показниками 2018 року, то в загальній структурі попиту в Києві частка іноземних покупців збільшилася до 8%. У сегменті преміальних об'єктів або якісному бізнес-сегменті в центральних ділових районах столиці частка іноземців може становити 10–12%. Раніше ми говорили про 3–5% іноземців у загальній когорті покупців.

Львів та Одеса, як і раніше, борються між собою за пальму першості в розмірі частки іноземних покупців житла. Перемагає поки що Львів, але вже із суттєво меншим відривом. У Львові частка іноземних рантьє зросла до 18%, в Одесі — до 15%.

Київ та інші українські міста приваблюють іноземців передусім низьким порогом входження на ринок порівняно з таким у країнах їхнього резидентства. Ми маємо на увазі в першу чергу інвесторів із Туреччини, Ізраїлю, Азербайджану, а також громадян Німеччини, Китаю. Доходність оренди в їхніх країнах нижча за українську часом в 1,5 раза (нагадаю, в нас можна розраховувати на доходність до 15% річних, в середньому на 10–12%), а окупаються інвестиції у два-три рази довше. Це десятки років! В той час як в Україні можна вкластися в 10–15 років залежно від суми інвестицій, якісних характеристик об'єкта та рівня попиту на нього.

Ставку роблять передусім на добову оренду. Зазвичай купують або лоти в історичному центрі, або якісні формати комплексних житлових проєктів із високим рівнем сервісу, приватності та безпеки, багатопрофільною інфраструктурою, де задовольняються всі базові потреби резидентів.

У Києві особливий попит інвесторів мають Печерський, Шевченківський, Подільський, Оболонський райони. Вибирають зазвичай однокімнатні квартири в 50–60 кв.м, а також трикімнатні лоти з гарними видовими характеристиками, приватною терасою або зоною патіо. Популярні 12–25 поверхи.

Початковий поріг інвестицій становить у середньому $100 тис. Іноземці зазвичай не заходять на старті будівництва, але не відмовляються від початкових етапів, розраховуючи таким чином заощадити на нижчій ціні. Зазвичай вони заходять у новобудову, коли є мінімальна готовність, від 25% і вище.

Новобудови більш популярні, оскільки дають змогу заощадити або заробити внаслідок зростання вартості квадратного метра в процесі будівництва: 30–35% у сегменті комфорт-плюс (у форматах мініміста, екополісу, рекреаційних ЖК), а також до 40% в бізнес-класі (у форматах багатофункціональних комплексів, сервісних ЖК, поліфункціональних районів). Купівля з метою перепродажу також приваблює іноземних громадян, до того ж за останній рік-півтора навіть частіше, ніж орендна інвестиція.

Перед операцією замовляють юридичний аудит і повний супровід, але не завжди отримують якісну послугу, на жаль. Це пов'язано з хаотичністю ринку консалтингу в житловій нерухомості.

Натепер іноземні рантьє помітно не впливають на ринок житла, тому говорити про суттєве зростання цін на квартири х причини ажіотажного попиту не варто. Вірогідніше, намітилася тенденція підвищення інтересу та готовність інвестувати в українську нерухомість з причин високої прибутковості, зрозумілих процедур придбання та оформлення права власності.