23 грудня 2020 17:43

Погляди

Контрольований хаос в інформвійні. Як це працює

засновник IT-компанії BWN Group

Я багато років працюю у сфері безпеки персональних даних. У попередній статті для у рамках мого невеликого дослідження я розповів про фейки та провокативні меседжі, з якими ми стикаємося в повсякденному житті.

А сьогодні пропоную заторкнути питання технологій, які використовують в інформаційній війні.

Передусім потрібно чітко усвідомити, що більшість «фейків» та вочевидь безглуздих «вкидів» є частиною глобальних спеціальних психологічних операцій або спеціальних інформаційних операцій (далі — СІО).

З погляду людської психології та пропаганди, найефективніше доноситься та інформація, яка активно транслюється у «фоновому режимі». Тобто мозок сприймає звук, але не виділяє ресурсу на критичний аналіз почутого.

Пропоную докладно розглянути приклади найбільш використовуваних технологій і принципи їхнього застосування.

Проводячи аналогії, у сучасному світі інтернет, телебачення, радіо, програми та інформаційні комплекси є своєрідними автоматами, кулеметами та гарматами у війні.

Радіо та ТБ

Цієї осені Кримська правозахисна група провела моніторинг стану радіомовлення на тимчасово окупованій території України – в АР Крим. Результати більш ніж промовисті.

Значна кількість кримчан насправді повірила, що до них їдуть «правосєки».

Кампанія з «контролю над радіоефіром» проводиться окупаційною владою із залученням максимальних сил і коштів. Всупереч міжнародним конвенціям, зокрема рішенням Міжнародної конвенції електрозв'язку та Генеральної Асамблеї ООН.

Єдина мета такої політики – створення інформаційного вакууму та позбавлення населення доступу до альтернативних джерел інформації. І це має свій ефект!

Наприклад, до анексії Криму РФ активно нарощувала свою присутність в інформаційному просторі півострова, здійснюючи мовлення через супутниковий зв'язок, кабель і відкриваючи філіали своїх центральних федеральних ЗМІ.

А вже 9 березня 2014 року, за тиждень до так званого референдуму про приєднання Криму до Росії, було припинено мовлення українських телеканалів і радіостанцій із їхньою заміною на російські. Ці процеси тривають і тепер, що призвело до повного припинення діяльності каналу ATR на території АР Крим.

Одним із результатів таких дій стало поширення фейку про так званий «потяг дружби». Значна кількість кримчан насправді повірила, що до них їдуть «правосєки», і це створило додаткове підґрунтя для позитивного ставлення до введення РФ своїх військ.

Інтернет і телефон

Згадуючи про фейки в соціальних мережах та месенджерах, варто розглянути технологію їхнього поширення та впровадження.

Тактика «зерг-рашу» активно використовується для формування суспільної думки.

Ботоферми. Сотні акаунтів не тільки публікують наративи та «вкиди», а й підтримують, поширюють, викликають дискусії. Тобто знову створюють інформаційний галас, показують, що «не все так однозначно».

Головним інструментом тут стали сучасні технології. Простенький сім-банк на 32 картки дає змогу проводити цілу низку спеціальних інформаційних операцій.

Приклади їхнього використання найрізноманітніші — від масованого розсилання спаму до прямого впливу та сіяння паніки серед конкретних соціальних груп або жителів певних територій. Ось такі смс отримують військовослужбовці ЗСУ на лінії фронту.

Фото: mil.in.ua

До речі, навіть найпростіший сім-банк на «Розетці» вже розібрали. Сподіваюся, для потреб звичайного бізнесу.

Водночас ці самі сім-картки використовують для створення різноманітних ботів. Зокрема й «сплячих». Досить року мовчання та репостів котиків раз на місяць, щоб в очах алгоритмів профіль виглядав надійним і безпечним.

А в потрібний момент – завалити лавиною фейків і витиснути з інформаційного простору адекватні джерела інформації.

Сама тактика «зерг-рашу» (масованої атаки відверто низькоякісними коментарями) найактивніше використовується для формування суспільної думки.

У 2014-2018 рр. проти України провели понад 30 багатоепізодних спеціальних інформатак.

Публікуються сотні однакових коментарів, що дає підґрунтя для «серйозних соціологічних досліджень» із результатом, що литиме воду на млин замовника.

Наприклад, кілька новинних сайтів певний час публікували нейтральну інформацію. А в потрібний момент почали дискредитацію західних урядів і поширення пліток про COVID-19.

Показово, що один із сайтів належить колишнім співробітникам Головного розвідувального управління РФ.

Найулюбленіша для мене, як дипломованого інженера з інформбезпеки, тема — хакерство.

Доповідь НАТО-2030 проголосила кібербезпеку одним із найпріоритетніших безпекових чинників.

Згідно з висновками, саме цей сектор потребує підвищеної уваги сил Альянсу для запобігання диверсіям і ударам по критичній інфраструктурі учасників.

Усі ми пам’ятаємо, якого переполоху наробили віруси Petya та NotPetya. Однак державні та правоохоронні органи різного рівня й досі регулярно піддаються непрямим кібератакам.

Насамперед це листи на електронну пошту з нібито інших органів державної та місцевої влади. Але збіг офіційної електронної адреси ще ні про що не говорить. Під час перегляду службової інформації листа видно справжню IP-адресу відправника.

Важливим аспектом будь-яких СІО є їхня спрямованість на руйнування державності.

А сервіс змусить замислитися, чому Генпрокуратура України надсилає повідомлення з вкладеним архівом із Новосибірська.

Саме цей випадок є реальним кейсом і джерелом компрометації службових комп’ютерів правоохоронних органів України.

Окрім підвищення рівня цифрової грамотності, є й інші шляхи протистояння кібератакам. Наприклад, у НАТО використовують тактику «медового горщика».

Тобто самостійно створюють вразливості в ізольованій частині власних комп’ютерів із фіктивними даними. Це дає змогу локалізувати хакерів і здобути докази проведення ворожих кібероперацій.

Загалом усвідомлення концепції онлайн-битв, розвідки та оборони надихнуло НАТО на створення центру оперативної діяльності в кіберпросторі для захисту союзників і координації активних дій.

Важливим аспектом будь-яких СІО є їхня спрямованість на руйнування державності, вертикалі управління та провокацію масових заворушень.

Саме цей стан найбільш оптимально використовується для різних вторгнень і початку військових дій.

Для цього використовуються підконтрольні потенційному ворогу ЗМІ, інтернет-ресурси, групи в соціальних мережах, блогери, інтернет-тролі та поштові сервіси. З використанням цієї розгалуженої мережі не тільки збирається розвідувальна інформація, але і проводяться деструктивні пропагандистські СІО.

В Україні деструктивний інформаційний вплив і маніпулювання суспільною свідомістю іноземні спецслужби поєднують із проведенням цинічних за задумом і катастрофічних за наслідками кібератак на об'єкти критичної інфраструктури.

Якщо звернутися до кількісних показників, за експертними оцінками, лише в період із 2014 до 2018 року проти України проведено понад 30 комплексних багатоепізодних СІО.

Тільки-но інтернет-троль змусив вас сперечатися, клікбейтний заголовок викликав бажання перейти за посиланням, а шок-контент у месенджері змусив схопитися за голову – віртуальна атака досягла своєї мети.

Інформаційна війна не збавляє обертів. У ній також є свої генерали, новітня зброя та передові технології. Її світ сповнений диверсіями, зрадами та несподіваними поворотами. А новітні технології, навчені нейромережі та суцільна діджиталізація виведуть віртуальні війни на один рівень із класичними збройними конфліктами.

Далі буде.