Не заважайте бізнесу, інакше – колапс!

стратег та засновник Karabas.com

Економіка – рушій країни. А бізнес – рушій економіки. Працює бізнес – зміцнюється держава.

Усі без винятку країни, які швидко зростали, починали своє зростання з повної лібералізації економіки. Зниження податків, вільний рух капіталу, дерегуляція – ось основні рушії економічного прориву.

Ми бачимо це на прикладі японського економічного дива, коли післявоєнна країна, майже знищена, відновлювалася в шалених темпах. Завдяки чому? Завдяки зниженню податків та розпуску неприродних монопольних концернів. Завдяки пільгам для бізнесу, що розвивався. Корейське економічне диво – те ж саме. Держава брала активну участь в індустріалізації, але участь полягала у підтримці приватних корпорацій. Ще приклад – ОАЕ: низькі податки, вільний рух капіталу (ходять будь-які валюти та суми, без обмежень та зайвих питань).

Нарешті, США – держава номер один на світовій арені. Там підприємництво, його свобода та сила піднесені в абсолют. Бізнес – то невіддільна частина американської мрії, американської культури.

Працює бізнес – зміцнюється держава

Ми маємо залишити недолугу радянську думку, що економіку якимось чарівним чином держава підніме сама. І засвоїти нове правило: працює бізнес – зміцнюється держава.

Чи очевидна ця аксіома для наших чиновників? Чи усвідомлюють вони, що для держави, яка знаходиться у стадії повномасштабної війни, бізнесу треба давати зелене світло, що «доїти» його в цих умовах – це злочин?

Бізнесу, який не втік за кордон, який створює робочі місця, платить податки та взяв на себе місію підтримки армії та цивільного населення, держава повинна бути вдячною.

З початком повномасштабного вторгнення здавалося, що ми єдині в пориві протриматись, вижити, допомогти та шукати можливості для розвитку. Так, я саме про можливість для підприємців та ФОПів III групи працювати на ставці єдиного податку у розмірі 2%, про скасування штрафних санкцій. Дуже правильні рішення, які б тільки розширювати і поглиблювати.

Але всі ці пільги, як ми знаємо, скасовують. І в мене питання – а що сталося? Війна закінчилась, ризики знизились, або бізнесу стало легше?

Чому? Чи хтось вирішив, що довготривала стратегія заможної країни – це не для України? Виглядає так, що в певних кабінетах вирішили швидко наповнити бюджет (а можливо – свої кишені) коштом бізнесу, який і так ледь витримує. А далі – нехай буде як буде.

А буде погано. І от чому.

Ніхто нічого нам не подарує.

Існує наївна думка, що одразу після Перемоги на нас звідкись посиплються гроші: шалені гранти та безмежні інвестиції. Але нічого цього не відбудеться, якщо ми не будемо готові, якщо не буде реальних людей, проєктів, які цими грошима зможуть «прокачати» Україну. І… дати вигоду інвесторам. Це очевидно, але маю нагадати елементарні речі: гроші інвестують не через добрі наміри, їх інвестують тільки тоді, коли це має сенс.

Притискання бізнесу має межу.

Всі пам’ятають нещодавні обшуки в MacPaw, як демонстрацію неадекватного утискання легального бізнесу. Ще ми маємо високі податки, низький рівень захищеності з боку держави: хтось взагалі пам’ятає хоч одну ефективну державну програму підтримки бізнесу? Тільки таку, щоб справді мала сенс.

Підприємці завжди знали: або ти сильний, адаптивний, стресостійкий – або твій бізнес зник.

Бізнес в Україні в умовах війни – це справжній героїзм

За даними KSE Institute, бізнес в Україні зазнав 13 млрд доларів прямих збитків внаслідок російської агресії. Загальні непрямі втрати – 33,1 млрд доларів. І це лише станом на грудень 2022, скільки додалося потім – ще трудно сказати.

Загиблі люди. Окуповані території. Знищені об’єкти цивільної та критичної інфраструктури. Порушені логістичні ланцюги.

Робити бізнес в таких умовах – це не просто екстрим, це справжній героїзм.

При цьому кількість гуманітарної допомоги та донатів від бізнесу сягнула 17,9 млрд гривень, за даними українських ЗМІ.

Тому не дивно, що бізнеси почали або закриватись, або переїздити до інших країн.

Без сильного бізнесу можемо забути про повноцінну інтеграцію до цивілізованого світу.

Державна політика щодо бізнесу та підприємців має змінитися на 180 градусів і стати повністю комплементарною.

Нагадаю про дуже успішний кейс залучення інвестицій в економіку – приклад Ірландії. Економічне становище цієї держави 80-х років було вкрай сумним. Зростання ВВП – 1,9% на душу населення, що вдвічі менше, ніж в сусідній Великобританії. Державні витрати зростали, інфляція вражала навіть найбільш досвідчених економістів. Гранична податкова ставка дорівнювала 80%.

Але через 10 років Ірландія стає однією з найбагатших країн ЄС, у 1996-2000 вона досягла зростання ВВП досягло в середньому 9%. І отримала назву: «Кельтський тигр» – за аналогією з азійськими економічними дивами.

Цікаво, що ірландці не зробили нічого надскладного. По-перше, вони обмежили держвитрати (до того – дуже високі) та знизили оподаткування: прибутковий податок – більше, ніж вдвічі, мита – до 7%. І головне – базова ставка податків на прибуток корпорацій – 24% до 12,5%.

І сталося те, про що нам так часто обіцяють після нашої Перемоги: в Ірландію просто заполонили транснаціональні компанії. Microsoft, Facebook, Google, Twitter, Linkedin відкрили штаби, Apple – представництво. Чи сталося це тільки тому, що Ірландії були потрібні міжнародні інвестиції? Ні, це результат правильно запровадженої стратегії.

Українці мають обрати.

Варіант перший – слухати популістів, які обіцяють, що сильна економіка виникне сама, і при цьому приймають закони, які душать бізнес та підприємництво. Результати не змусять себе довго чекати, наслідки такої інфантильності відчує кожен з нас.
Варіант другий – мислити стратегічно, і вимагати від держави перестати заважати бізнесу працювати. Це гра в довгу, і це єдина наша можливість мати сильну економіку та по-справжньому об’єднатись з цивілізованим світом.

Скасувати пільги для підприємців та бізнесменів можна буде пізніше – можливо, років через п’ять-десять після Перемоги. Коли економіка повною мірою заповниться конкурентоспроможними підприємствами. Тоді можна й гайки закрутити – коли буде, що закручувати. До речі, Ірландія так потім і зробила.

А зараз – не заважайте бізнесу.

Притискання бізнесу – це зниження обороноздатності держави.