Бюджет-2021: привіт непрограмованому дефіциту

Григорій Кукуруза
економіст Ukraine Economic Outlook
Проект бюджету 2021: що з ним не так? Фото: Gerd Altmann/Pixabay

Проект бюджету 2021: що з ним не так? Фото: Gerd Altmann/Pixabay

Міністерство фінансів подало проєкт бюджету на 2021 рік. Його ключовим параметром, як і 2020-го, залишається плановий рівень дефіциту бюджету — 6% ВВП.

Саме цю цифру сьогодні обговорюють фінансисти як основний індикатор майбутньої фіскальної політики.

Так, на відміну від попередніх років, коли основна дискусія точилася навколо зміни податкових ставок або конкретних рядків видаткової частини, зараз обговорюються абстрактніші, але не менш вагомі категорії.

Telegram Logo

Обсяг дефіциту бюджету 2021 року визначить тенденції на внутрішньому ринку ОВДП, боргову політику уряду та обсяги залучення валюти від МВФ, ЄС, Світового банку та комерційних кредиторів.

А отже, вплине на курс, обсяги емісії (оскільки не є таємницею, що значна частина нових розміщень ОВДП основним покупцем — банками — фінансується завдяки рефінансуванню з боку НБУ, тобто чистому друку гривні) та інфляційний тиск наступного року.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Але й тут є свої принципові деталі: ні в кого на ринку немає розуміння, яким саме буде фактичний дефіцит бюджету 2021 року.

Тому зараз можна спостерігати критику Міністерства фінансів за те, що воно де-факто, як показав досвід поточного року, і не збирається робити.

Зокрема, залишається відкритим питання фактичного рівня фінансування державних витрат щодо плану, як і джерел їхнього фінансування.

Відповідно до представленого плану, обсяг витрат держбюджету має скласти 1350,1 млрд грн проти планових 1284,6 млрд 2020 року. Але, як свідчить досвід, Мінфін намагається проводити максимально консервативну фіскальну політику.

За січень — липень 2020 року видаткову частину держбюджету було недофінансовано на 74,6 млрд грн, або 13,3%. До кінця року недовиконання видатків може скласти 155 млрд грн, або 12% загальної суми витрат.

Тобто передбачений бюджетом обсяг видатків у 1264 млрд грн виявився значно завищеним. А питома вага держави в загальних витратах суб'єктів економіки в 2020 році складе 43,1% проти планових 47,1% ВВП.

Коректно припустити, що аналогічне недовиконання видаткової частини на 10-12% ми побачимо і 2021 року. Найімовірнішим поясненням такої політики може бути небажання Міністерства фінансів іти на пряму конфронтацію з депутатським корпусом, представляючи план видаткової частини.

Але водночас немає жодних підстав пізніше фінансувати умовно «зайві» рядки витрат.

Особливо з огляду на те, що високий дефіцит бюджету означає ускладнення обслуговування держборгу в наступному періоді та знижує маневровість Міністерства фінансів щодо зниження податкового навантаження.

Бюджет-2021 передбачає загальні державні витрати обсягом 46% ВВП і дефіцит бюджету в розмірі 6% ВВП. Ми вважаємо, що ці цифри є від самого початку завищеними й загальний рівень держвидатків вдасться утримати на рівні 42,1% ВВП, а дефіцит — на рівні 3,5-4%.

Зокрема, важливим чинником помірної видаткової політики є складності з фінансуванням дефіциту бюджету та виконанням дохідної частини.

Включно із виконанням достатньо оптимістичного плану щодо надходжень із ПДВ завдяки боротьбі з конвертаційними центрами. Але загалом план доходів виглядає більш ніж реалістично, і недобори за одними статтями, найімовірніше, буде компенсовано завдяки зростанню імпорту та прискореному відновленню заробітних плат.

Сумарно дохідна частина держбюджету збільшиться на 9,4% (за запланованого зростання номінального ВВП на 13,2%).

За відсутності різких змін у регіональній політиці місцевих бюджетів і пенсійній системі співвідношення валових доходів держави (державний та місцеві бюджети, а також надходження від ЄСВ) до ВВП несуттєво знизиться з 39,4% поточного року до 38,3% 2021-го.

Основним джерелом фінансування дефіциту будуть внутрішні запозичення: на них припадає 549,1 із 684,7 млрд грн загальної суми планових залучень.

З огляду на запланований графік виплат на 2020 рік роловер (співвідношення нових залучень до суми погашення паперів) має скласти 1,25 або 108,5 млрд чистих позик.

Наприклад, за підсумками 7 місяців 2020 року співвідношення залучень/погашень за гривневими ОВДП становило рівно 1, а за доларовими облігаціями внутрішньої позики було істотно нижче — лише 0,7.

Основна причина такого низького рівня рефінансування — занижені ставки за гривневими паперами. Як стверджують учасники ринку, основним покупцем ОВДП є державні банки.

Або ж комерційні, які тільки-но отримали рефінансування в НБУ. Завершити перетікання наявної банківської ліквідності з депозитних сертифікатів в ОВДП Національному банку та Міністерству фінансів поки не вдалося.

Побічно це підтверджується результатами проведення аукціонів: кількість заявок на купівлю гривневих ОВДП не перевищує 5-6, а іноді присутній лише 1 покупець.

Паралельно приватні оператори намагаються не збільшувати свій портфель ОВДП на поточному циклі зниження ставок.

По-перше, ресурс державних банків (за обмеження обсягів рефінансування та чистої емісії) закінчується, по-друге, відновлюється інфляційний тиск, по-третє, бюджет-2021 вказує на підвищення попиту на позикові ресурси, а отже, і майбутнє підвищення ставок за гривневими ОВДП.

Перераховані моменти, як і багато упущених, є досить важливими з погляду публічних фінансів. Але ключове посилання для бізнесу все ж у тому, що за однозначно очікуваного відновлення економіки 2021 року у Міністерства фінансів немає планів щодо збільшення податкового навантаження.

І навіть навпаки, конфронтація безпосередньо з фінансово-бюджетним комітетом Ради підтверджує наміри міністерства щодо ослаблення багатьох податкових «перегинів», проголосованих 2020 року.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини