Азартні ігри набирають усе більшої ваги з погляду політичних рішень

Заступниця голови Ukrainian Gambling Council з комунікаційних питань

Азартні ігри стали предметом регулювання з появою держави як універсальної системи управління суспільними відносинами — це сталося приблизно в 17 столітті в Західній Європі.

З того часу є два основні підходи до азартних ігор:

(1) як до невідомого, яке представляє з себе загрозу для суспільства або релігійними переконаннями, а значить повинно бути заборонено;
(2) як до частини економіки, окремої сфери, яка приносить дохід у вигляді податків і зборів, і піддається ефективному державному менеджменту, включаючи нівелювання негативних соціальних наслідків.

До сьогоднішнього дня Україна пройшла весь класичний шлях суверенної держави західного типу щодо азартних ігор:

від «вільного ринку» 1990-х, коли азартні ігри були лише одним з видів підприємницької діяльності та не привертали особливої уваги влади;
до заборони з міркувань національної безпеки (2009 г.), що призвело лише до зростання нелегального сектора економіки та корупції, позбавило громадян захисту;
до вирішення раціоналізувати підхід у цій сфері суспільного життя, йти шляхом зменшення корупції та детінізації економіки — легалізації грального бізнесу (2020 г.).

Таким чином, питання азартних ігор стало в Україні не просто вкрай політизованим, що розділяє політичні сили на табори — а й реальним фактором політичної боротьби.

Так, закон про заборону грального бізнесу був внесений в 2009 р. депутатами Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко, а послідовники цих політичних сил продовжують спроби блокувати рішення з цього питання. Це відбувається через наявність політичного капіталу всередині таких рішень консервативних політичних сил — і вони прагнуть конвертувати цей капітал в електоральну підтримку, особливо в переддень виборів.

Повістку ж раціонального ставлення до азартних ігор, навіть ціною деякої електоральної підтримки, просуває чинна влада під керівництвом президента Зеленського. Легалізація азартної сфери тут бачиться владою в якості частини великого завдання по боротьбі з корупцією та тіньовою економікою, і саме в цьому сенсі дане питання буде конвертуватися в політичний капітал ближче до виборів.

У цій парадигмі ми не побачимо красномовного популізму з референдумами — але побачимо політику більш тонкої настройки: держава не просто взялося встановлювати правила в сфері азартних ігор, але вже і реально виконує функції нагляду за їх виконанням.

Так, з'явилася інформація про можливу відставку міністра фінансів, якого звинувачують у претензія лобіювання інтересів лотерейних компаній.

Я не знаю, правда це чи ні, але з погляду політичного складника така дискусія — це вже реальний чинник політичної боротьби в Україні. Політика тут піднялася з рівня популізму на рівень реального процесу подання претензій посадовим особам. Тому поки володіти успіхами в регулюванні цієї галузі економіки буде держава і народ — промахи, що порушують закон, будуть поставлені конкретним посадовим особам.