Фото: Mediamodifier/Pixabay
Бізнес в Україні – експеримент, у якому не завадять почуття гумору та готовність до протидії несумлінним конкурентам. Які 10 уроків можна винести з нього?
- 1. Авантюризм і почуття гумору — два обов'язкові складники, коли починаєш бізнес в Україні.
Бізнес в Україні – це експеримент. Коли 2010 року ми з одним з українських співзасновників створили стартап в Україні — це був доволі ризикований крок. Адже для України питання енергоефективності тоді було новинкою.
Під час роботи ми зіткнулися і з несумлінною конкуренцією, і з надмірно складною адміністративною системою (відсутність прозорої правової системи, гарантій повернення інвестицій, або принаймні передбачуваності того, що може статися в найближчому майбутньому).
За час існування нашої компанії в країні тричі змінилася влада й щонайменше тричі змінювалися правила гри. Інколи лише дух здорового авантюризму та почуття гумору зупиняли від того, щоби не відмовитися від ідеї бізнесу в Україні.
Непередбачуваність – це одна з найактуальніших тутешніх проблем як 10 років тому, так і нині.
Це завжди стрибок у невідомість, що є дуже ризикованим для бізнесу, адже прогнозованість і чіткі зрозумілі правила — це одні з основних критеріїв рівня інвестиційної привабливості нарівні із системою, яка гарантує верховенство права, захищеність бізнесу та інвестицій, сумлінну і справедливу конкуренцію.
- 2. Підтримка вітчизняного виробника — міф, який досі далекий від реальності.
Бізнесу в Україні, особливо середньому та малому, треба розраховувати передусім на себе. Ситуація з пандемією — показовий приклад цього.
До відсутності оперативних кроків із боку держави щодо підтримки бізнесу під час екстрених ситуацій додаються ще й неабияке податкове навантаження, брак програм лояльності тощо.
У європейських країнах та США бізнесу спрощують роботу — це стосується й економічних аспектів, й адміністративних. Місцевий виробник, отримуючи певні переваги, створює нові робочі місця та розвиває бізнес і місцеву економіку, а також поповнює місцевий бюджет.
І це має сенс, це не корупція, а реальна підтримка вітчизняного виробника державою. В Україні ж про це говорять багато, але далеко не все доходить до реалізації.
- 3. Єдине «стале» для українського бізнесу — податкове навантаження.
Упродовж перших декількох років ми вклали в нашу компанію приблизно $1,5 млн.
Відтоді й донедавна ми майже нічого з бізнесу не забирали — практично все реінвестуємо. У мене й моїх американських партнерів немає жодного іншого проєкту, де б ми впродовж стількох років тільки реінвестували, не отримуючи дивідендів.
У всьому цивілізованому світі, якщо я реінвестую прибуток у розвиток, податок із мене не беруть, бо вкладені в розширення бізнесу кошти спрямовуються в економіку країни: це створення робочих місць, а отже, споживчі витрати та податки до казни, це придбання нового устаткування, з якого я сплачую 20% ПДВ тощо.
В Україні ж ти зобов’язаний сплатити податок на прибуток навіть тоді, коли реінвестував його в розвиток компанії. Про альтернативний варіант податку на виведений капітал замість податку на прибуток знову ж таки поки лише багато говориться.
- 4. Кредитування в Україні – це розкіш.
У Сполучених Штатах бізнес може розраховувати на кредит під низьку й вельми привабливу відсоткову ставку. Наприклад, є безліч різних програм підтримки малого та середнього бізнесу, з кредитними ставками навіть на рівні 2,28-2,83%.
Причому частина фінансування або надається, або забезпечується державою. В Україні ж кредитні ставки для бізнесу можуть сягати 30%. З лютого 2020 року запрацювала державна програма «Доступні кредити 5–7–9%».
Але на практиці із 700 тис. підприємців кредит 5-7-9% змогли отримати лише 2,5 тис. Бо створено таку бюрократичну систему, що виконати формальні вимоги банків практично нереально.
На щастя, під час розвитку бізнесу нам вдалося уникнути кредитів в українських банках, і зараз ми повністю на самозабезпеченні.
- 5. Став серйозним гравцем на ринку — готуйся до несумлінної конкуренції.
В Україні, на жаль, вдаються до будь-яких методів боротьби з конкурентами, зокрема і брудних.
Нам довелося це відчути на собі. Коли мої американські колеги та партнери цікавляться, як я ставлюся до таких «випадів» із боку конкурентів, я відповідаю так: коли в Україні проти вашої компанії починають діяти в такий спосіб, це свідчить про визнання вас як серйозного гравця на ринку.
Ми від початку ставили собі за мету створення довготривалого стійкого бізнесу. Це вимагає надійного та якісного продукту й бездоганної репутації компанії. Мене часто запитують, чи багато ми заробили за роки існування компанії.
Дуже багато — ми заробили репутацію компанії з правильними цінностями, провідного виробника надійних і якісних енергоефективних рішень.
Так, я розумію, що це не влаштовує конкурентів, але найнеприємнішим є те, що за умов несумлінної конкуренції бізнес в Україні не має дієвих інструментів захисту ділової репутації на законодавчому рівні.
- 6. ЗМІ можуть бути інструментом у руках конкурентів
Наша компанія зіштовхнулася з інформаційною атакою. Проти нас вийшов замовний матеріал на одному із центральних телеканалів. Водночас наші спроби висловитися й навести аргументи та факти на противагу просто проігнорували.
Уже через свої джерела ми дізналися, що сюжет замовив наш конкурент. На жаль, такі випадки непоодинокі, а дієвих методів захисту та протидії поширенню відверто неправдивої інформації в Україні немає, як відсутні й інструменти захисту ділової репутації.
Мабуть, це не дивно, адже причетні до «чорного» піару зараз посідають ключові посади в уряді.
- 7. Членство в бізнес-асоціаціях має сенс, але не в усіх.
До однієї компанії в Україні навряд чи прислухатимуться, а от коли таких компаній десятки та сотні — це вже інша справа. Саме цей «єдиний голос», який чують і який враховують на найвищому рівні, належить бізнес-асоціаціям і об’єднанням.
Мені інколи доводиться чути нарікання та сумніви щодо доцільності вступу до таких організацій. Це дійсно справедлива заява щодо багатьох громадських об’єднань і асоціацій.
Але з досвіду нашої компанії можу сказати, що саме підтримка Американської торговельної палати в Україні, посольства США та американських конгресменів дала змогу гідно протистояти несумлінній конкуренції та вирішити низку бізнес-проблем, що виникли, завдяки їхньому активному долученню до діалогу з владою.
Звісно, для того, щоби український і закордонний бізнес відчував себе захищеним від брудних методів конкурентної боротьби, відповідальність за це має бути відрегульована державою на законодавчому рівні.
Допоки ж такого врегулювання немає, компаніям варто заручатися підтримкою вагомих бізнес-спільнот.
- 8. Не ціною єдиною – бізнес поволі починає надавати перевагу якості над вартістю.
Бізнес часто намагається «втриматися на плаву» завдяки низькій ціні. Але ж низька ціна виробу часто означає, що тут заощаджували буквально на всьому: на фахівцях, матеріалах, підрядниках, тож і якість є відповідною.
Ми від початку не хотіли опинитися в сегменті ринку, де низька вартість є головним критерієм вибору продукту та постачальника, тому вибрали той, де важливими є якість і надійність.
Було непросто, адже сегмент світлотехнічних рішень, у якому працюємо ми, досить насичений. На старті довелося докладати чималих зусиль, щоби пояснити потенційному клієнту, що саме він отримує, обравши наше рішення, і чому це є важливим і вигідним для нього.
Але тепер, маючи сотні реалізованих проєктів, у нас є чудові аргументи: суми, які наші клієнти заощаджують у підсумку, говорять самі за себе. Що особливо приємно, тенденція останніх років показує, що бізнес в Україні поступово починає цінувати якість, а не сліпо гнатися за ціною.
Так, цей тон задають міжнародні компанії, для яких ціна не є ключовим чинником для ухвалення рішення про співпрацю, але й місцеві підприємці потроху переймають такий підхід.
У нас є низка прикладів, коли клієнт спочатку вибрав дешевше рішення, але, зіткнувшись із проблемами якості та надійності, зрештою звернувся до нас. Адже не дарма говорять, що скупий платить двічі.
- 9. Українці здатні підкорювати світ інтелектом і працелюбством.
У нашій компанії працюють близько сотні співробітників. Це виробничники, інженери, проєктанти, back офіс, відділ продажів — усі українці. До закордонних фахівців звертатися не доводилося.
Водночас ми експортуємо нашу продукцію по всьому світу, й ще не було жодних серйозних нарікань на якість. Українці вміють створювати якісний інноваційний продукт, а для виконання завдання можуть працювати понаднормово й дивувати своєю працездатністю.
Українських фахівців у світі цінують, а ключова проблема для країни, як на мене, — це відтік кадрів за кордон і ризик втратити цей колосальний інтелектуальний пласт.
Й ось тут замкнене коло — без лояльних і прозорих умов для бізнесу, який перевантажений податками та бюрократією, підприємства не можуть дозволити собі високих зарплат і привабливих умов для утримання професіоналів, як це можуть зробити за кордоном.
- 10. Інвестиційна привабливість хороша, але поки що недосяжна мета
Цього року, коли економічні показники впали, зокрема й через пандемію, для України критично важливо створити привабливий інвестиційний клімат для міжнародних і українських донорів, кредиторів та інвесторів.
Але головними умовами для цього є не наявність чергового інвестиційного гайда чи зміна брендингу, а насамперед панування верховенства права та закону, чесна конкуренція, гарантії захисту інвестицій, бізнесу та ділової репутації.
Бізнесу потрібні не няні, а передбачуваність, стабільність, захищеність і нормальні умови для роботи. Тоді й бізнес розвиватиметься та розширюватиметься, й економіка зростатиме, і життя українців покращуватиметься.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора